Постанова

від 21.11.2013 по справі 801/10213/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 21 листопада 2013 р. (11:30) Справа №801/10213/13-а    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика"                           про стягнення 182 777,40 грн.,                                                       ВСТАНОВИВ: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до  Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" про стягнення 182 777,40 грн.     Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законом термін не сплачено грошового зобов'язання з податку на додану вартість, орендної плати за землю, а також нараховані штрафні санкції та пеня. Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив. За таких обставин, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не з'явившихся представників сторін. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке. Відповідач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 02470690), зареєстрованою виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на обліку платника податків в Феодосійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим. Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі –ПК України). Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України). Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Підпунктом 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України). Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.    Відповідачем самостійно було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях  за жовтень 2012 року – липень 2013 року. Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість зі сплати ПДВ складається з наступних сум: - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за жовтень 2012 року у розмірі 1540,56 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 6612,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 6627,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за січень 2013 року у розмірі 1427,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за лютий 2013 року у розмірі 4087,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за березень 2013 року у розмірі 812,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за квітень 2013 року за строком сплати на 30.05.2012 року у розмірі 1135 грн. - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за травень 2013 року у розмірі 4036,00 грн. - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за червень 2013 року у розмірі 5852,00 грн.; - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації ПДВ за липень 2013 року у розмірі 4022,00 грн. (а.с.25, 63). У зв'язку із несплатою податку на додану вартість позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу №0000171502 від 28.02.2013 року на суму 275,95 грн., №0000541502 від 10.04.2013 року на суму 200,00 грн., №0000531502 від 10.04.2013 року на суму 428,99 грн., №0000612203 від 04.12.2012 року на суму 112393,75 грн. Зазначені рішення отримані відповідачем, про що свідчать надані рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Судом встановлено, що відповідач оскаржував у судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0000612203 від 04.12.2012 року, але постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 року судове рішення першої інстанції залишено без змін, таким чино рішення набрало законної сили.   Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів сплати як самостійно визначених податкових зобов'язань так і грошових зобов'язань, визначених податковим органом,  податковий борг відповідача зі сплати податку на додану вартість складає 149 449,22 грн. Порядок справляння плати за землю, у тому числі орендної плати з юридичних осіб визначений Розділом ХІІІ Податкового кодексу України. Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідачем самостійно було визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на підставі податкових декларацій з плати за землю за 2012 рік. Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість зі сплати ПДВ складається з наступних сум: - несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації №9022992400 від 28.04.2012 року за строками сплати на 30.11.2012 року у розмірі 1609,32 грн., на 30.12.2012 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.01.2013 року у розмірі 3524,31 грн.; -  несплата узгодженого зобов'язання з податкової декларації №9007038127 від 16.02.2013 року за строками сплати на 02.03.2013 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.03.2013 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.04.2013 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.05.2013 року у розмірі 3524,32 грн.; на 30.06.2013 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.07.2013 року у розмірі 3524,32 грн., на 30.08.2013 року на суму 3524,32 грн. Таким чином, податковий борг відповідача зі сплати орендної плати за землю складає 33328,18 грн. Згідно з пп. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня  після  закінчення  граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 95.2 статті 95  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №423 від  02.04.2012 року. Зазначену податкову вимогу відповідач отримав 11.04.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується наданими документами.           Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.     Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу України, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України. Позивачем, в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надані докази надіслання податкової вимоги. Також позивачем надані докази узгодження нарахованих відповідачу грошових зобов'язань. Відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити повністю. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають. У судовому засіданні, яке відбулось 21.11.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 26.11.2013 року. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд –                                                 ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "Феодосійська офсетна фабрика" (АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, буд.6, ідентифікаційний код 02470690) кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю (р/р 33211812700024, МФО 824026, ЗКПО 37986011, отримувач: ГУ ДКСУ в АР Крим у м. Сімферополь) у сумі 33 328 (тридцять три тисячі триста двадцять вісім) грн. 18 коп. 3. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "Феодосійська офсетна фабрика" (АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, буд.6, ідентифікаційний код 02470690) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість (р/р 31114029700024, МФО 824026, ЗКПО 37986001, отримувач: ГУ ДКСУ в АР Крим у м. Сімферополь) у сумі 149 449 (сто сорок дев'ять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 22 коп. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                        Москаленко С.А.