Рішення

від 22.11.2013 по справі 165/2813/13-ц

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 165/2813/13-ц

провадження №2/165/695/13

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі Харук Ю.І.,

з участю прокурора Шуваринської О.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

представник третьої особи Бойко Г.О.,

представник органу

місцевого самоврядування Шуліги І.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Житлово-експлуатаційна контора №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, про усунення перешкод в користуванні житлом і прибудинковою територією та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

02 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод в користуванні житлом і прибудинковою територією та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що він проживає разом з дружиною за адресою АДРЕСА_1 на другому поверсі чотирьохповерхового будинку. Під балконом його квартири, знаходиться дверний вхід у віконному пройомі у складські приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», через який постійно здійснюється розвантаження продовольчих товарів. Одночасно, під розвантаження, на подвір'ї будинку може знаходитись декілька великогабаритних вантажівок, які не завжди вимикають двигуни, що призводить до великого скупчення вихлопних газів та надмірного шуму. При розвантаженні, автомобілі перекривають прохід мешканців та інших осіб до під'їзду і обмежують пересування по прибудинковій території. У зв'язку з цим, мешканці нижніх поверхів взагалі позбавлені умов на безпечний і вільний відпочинок у дворі. Вказує, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» працює з 09 ранку до 22 години вечора. Вантажівки, починаючи з 07.30 години, заїжджають на подвір'я з гучною музикою, заважають мешканцям будинку відпочивати. Вважає, що розміщення торговельного об'єкту в житловому будинку без додержання вимог будівельних та санітарних норм, земельного законодавства, порушує його права, як власника однієї із квартир будинку АДРЕСА_1. Зазначає, що підвіз товару до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, перешкоджає пересуванню автотранспорту співвласників приватизованих квартир цього будинку, обмежує їх право тимчасово та вільно паркуватися біля свого під'їзду, загрожує життю та здоров'ю мешканців будинку, руйнує асфальтовий покрив прибудинкової території, забруднює довкілля. Просить зобов'язати ОСОБА_6 замурувати двоє дверей між входами у під'їзди, які незаконно пробиті у віконних пройомах, усунути перешкоди в користуванні квартирою, дворовою та прибудинковою територією, та стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн., яка спричинена неправомірними діями відповідачів, та полягає в тому, що при організації доїзду для розвантаження товарів у його квартирі постійно не вистачає свіжого повітря, постійний шум двигунів призводить до роздратованості, порушення нервової системи, що негативно впливає на його стан здоров'я, внаслідок чого позивач після перенесеного інсульту, отримав інвалідність.

Ухвалою Нововолинського міського суду від 24.09.2013 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог залучено балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 житлово-експлуатаційну контору №3 ЖКО Нововолинської міської ради.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, просить стягнути з відповідачів в його користь 100000 грн. моральної шкоди. Решту позовних вимог підтримав, просить їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з наведених у письмових запереченнях підстав. Пояснила, що приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності підприємцю ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 28.09.2000 року, укладеного між Нововолинською міською радою та відповідачем ОСОБА_6 Розташування дверних та віконних пройомів нежитлового приміщення відповідає Технічному паспорту, виданому Волинським обласним бюро технічної інвентаризації №398 від 20.10.2000 року. Твердження позивача стосовно самовільного перепланування власником ОСОБА_6 приміщення магазину, зокрема влаштування у віконних пройомах двірних отворів вважає припущенням позивача, а його вимогу щодо зобов'язання замурувати двоє дверей між входами у під'їзд - незаконною. Здійснюючи свою підприємницьку діяльність ОСОБА_6, як власник приміщення здала в оренду його частину підприємцю ОСОБА_5 для організації продажу продовольчих товарів. Зазначає, що замурування двох дверей фактично зробить неможливим існування продовольчого магазину, оскільки це унеможливить здійснення торгівлі продовольчими товарами з дотримання встановлених норм, в тому числі пункту 52 Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі, затверджених Міністерством охорони здоров'я РСРС від 16.04.1991 року за №5. Закладання дверей змусить проводити розвантаження товарів та доставку їх до прилавків магазину через центральні двері, які призначені для входу і виходу покупців, що не допустимо та є порушенням, як санітарних норм, так і пожежних правил. Зазначає, що розвантаження товару проводиться через спірні двері до магазину, які не зв'язані з входами до під'їзду в житловий будинок, а тому ніяких перешкод в користуванні квартирами мешканцям будинку, в тому числі і позивачу, під час розвантаження продуктів, не чиниться. Вважає, що відповідачі законно здійснюють підприємницьку діяльність, не порушують будівельних норм та санітарних і пожежних правил. Оскільки відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніяким чином не порушують законних прав та інтересів позивача, а в медичних документах позивача відсутні будь-які дані про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів і загальним захворюванням ОСОБА_1, то просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог начальник ЖЕК №3 ЖКО Нововолинської міської ради Бойко Г.О. зазначила, що житловий будинок АДРЕСА_1, 04 січня 2000 року прийнятий на баланс ЖЕК №3 ЖКО Нововолинської міської ради. При будинкова територія біля вказаного будинку не визначена, а ОСББ його жильцями, не створено. Зазначила, що згідно реєстраційного посвідчення виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 24 жовтня 2000 року, власником вбудованого приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в цілому є ОСОБА_6, у якої в наявності вся технічна документація, зареєстрована в БТІ. Зазначила, що в ЖЕК № 3 є план приміщення будівлі АДРЕСА_1 станом на 1968 рік. В цей період вказане приміщення належало відділу робітничого постачання виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля ».

Представник органу місцевого самоврядування Шуліга І.Й. в судовому засіданні підтвердив вказані обставини та зазначив, що вбудоване приміщення за адресою АДРЕСА_1 з 2000 року в цілому належить на праві власності підприємцю ОСОБА_6 Жодних самочинних перепланувань у вказаному приміщенні відповідач не здійснювала. Технічна документація вказаного приміщення виготовлена Волинським БТІ на замовлення єдиного власника ОСОБА_6 в 2000 році. Оскільки відповідач ОСОБА_6, придбавши об'єкт, ніяких перепланувань не здійснювала, то не потребувала на це обов'язкового дозволу органу місцевої влади.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, висновок прокурора, представника органу місцевого самоврядування, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відео матеріал наради при міському голові, наданий позивачем, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ЖЕК №3 ЖКО Нововолинської міської ради, що підтверджується актом передачі житлових будинків від 04 січня 2000 року. (а.с. 92-94).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28 серпня 2000 року (а.с. 141) приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташовано на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 належить в цілому на праві приватної власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_6

Право власності ОСОБА_6 на вказане приміщення зареєстроване 24 жовтня 2000 року Волинським обласним БТІ, про що видане реєстраційне посвідчення (а.с.144).

Дверні прорізи на головному та дворовому фасаді нежитлового приміщення - магазину відповідають плану технічного паспорта, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації № 398 від 23 жовтня 2000 року. (а.с.146).

Як зазначено у ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Всупереч зазначеним вимогам Цивільного процесуального кодексу України, позивач не подав суду належних доказів, які б підтверджували підставність та правомірність заявлених вимог, як і не спростував заперечень відповідача на позов та його доводів.

Як на доказ підставності позовних вимог ОСОБА_1 покликається на письмові звернення до представників місцевої влади, контролюючих та правоохоронних органів стосовно створення йому та іншим жителям АДРЕСА_1, перешкод в користуванні житлом та при будинковою територією внаслідок неправомірної діяльності відповідачів, в тому числі здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_7

Такі докази, в силу ст.58 ЦПК України, суд не може вважати належними для підтвердження позовних вимог, оскільки вони не обґрунтовують підставності тверджень ОСОБА_1, а навпаки констатують факт відсутності порушень в діях відповідача ОСОБА_6 (а.с.31).

Як встановлено судом і що підтвердив у своїх поясненнях ОСОБА_1, належна йому на праві власності квартира розташована на 2-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1. Окрім магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться на першому поверсі вказаного приміщення, на території біля будинку розташовані ще два магазини, що здійснюють реалізацію будівельних матеріалів та один магазин з побутовою хімією. В суді позивач не заперечив, що до вказаних торгових об'єктів також протягом дня під'їжджають автомобілі, як для розвантаження товару так і транспортні засоби покупців. Попри вказану обставину, позивач стверджує, що перешкоди йому чинять лише транспортні засоби, які здійснюють розвантаження продуктових товарів у складське приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», частину якого орендує у власника ОСОБА_6, підприємець ОСОБА_5

При цьому позивач вказує, що внаслідок зайвого шуму, викиду вихлопних газів в нього різко погіршився стан здоров?я і стався інсульт.

Такі твердження позивача не підтверджені жодними доказами, а оглянута в суді медична документація ОСОБА_1 свідчить про визначення йому довічно першої групи інвалідності за загальним захворюванням.

Проаналізувавши надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд не встановив будь-яких порушень прав позивача, як власника квартири АДРЕСА_1, а тому не вбачає підстав для їх захисту в порядку ст.391 ЦК України.

Керуючись ст.ст.3, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання ОСОБА_6 до вчинення певних дій, усунення перешкод в користуванні житлом і прибудинковою територією та стягнення з відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук