Рішення

від 28.11.2013 по справі 904/8858/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.13р. Справа № 904/8858/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд", смт. Ювілейна

про стягнення 48 694,68 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Шаповалов О.О. - дов. № б/н від 11.11.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", м. Полтава звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд", смт. Ювілейне про стягнення суми заборгованості у розмірі 48 694,68 грн., яка складається з: суми безпідставно набутих коштів у розмірі 48 370,00 грн., суми 3% річних у розмірі 131,20 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 193,48 грн., а також просить судові витрати та витрати по оплаті адвокатських послуг покласти на відповідача.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, в тому числі доказів додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи. Також подав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи та додатково позивачем. Крім того, надав для огляду суду оригінали документів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підстверджується поштовим повідомленням, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується телеграмою та доказами її вручення, що знаходяться у матеріалах справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Суд розпочав розгляд справи по суті.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.13р. на підставі домовленості позивача та відповідача, відповідно якої, сторони мали укласти договір поставки № 06092013 (а.с. 10 - 12), позивачем було перераховано відповідачу кошти в розмірі 64 370,00 грн. на рахунок № 26001241334100 в Райффайзен Банк Аваль, м. Дніпропетровськ, код банку 305653, що підтверджується платіжним дорученням № 125 від 06.09.13р. (а.с. 9).

Позивач мав здійснити оплату за товар відповідно до рахунку № 1274328 від 06.09.13р. (а.с. 13), наданого відповідачем, а відповідач в свою чергу мав підписати договір та надіслати його позивачу, а також поставити товар в зазначений в договорі термін.

06.09.13р. позивач відповідно до наданого відповідачем рахунку сплатив на користь останнього кошти в розмірі 64 370,00 грн.

Відповідач в свою чергу відмовився підписувати договір та поставити продукцію позивачу, аргументуючи тим, що продукція відсутня. Таким чином договір поставки не був укладений, а відповідач безпідставно набув кошти позивача в розмірі 64 370,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем був направлений на адресу відповідача рекомендований лист № 66 від 24.09.13р.(а.с. 14), з вимогою повернути безпідставно набуті кошти в розмірі 64 370,00 грн. Зазначений рекомендований лист відповідач отримав 03.10.13р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення № 3600010730757 (а.с. 16).

03.10.13р. відповідач у відповідь на лист позивача № 66 від 24.09.13р. перерахував позивачу 8 000,грн., а 04.10.13р. ще 8 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17, 18).

Однак до теперішнього часу відповідач безпідставно набуті грошові кошти не повернув.

Таким чином, відповідач, сплативши 16 000,00 грн., залишився винен 48 370,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення безпідставно набутих відповідачем коштів у розмірі 48 370,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 131,20 грн. та інфляційні витрати у розмірі 193,48 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 131,20 грн. та інфляційних витрат у розмірі 193,48 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, відповідач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, які складають 8 500,00 грн., відповідно до квитанції № 008924 від 11.11.13р. (а.с. 20).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 8 500, грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки спір виник з вини відповідача.

Доказів добровільного виконання відповідачем зобов'язання сторонами не надано.

Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 549, 599, 610, 625, 629, 639, 640, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Трейд", 52005, вул. Радгоспна, буд. 98, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, (ідентифікаційний номер 31646355, р/р 26001241334100 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ, МФО 305653, ІПН 316463504685 та рахунок № 26001001305659, МФО 307394, ПАТ "АКТАБАНК") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", 36039, вул. Ватутіна, буд. 21, кв. 8, м. Полтава, ідентифікаційний код: 36324206, рахунок № 26002000446940, МФО 300175, код ЄДРПОУ 143510116, ПуАТ "Фідобанк") суму безпідставно набутих коштів у розмірі 48 370,00 грн. (сорок вісім тисяч триста сімдесят грн. 00 коп.), суму 3% річних у розмірі 131,20 грн. (сто тридцять одна грн. 20 коп.), суму інфляційний витрат у розмірі 193,48 грн. (сто дев'яносто три грн. 48 коп.), суму витрат на послуги адвоката у розмірі 8 500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) та суму судового збору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 29.11.13р.