Постанова

від 20.12.2006 по справі 11/512-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І

М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20.12.06 р.          № 11/512-А

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Вербицької О.В.

 суддів:                                         

Коваленка В.М.

Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю:

 від позивача - Аліфанов Т.Ю. (дов. від

07.12.2006 р. № 7198/9/10-102);

 від відповідача-1 - не з'явились;

від

відповідача-2: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1);

ОСОБА_2

(дов. НОМЕР_2);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі

м.Києва

 напостанову Господарського суду м.Києва від

20.10.2006 

 у справі № 11/512-А (Євсіков О.О.)

 за позовом                               Державної

податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

 до                                                   Товариства

з обмеженою відповідальністю "Сетор Крон"

Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 про                                                 

визнання угоди недійсною та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 20.10.2006 року закрито провадження у справі №

11/512-А за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.

Києва (далі - позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) до Товариства з

обмеженою відповідальністю “Сетор Крон” (далі - відповідач-1, ТОВ “Сетор Крон”)

та Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ПП ОСОБА_1) про визнання

угоди недійсною та стягнення закрито провадження у справі..

Не

погоджуючись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Голосіївському

районі м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з

апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю.

В

обґрунтування апеляційних вимог, позивач стверджує, що суд першої інстанції при

прийняті оскаржуваної ухвали не повністю з'ясував обставини, що мають значення

для справи, а саме, суд не врахував положення п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу

адміністративного судочинства України, в частині застосування поняття

“ліквідація підприємства, установи, організації”.

Відповідач-1

письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача не надав. Разом з тим, всі

документи, що направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю

“Сетор Крон”, повернулись із поштовою відміткою “організація не знайдена”.

ПП

ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких

спростовує підстави скасування ухвали місцевого суду, наведені в апеляційній

скарзі та просить ухвалу господарського суду м. Києва від 290.10.2006 року у

справі № 11/512-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції у Голосіївському районі м. Києва - без задоволення.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 24.112006 року було відкрито

апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у

Голосіївському районі м. Києва, а ухвалою від 04.12.2006 року - справу

призначено до розгляду в судовому засіданні.

20.12.2006

року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представник позивача,

відповідача-2 та представник відповідача-2. Представники відповідача-1 в судове

засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце

докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та

місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, та,

керуючись п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -

КАС України) колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої

інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи

та без участі представників відповідача-1.

Заслухавши

пояснення представника позивача, відповідача-2 та представника відповідача-2,

розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень відповідача-1 на

неї дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного

господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно

до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС

України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення  суду першої 

інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може

вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час

апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які

призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може

дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної

ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає

обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим

відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної  інстанції може дослідити також докази, які

досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього кодексу. Суд

апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були  заявлені в суді першої інстанції.

Державна

податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до суду із

позовом про визнання недійсним на підставі ст.. 207 Господарського кодексу

України (далі - ГК України) усного правочину, укладеного 30.05.2005 року між

Товариством з обмеженою відповідальністю “Сетор Крон” та ПП ОСОБА_1, шляхом

отримання останнім від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сетор Крон”

видаткової накладної від 30.05.2005 року НОМЕР_3 на поставку товару вартістю 55

252,00 грн., у тому числі ПДВ 9 208,00 грн. та податкової накладної від

30.05.2005 року НОМЕР_4, виписаної відповідачем-1.

Як

вбачається з матеріалів справи, Приватний підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний

код НОМЕР_5, АДРЕСА_1) на час укладення вказаного право чину - 30.05.2005 року,

та на час звернення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.

Києва з цим позовом до господарського суду м. Києва - 26.06.2006 року, був

зареєстрований державним реєстратором Білоцерківської районної державної

адміністрації Київської області 10.11.2003 року як приватний підприємець -

фізична особа, про що було видано свідоцтво та зроблено запис в реєстрі за

НОМЕР_6.

Однак,

09.10.2006 року відповідач-2 припинив свою діяльність та державну реєстрацію

було скасовано.

На

цій підставі, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції

закрив провадження у справі.

Судова

колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої

інстанції, щодо закриття провадження у справі, на тій підставі, що державна

реєстрація Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код

НОМЕР_5, АДРЕСА_1), зареєстрованого державним реєстратором Білоцерківської

районної державної адміністрації Київської області 10.11.2003 року, про що було

видано свідоцтво та зроблено запис в реєстрі за НОМЕР_6, була скасована

09.10.2006 року, виходячи з наступного.

Відповідно

до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі

ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Поняття

“ліквідації” визначено Законом України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі -

Закон № 2343). Відповідно до ст.. 1 Закону № 2343, ліквідація це припинення

діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом

банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог

кредиторів шляхом продажу його майна.

Таким

чином, ліквідація це один із видів процедури банкрутства, яка стосується

підприємств, що в судовому порядку були визнанні банкрутом та відповідно

передбачає можливість кредиторам звернутись із заявою щодо задоволення своїх

вимог.

Відповідно

до ст.. 23 Закону № 2343, наслідками визнання боржника банкрутом та відкриття

ліквідаційної процедури є: завершення підприємницької діяльності банкрута

закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її

продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання

щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших

економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про

фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити

комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи

передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим

розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного

банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута

не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що

виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в

межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного

банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. З дня

прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і

відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління

банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не

було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з

банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а

також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього

не було зроблено раніше. Публікуються відомостей про визнання боржника

банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за

рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання

боржника банкрутом.

В

свою чергу, припинення юридичної особи здійснюється, відповідно до Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”

від 15.03.2003 року № 755-ІV (Закон № 755). Відповідно до ст.. 6 Закону № 755,

державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення

підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями проводить державний

реєстратор.

Згідно

ст.. 47 Закону № 755, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про

рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької

діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні

подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом

вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності

фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію

повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо

припинення підприємницької діяльності. З дати внесення до Єдиного державного

реєстру запису щодо рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною

особою - підприємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної

особи - підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької

діяльності.

З

наведеного вбачається, що поняття “ліквідації” підприємства та “припинення”

мають різні юридичні наслідки та не є тотожними.

За

таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що припинення юридичної особи

не є підставою для закриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 157

КАС України.

Враховуючи

викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла

висновку, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови

порушив норми процесуального права, що є 

підставою для її скасування.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 201, 205, 206, 212 та 254

Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний

господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

задовольнити.

Ухвалу

господарського суду м. Києва від 20.10.2006 року у справі № 11/512-А за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з

обмеженою відповідальністю “Сетор Крон” та Приватного підприємця ОСОБА_1 про

визнання угоди недійсною та стягнення скасувати повністю.

Направити

справу № 11/512-А до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Постанова

набирає законної сили з моменту складання в повному обсязі та може бути

оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо

до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Вербицька О.В.

 Судді

           Коваленко В.М.

          Пантелієнко  В.О.