Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/18546/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18546/13 25.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехНафтаГазСервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстальснаб»

про стягнення 136 156,73 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Ященко В.В. - довіреність №304/1-01.11 від 01.11.2013 року;

Від відповідача: не з'явився;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.11.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехНафтаГазСервіс" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТАЛЬСНАБ" про стягнення 136 156,73 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 136 156,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/18546/13 та призначено її до розгляду на 04.11.2013 року.

У судовому засіданні 04.11.2013 року представник позивача подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки в суд не повідомив.

Ухвалою від 04.11.2013 року розгляд справи відкладено на 25.11.2013 року.

В судовому засіданні 25.11.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2013 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рахунку-фактури №СФ-0000498 від 07.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехНафтаГазСервіс» (далі - позивач) здійснило передоплату товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Главстальснаб» (далі - відповідач) на загальну суму 136 156,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №454 від 15.05.2013 року на суму 126 557,93 грн. та №471 від 21.05.2013 року на суму 9 598,80 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку, оплаченого позивачем товару. В зв'язку з чим 07.11.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 306/1-07.11, в якій просив відповідача поставити оплачений ним на підставі рахунку-фактури №СФ-0000498 від 07.05.2013 року товар.

Однак, як зазначає позивач, вимога № 306/1-07.11 від 07.11.2013 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що, на момент розгляду справи в господарському суді, відповідач не поставив оплачений позивачем товар, кошти, сплачені позивачем в сумі 136 156,73 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 136 156,73 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки позивач, як покупець, оплатив відповідачу, на підставі виставленого останнім рахунку-фактури № СФ-0000498 від 07.05.2013 року, товар на загальну суму 136 156,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №454 від 15.05.2013 року на суму 126 557,93 грн. та №471 від 21.05.2013 року на суму 9 598,80 грн. Проте, відповідач не здійснив поставку, оплаченого позивачем товару.

Також судом встановлено, що оскільки сторонами не було визначено строк поставки оплаченого позивачем відповідачу товару, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по поставці товару в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку є вимога № 306/1-07.11 від 07.11.2013 року, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача.

Як встановлено судом, відповідач, оплачений позивачем, товар на суму 136 156,73 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, не поставив, кошти в зазначеній сумі позивачу не повернув.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у визначений строк кошти за надані послуги не сплатив, обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 136 156,73 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстальснаб» (місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 10, оф. 14, код ЄДРПОУ 37415004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехНафтаГазСервіс» (місцезнаходження: 40031, м. Суми, вул. Курська, 147, код ЄДРПОУ 37654817) 136 156 (сто тридцять шість тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 73 коп. - заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 року.

Суддя О.М.Спичак