Постанова

від 27.11.2006 по справі 47/433-06     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

                                    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року                                                

Справа №47/433-06

Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді -доповідача Бабакової Л.М.,

судді Шутенко І.А.

                                      при

секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача -Валенціонок

О.О. - дов. № 02 від 31.05.2006р.

третіх осіб -не

з'явились 

1-го відповідача Федоренко

О.А. -дов. № 14/10/10-017 від 10.01.2006р.

2-го відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду

апеляційну скаргу позивача, Підприємства об'єднання громадян "Українська

юридична компанія" всеукраїнської організації інвалідів "Союз

організації інвалідів України", м. Харків (вх. НОМЕР_4) на

рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2006р. по справі №

47/433-06

за позовом Підприємства

об'єднання громадян "Українська юридична компанія" всеукраїнської

організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", м. Харків

3-я особа на стороні позивача Суб'єкт

підприємницької діяльності  фізична особа   ОСОБА_1., м. Павденне, Харківська область

та 3-я особа на стороні позивача Суб'єкт

підприємницької діяльності  фізична

особа  ОСОБА_2, м. Харків  

до 

1-го відповідача Державної податкової інспекції у

Дзержинському районі м. Харкова

та до 2-го відповідача  Відділу Державного Казначейства у

Дзержинському районі м. Харкова

про визнання недійсною постанови

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2006р.

(суддя Светлічний Ю.В.) в задоволені позову відмовлено повністю.  

Позивач, Підприємство об'єднання громадян "Українська

юридична компанія" всеукраїнської організації інвалідів "Союз

організації інвалідів України" м. Харкова, з рішенням суду першої

інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду

Харківської області від 16.10.2006 р. скасувати, посилаючись на невідповідність

висновків обставинам справи та на порушення норм чинного законодавства.

1-й відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, у відзиві

на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу

позивача залишити без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції

обґрунтоване та прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства.

2-й відповідач та треті особи відзивів на апеляційну скаргу не

надали, у судове засідання не з'явились та про причини неявки Харківський

апеляційний господарський суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування

судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши

представників позивача та 1-го відповідача, колегія суддів Харківського

апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2005р. начальником ВБНОПТ

відділу податкової міліції ОСОБА_3. в присутності двох понятих в приміщенні

магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 було вилучено майно (кавоварки) на

загальну суму 151910,00 грн. Підстави проведення перевірки, вилучення вказаного

майна та його власника у протоколі не зазначено.

          На підставі цього,

УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” та СПДФО ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про усунення перешкод в здійсненні

господарської діяльності, витребування майна з чужого незаконного володіння та

відшкодування збитків.

          Для представництва

своїх інтересів в судовій інстанції, УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” з СПДФО

ОСОБА_1. було укладено Договір НОМЕР_1. на надання юридичних послуг з

представництва у господарському процесі та Додаткова угода НОМЕР_2 до нього.

Згідно п.1.1 Договору та п.1 Додаткової угоди НОМЕР_2 до нього, СПДФО ОСОБА_1.

мав здійснити представництво на користь і в інтересах УШ СП у формі ТОВ

“Укрвермут+Ко” в господарському суді Харківської області, а також в органах

виконавчої служби, держказначейства, та інших установах, які виконують або

зобов'язані виконувати рішення суду у справі за позовом УШ СП у формі ТОВ

“Укрвермут+Ко” та СПДФО ОСОБА_2 до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про

усунення перешкод в здійсненні господарської діяльності, витребування майна з

чужого незаконного володіння та відшкодування збитків. Відповідно до п.3

Додаткової угоди НОМЕР_2 до Договору від 19.01.2005р., за послуги з

представництва інтересів у суді по зазначеній справі УШ СП у формі ТОВ

“Укрвермут+Ко” мав сплатити СПДФО ОСОБА_1. винагороду в розмірі 50000,00

грн.       

          Рішенням

Господарського суду Харківської області по справі № 42/29-05 від 22.03.2005р.

позовна заява позивачів була задоволена частково. Було зобов'язано ДПІ у

Дзержинському районі м. Харкова повернути позивачу вилучені, згідно з

протоколом вилучення від 18.01.2005р., кавоварки у кількості 32 шт. на загальну

суму 151910,00 грн. В частині позовних вимог щодо відшкодування завданих

збитків провадження у справі було припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України

-у зв'язку з відмовою позивача від позову (арк. справи 16-19).

          23.03.2005р. між

УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” та СПДФО ОСОБА_1. було підписано Акт виконаних

робіт до договору НОМЕР_1. на надання юридичних послуг з представництва у

господарському процесі.

          У зв'язку з

несплатою УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” обумовленої договором НОМЕР_1. та

Актом виконаних робіт суми грошових коштів за представництво інтересів у

справі, СПДФО ОСОБА_1. звернувся з відповідним позовом до суду. 

          29.06.2005р.

господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі №

07/193-05 за позовом СПДФО ОСОБА_1. до УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” про стягнення

66133,90 грн., відповідно до якого, позов було задоволено повністю та стягнуто

з УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” на користь СПДФО ОСОБА_1. 50000,00 грн.

основного боргу, за надані юридичні послуги, згідно з договором НОМЕР_1. та

додаткової угоди НОМЕР_1., штрафні санкції в сумі 15000,00 грн., 1133,90 грн.

пені за прострочення грошового зобов'язання, а також судові витрати. 

          03.05.2006р. між

Українсько-Швейцарським підприємством у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” (первісний

кредитор) та Підприємством об'єднання громадян “Українська юридична компанія”

“Всеукраїнської організації інвалідів” “Союз організацій інвалідів України”

(новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги НОМЕР_3.

Відповідно до п.1.4 зазначеного договору, первісний кредитор відступав

(передавав право вимоги), а новий кредитор набував право вимоги, належне

первісному кредиторові щодо відшкодування матеріальних збитків завданих

незаконними діями органами державної влади в особі ДПІ Дзержинського району м.

Харкова в розмірі 66133,90 грн. з наступним пред'явленням до виконання та

отриманням грошових коштів на власний поточний рахунок в банківській установі.

                    Як

вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви, предметом позовних вимог

по справі є стягнення з ДПІ у Дзержинському районі збитків, завданих

неправомірними діями відповідача щодо проведення перевірки та вилучення майна

(кавоварок) у його власника.          

          Відповідно до ст.

33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано

збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування

(ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри

відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу

цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність

особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між

протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з ч. 2 ст. 623

ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується

кредитором.

У відповідності до вимог ст. 56 Конституції України - кожен має

право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування

матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи

бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх

посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про державну податкову службу

в Україні" (який є спеціальним законом) збитки, завдані неправомірними

діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають

відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Однак, позивач повинен

доказати суму фактично понесених збитків, наявність вини Державної податкової

служби та причинного зв'язку між її протиправною поведінкою та збитками.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що

діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими

документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть

бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені

підприємства, організації. Це значить, що скаржник на свій розсуд, за своїм

бажанням може залучити для представництва своїх інтересів у суді адвоката або

іншого фахівця.

Позивач не надав доказів необхідності укладання договору з СПДФО ОСОБА_1.

на представництво інтересів підприємства позивача, а також розумності,

розмірності суми по сплаті його послуг, яка склала 50000 грн.

Крім того, проведення перевірки магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 та вилучення

майна на суму 151910,00 грн. було здійснено не 1-м відповідачем, а податковою

міліцією, яка не залучена до даної справи ні як відповідач, ні як третя особа.

Наведене свідчить про відсутність прямого причинного зв'язку між

вчиненими діями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова і витратами позивача,

пов'язаними з представництвом СПД ФО ОСОБА_1. його інтересів в суді при

розгляді позову, оскільки такий зв'язок передбачає обов'язковість, неминучість

і безальтернативність однієї події, як наслідку іншої.

Відсутність прямого причинного зв'язку між шкодою і неправомірними

діями, як необхідна умова деліктної відповідальності, виключає можливість такої

відповідальності.

У відповідності зі ст. ст. 49, 88 ГПК України питання про розподіл

судових витрат, до яких відноситься оплата послуг адвоката або іншого фахівця, повинно

розглядатись водночас з розглядом справи, по якій ці послуги надавалися. Кодекс

адміністративного судочинства України також містить аналогічну норму.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2006р.

було закрито провадження по справі № АС-41/208-06 за позовом Підприємства

об'єднання громадян "Українська юридична компанія" всеукраїнської

організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про

стягнення з ДПІ у Дзержинському районі збитків в сумі 66133,90 грн. з

посиланням на те, що дану справу не належить розглядати в порядку

адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України

вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи

бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та

інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним

судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити

публічно-правовий спір. З таким позовом в адміністративному порядку позивач не

звертався, тому він не скористався своїм правом.

Відшкодування судових витрат після вирішення справи і винесення

рішення по суті справи, що вступило у законну силу, є безпідставним.

Позов по даній справі був заявлений про відшкодування матеріальних

збитків завданих незаконними діями органами державної влади в особі ДПІ у

Дзержинському районі згідно до договору про відступлення права вимоги НОМЕР_3.,

укладеному з СУШ ТОВ "Укрвермут+Ко". Однак, позивач не надав

документи і докази понесених збитків. Сума 16133,90 грн., яка була стягнута з

СУШ ТОВ "Укрвермут+Ко" господарським судом Харківської області від

29.06.2005р. по справі № 07/193-05, є штрафною санкцією і пенею за несвоєчасну

оплату, тобто дані збитки були понесені з вини СУШ ТОВ "Укрвермут+Ко".

Взагалі, в наданому суду акті виконаних робіт від 23.03.2005р. (арк. справи 32)

в підтвердження понесених збитків не вказано які саме були виконані роботи СПД

ФО ОСОБА_1., скільки часу було витрачено на ці роботи.

Позивач в обґрунтування його позовних вимог посилався на уступку

права вимоги відповідно ст. 512 ЦК України, однак між СУШ ТОВ

"Укрвермут+Ко" і ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова відсутні

договірні відношення, вони не є сторонами по зобов'язанню, а саме боржником і

кредитором. Тому, відсутні підстави для укладення договору про уступку права

вимоги і заміни кредитора СУШ ТОВ "Укрвермут+Ко" на позивача. На

підставі викладеного, позивач є неналежним.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає права

суду замінити позивача. Тому, якщо уступку вимоги здійснено з порушенням

законодавства, то судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено у позові

іншої особи - Підприємству об'єднання громадян "Українська юридична

компанія" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів

України".

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, які б

підтверджували факт спричинення матеріальних збитків, завданих незаконними

діями органами в особі ДПІ у Дзержинському районі, і те, що позивач є

неналежним, суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що позовні вимоги

Підприємства об'єднання громадян “Українська юридична компанія” “Всеукраїнської

організації інвалідів” “Союз організацій інвалідів України” є необґрунтованими

та такими, що не підлягають задоволенню.         

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли

підтвердження в матеріалах справи, тому, судова колегія вважає, що не має

підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК

України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2006р.

по справі № 47/433-06 залишити без змін.

       Головуючий суддя                                                           

Карбань І.С.

                               Судді                                                           

Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.