Постанова

від 27.12.2006 по справі 11/247пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2006

р.                                                                                 

справа №11/247пн

Донецький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Стойка  О.В.

суддів

Шевкової  Т.А., Діброви  Г.І.,

за

участю представників сторін:

від

позивача:

ОСОБА_1

особисто,

від

відповідача:

Оберемко

Ю.О., Царенко О.В. - за довіреністю, 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Суб»єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Кіровське Донецької  області

на

рішення (ухвалу) господарського суду

 Донецької області

від

04.09.2006

року

по

справі

№11/247пн

за

позовом

Суб»єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Кіровське Донецької  області

до

Відкритого

акціонерного товариства «Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької  області

про

визнання

рішення комісії відповідача за результатами розгляду актів НОМЕР_1, НОМЕР_2

від 28.10.05р. про порушення  позивачем

Правил  користування електричною  енергією та нарахування суми за  незараховану електроенергю недійсним та

скасування цього рішення, 

стягнення  безпідставно

сплаченої відповідачу суми в розмірі 1800 грн.

ВСТАНОВИВ:

У

червні   2006р. до Господарського суду

звернувся Суб»єкт  підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м.Кіровське Донецької 

області (позивач) з позовом до Відкритого акціонерного товариства

"Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області  (відповідач) про визнання рішення комісії

відповідача за результатами  розгляду

актів НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 28.10.05р. про порушення  позивачем Правил  користування електричною  енергією та нарахування суми за  незараховану електроенергю недійсним та

скасування цього рішення,  стягнення  безпідставно сплаченої відповідачу суми в

розмірі 1800 грн.

Рішенням

господарського суду Донецької області від 04.09.2006 р. у задоволені  позовних  

вимог  відмовлено.

Позивач  не погодився з прийнятим судом першої

інстанції рішенням  та  звернувся 

до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення

Господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити  його 

позовні  вимоги.

Заявник

в апеляційній скарзі  посилається  на те, що  

судом порушені  норми

процесуального права, а саме  ч.2

ст.35  ГПК України.

Відповідач  вважає рішення суду законним  та обґрунтованим.

Відповідно

до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду

справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши

пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги,

перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального

та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає за наступних

підстав.   

Як вбачається

з матеріалів справи, між сторонами був укладений Договір НОМЕР_3 (далі

Договір), відповідно до якого  відповідач

постачав  на адресу позивача електричну

енергію.

Представниками

відповідача було здійснено перевірку 

дотримання позивачем Правил користування 

електричною енергією, затверджених 

постановою НКРЕ України від 22.08.02р. №928 (далі-Правила)  в приміщенні, яке  розташовано за  адресою АДРЕСА_1.

За

результатами перевірки  було складено Акт

про порушення  споживачем «Правил  користування 

електричною  енергією»НОМЕР_1 та

НОМЕР_2 від  28.10.2005р., яким  встановлено порушення  пломби держстандарту на  розрахункових приладів  обліку.

На  підставі 

складених  актів відповідачем були

видані два  рахунки за НОМЕР_4 на

загальну  суму 3 289,55грн.  для сплати за 

безоблікове споживання електричної енергії.

Вказана  сума 

відображена  сторонами  в 

укладеному Доповненні  до

Договору  на  постачання 

електроенергії б/н та б/д, що підписано позивачем 09.11.05р. Цією угодою    сторонами затверджений графік погашення

заборгованості за Договором НОМЕР_3, що 

виникла з 28.10.05р. у  сумі

3289,55грн.

Дійсність

відповідної  угоди позивачем не оспорено.

Відповідачем

на  адресу  позивача в період з березня по червень 2006р.

були надіслані  повідомлення  про  припинення

електропостачання (а.с.42-45) за наявність заборгованості за   спожиту 

електричну  енергію.

          За приписами     п.п. 7.31, 7.32, 7.33.  Правил користування електроенергією  у редакції, що діяла на  момент виникнення  спору, у разі виявлення уповноваженим

представником  постачальника електричної

енергії, від якого  споживач одержує  електричну 

енергію  порушень  Правил користування електроенергією  або умов договору на місці оформляється  двосторонній акт  порушень за встановленою формою.

На

підставі вказаного акту визначаються 

обсяг недорахованої електроенергії та\або  сума завданих 

споживачем  збитків та  виписуються 

споживачу  додаткові  розрахункові 

документи для сплати  відповідно

до законодавства, внаслідок несплати яких відповідач має право звернутися до

суду.  Відповідно до п.8.3 п/п5 Правил,

відповідач зобов”язаний, попередивши споживача не пізніше  ніж за 

три  робочих дні, припинити  повністю або частково постачання йому

електричної енергії у разі несплати за недовраховану елекричну енергію,

визначену у відповідності до узгодженого споживачем акта про порушення.

Отже

з  вищенаведеного вбачається, що тільки

погоджений  сторонами  акт 

може  породжувати вищевказані  наслідки.

Спірний  акт не є погодженим з позивачем у  встановленому законом  порядку, отже сам по собі він не породжує

будь-яких наслідків, в тому  числі   відключення 

електричної енергії,  а може лише

розцінюватися у якості доказу при наявності спору у  судовому 

порядку щодо  стягнення

заборгованості.

Цій

висновок підтверджується відповідним рішенням господарського суду Донецької

області від  15.02.06р. по справі

№24/388. Вказаним  рішенням

обґрунтованість  складання  даних 

актів взагалі не  розглядалась.

Позивачем

частками  у березні, квітні та травні

2006р. було перераховано відповідачу 

суму   у  розмірі 1800грн. з вказанням  платежу  

«електрична енергія (штраф - борг за 

актом)».

Предметом  позову є вимоги про  визнання рішення  комісії відповідача по розгляду актів

НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 28.10.05р. про 

порушення Правил користування електричною енергією та нарахування суми

за недораховану електричну  енергію та

скасувати його. Також   позивач

вимагає  стягнути з  відповідача 

безпідставно сплачену позивачем суму у розмірі 1800грн на підставі

ст.1212 ЦК України.

Встановлено,  що комісія 

відповідача по  розгляду    актів 

про  порушення Правил  відповідачем у  порядку п.6.42. Правил в нині діючій редакції

спірні  акти не  розглядались, оскільки діючою на  момент складення акту   редакцією Правил  така 

процедура  взагалі  не 

передбачалась. Отже ці 

вимоги  позивача є безпідставними

та задоволенню не  підлягають.

За

приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе

за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно

набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана

повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом

відпала.

З

матералів справи вбачається, що між стороанми скалалися договірні

правовоідносини, оплата  спірної  суми позивачем здійснювалась  за недовраховану електричну енергію, підстави

до її отримання на теперішній час не відпали, отже посилання  позивача на відсутність підстав до

отримання  відповідачем  грошових 

коштів  є не заснованими на законі.

На

підставі вищенаведеного, висновок суду першої інстанції про відмову в

задоволені позовних  вимог є  вірним , а доводи апеляційної скарги не

спростовують висновку суду.

            З урахуванням вищевикладеного,

судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що

відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу

України  рішення господарського суду

Донецької області від   04.09.2006р.у

справі №11/247 пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді

всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,

відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення

Господарського суду слід залишити    без

змін, а  апеляційну скаргу без

задоволення.

Відповідно

до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті

державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача   по справі.

Керуючись

ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну

скаргу Суб»єкта  підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м.Кіровське Донецької 

області на рішення господарського суду Донецької області від  04.09.2006р.у справі №11/247 пн залишити без

задоволення, рішення господарського суду Донецької області від   04.09.2006р.у справі №11/247 пн -без змін.

Головуючий          Стойка  О.В.

Судді:          Шевкова  Т.А.

          Діброва  Г.І.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС