Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/15787/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15787/13 26.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий

капітал України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тунч Телеком"

про відшкодування збитків 78 969,82 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Багмет І.І.- за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Страховий капітал України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тунч Телеком" про відшкодування збитків 78 969,82 грн.

Ухвалою від 19.08.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.09.13 р.

10.09.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

Ухвалою від 10.09.13 р. розгляд справи відкладено на 15.10.13 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 15.10.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 15.10.13р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 05.11.13р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.10.13 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 05.11.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 05.11.13р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до 26.11.13р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 12.11.13 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2011 року на вул. Амосова, біля буд. 8 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (даті - ДТП). Учасниками ДТП були: автомобіль SKODA FABІA, д.н.з. АА7654СА, під керуванням Парцевського П.М., даний транспортний засіб належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТУНЧ ТЕЛЕКОМ» (надалі - Відповідач) та автомобіль TOYOTA VENZA, д.н.з. АА9218КЕ під керуванням Білоуса В.Л., транспортний засіб належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМІА ПЛЮС», який був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТРАХОВИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНИ» (надалі - Позивач) за договором добровільного страхування наземного транспорту №0056 НТ/11/10 від 01.11.2010р.

В результаті вказаного вище ДТП застрахований у Позивача автомобіль TOYOTA VENZA, д.н.з. АА9218К отримав механічні пошкодження.

Згідно з довідкою Відділу Солом'янського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення гр. Парцевським Павлом Миколайовичем Правил дорожнього руху України. Вина останнього у скоєнні ДТП підтверджується також Постановою Солом'янського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності від 19 вересня 2011 року.

Відповідно матерыалыв та Звіту №356 від 19.09.2011 p., про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу TOYOTA VENZA, д.н.з. АА9218К, про що було складено страховий акт №055/056-11-10. На виконання своїх зобов'язань за договором страхування Позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 128 119,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №493 від 26.10.11 р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Із довідки №8874967 від 09.09.11р. Солом'янського ВДАІ м. Києва, вбачається, що транспортний засіб - SKODA FAB LA, д.н.з. АА7654СА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди TOYOTA VENZA, д.н.з. АА9218К належить - Товариству з обмеженою відповідальністю «ТУНЧ ТЕЛЕКОМ».

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Частиною 1 статті 1171 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача (щодо транспортного засобу SKODA FABIA, z.H-3. АА7654СА) застрахована в Акціонерному товаристві «СГ «TAC» (страховий поліс ВЕ/8160926), яке відшкодувало належну частину збитку за страховою подією в сумі 50 000,00 грн. відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності мисників наземних транспортних засобів».

Як стверджує позивач, остаточна сума витрат, що він зазнав з урахуванням фактичної сплати Позивачеві суми відшкодування у розмірі 50 000,00 гри. Акціонерним товариством «СГ «TAC» становить: 78 969,82 грн., тобто:

128 969,82 грн. (загальна сума витрат Позивача) - 50 000,00 грн. (сума відшкодування отримана Позивачем) = 78 969,82 грн.

Проте, відповідачем включено в суму відшкодування 450,00 грн. за визначення вартості матеріального збитку, 400,00 грн. - вартість послуг евакуатора, які задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг евакуатора у сумі 400,00 грн. та 450,00 грн. за визначення вартості матеріального збитку позивачем надано квитанцію від 09.09.11р. та платіжне доручення № 493 від 26.10.11р., які не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 05.10.2011р. у п.23 «вартість послуг евакуатора» позивачем зазначено суму 400,00 грн. джерело витрат: не зазначено. Сума у розмірі 450,00 грн. за визначення вартості матеріального збитку, взагалі до розрахунку не включена.

При цьому, квитанція від 09.09.11р. на суму 400,00 грн. не містить реквізитів особи, що надавала відповідні послуги, розрахунку вартості цих послуг, тобто не оформлена у порядку, визначеному для відповідних розрахункових документів.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів та не доведено фактичного понесення витрат на оплату вартості послуг евакуатора та витрат за визначення вартості матеріального збитку., що було б підставою для їх включення до суми відшкодування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 78 119,82 грн. суми страхового відшкодування обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та визнаними відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунч телеком» (м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 34964854) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України» (м. Київ, вул. Голосіївська, буд.7, корп. 3; ідентифікаційний код 33152597) 78 119 (сімдесят вісім тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 82 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 701 (одна тисяча сімсот одну) грн. 98 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.11.2013р.

Суддя І.О.Домнічева