Рішення

від 27.11.2013 по справі 914/3515/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 р. Справа № 914/3515/13

За позовом: Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», м. Київ

до відповідача: Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод», с. Сторонибаби, Львівська область

про стягнення 11 951 грн. 49 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Іваничко Р.С., представник (довіреність №15/08 від 07.08.2013 р.)

Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», м. Київ звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод», с. Сторонибаби, Львівська область про стягнення 11 951 грн. 49 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.09.2013 р. призначив розгляд справи на 01.10.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання передпроектних робіт по розробці технології, направленої на зменшення екологічного навантаження на оточуюче середовище від відходів виробництва. Позивачем було виконано два етапи робіт по цьому договору, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт. Однак, відповідач, незважаючи на неодноразові звернення позивача, свої зобов'язання щодо оплати вартості робіт виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 10 000 грн. 00 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано втрати від інфляції в сумі 1 063 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 888 грн. 49 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 11 951 грн. 49 коп. заборгованості.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем було перераховано позивачу 24 000 грн. 00 коп. Позивачем було виконано перший етап робіт, вартість якого склала 16 000 грн. 00 коп., про що сторонами було складено та підписано акт здавання-приймання науково-технічної продукції. Станом на 01.10.2013 р. за даними бухгалтерського обліку відповідача за позивачем рахується дебіторська заборгованість на суму 8 000 грн. 00 коп., оскільки позивач не виконав другого етапу робіт. Акт №2 здавання-приймання науково-технічної продукції у відповідача відсутній і не надавався для підписання. 30.11.2010 р. обов'язки керівника ДП «Сторонибабський спиртовий завод» виконував Воловодівський В.П., проте в акті №2 від 30.11.2010 р. зазначений Михайлів А.П., який був звільнений з посади директора ДП «Сторонибабський спиртовий завод» 16.09.2010 р. Таким чином, акт №2 від 30.11.2010 р. не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Оскільки позивач не виконав другого етапу робіт, у відповідача обов'язок з оплати таких робіт не виник, а сам договір втратив чинність з 15.09.2010 р. З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

25 грудня 2009 р. між Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» (виконавець) та Державним підприємством «Сторонибабський спиртовий завод» (замовник) було укладено договір №Д-40-10.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе проведення робіт з виконання передпроектних робіт по розробці технології, направленої на зменшення екологічного навантаження на оточуюче середовище від відходу виробництва - післяспиртової барди в умовах ДП «Сторонибабський спиртовий завод».

За роботи, що виконуються згідно з цим договором замовник сплачує виконавцю у відповідності з протоколом погодження договірної ціни 88 000 грн. 00 коп. (п. 2.1. договору).

Відповідно до календарного плану робіт перший етап включав в себе обстеження обладнання, майданчика, будівель та споруд заводу на предмет розроблення технології, збір вихідних даний з терміном виконання 19.07.2010 р.- 29.07.2010 р., вартістю 16 000 грн. 00 коп. та результатом роботи - складенням протоколу обстеження.

Другий етап - розробка технічного завдання і принципової технологічної схеми на розроблення проектної та нормативно-технічної документації з терміном виконання 30.07.2010 р.- 31.08.2010 р., вартістю 18 000 грн. 00 коп. та результатом роботи - розробленням принципової технологічної схеми, технічного завдання.

Згідно п. 2.2. договору порядок розрахунків встановлений наступним чином:

- перший платіж в сумі 24 000 грн. 00 коп. до 19 липня 2010 р.;

- другий платіж в сумі 32 000 грн. 00 коп. до 10 серпня 2010 р.;

- третій платіж в сумі 32 000 грн. 00 коп. до 10 вересня 2010 р.;

Відповідно до п. 2.3. договору виконавець розпочинає роботу за договором після зарахування першої передоплати на його розрахунковий рахунок.

16.07.2010 р. відповідач перерахував позивачу аванс в сумі 24 000 грн. 00 коп.

Після завершення робіт по етапах календарного плану виконавець передає замовнику результати робіт в строки, встановлені календарним планом, та акти здавання-приймання виконаних робіт (п. 3.1. договору).

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав роботи згідно першого етапу на загальну суму 16 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом здавання-приймання робіт №1 від 16.08.2010 р., та роботи згідно другого етапу на загальну суму 18 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р. Вказані акти підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою.

У зв'язку з тим, що відповідачем вартість робіт було сплачено частково, позивач звертався до відповідачу з вимогами, в яких просив оплатити суму заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості другого етапу виконаних робіт виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 888 грн. 49 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 063 грн. 00 коп.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит від 26.09.2013 р. за №17261179 щодо ДП «Сторонибабський спиртовий завод», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ДП «Сторонибабський спиртовий завод» зазначено Михайлів Андрій Петрович. Відомостей про наявність обмежень у керівника щодо представництва інтересів від імені ДП «Сторонибабський спиртовий завод» в реєстр не внесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі серед інших містяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як зазначалося вище, позивачем було долучено до справи оригінал акту здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р., який підписаний керівником ДП «Сторонибабський спиртовий завод» Михайлівим Андрієм Петровичем, підпис скріплений печаткою ДП «Сторонибабський спиртовий завод».

Відповідачем не подано доказів, що на момент підписання акту здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р., до Єдиного державного реєстру було внесено відомості про реєстраційну дію щодо обмеження повноважень керівника ДП «Сторонибабський спиртовий завод» Михайліва Андрія Петровича чи про виключення відомостей з реєстру про перебування Михайліва Андрія Петровича на посаді керівника (у вигляді внесення змін до відомостей про юридичну особу).

Відповідно до частин 1, 3 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що директором ДП «Сторонибабський спиртовий завод» на момент підписання акту здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р. був Михайлів Андрій Петрович, який мав належний обсяг цивільної дієздатності та дів в межах повноважень, наданих йому законодавством України, виступав від імені ДП «Сторонибабський спиртовий завод» та діяв в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Про наявність будь-яких обмежень директора ДП «Сторонибабський спиртовий завод» Михайліва А.П. щодо підписання акту, Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» не знала, та за всіма обставинами не могла знати. Зворотного відповідачем суду не доведено.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 3.4.1. Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. №17, яка була чинною на момент підписання акту здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р., відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом.

Відповідачем не подано доказів того, що ним було втрачено печатку підприємства, а також доказів повідомлення правоохоронних органів про втрату (незаконне заволодіння) печатки чи вчинення службового підлогу, печатку по акту було передано новому керівникові.

Таким чином, відтиск печатки позивача на акті здавання-приймання науково-технічної документації №2 від 30.11.2010 р. свідчить, що договір підписаний уповноваженою особою, керівником позивача - директором Михайлів А.П.

Позивачем також надіслано для огляду в судовому засіданні примірник Передпроектних робіт по розробці технології, направленої на зменшення екологічного навантаження на оточуюче середовище від відходу виробництва - післяспиртової барди на ДП «Сторонибабський спиртовий завод», тобто, документальне оформлення результату робіт у відповідності до другого етапу згідно акту №2 від 30.11.2010 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 10 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 063 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 888 грн. 49 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод», с. Сторонибаби, Буський район, Львівська область (ідентифікаційний код 00374775) на користь Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», м. Київ, пров. Бабушкіна, 3 (ідентифікаційний код 00334793) 10 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 063 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 888 грн. 49 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 27.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.11.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.