Рішення

від 23.10.2013 по справі 911/3146/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа № 911/3146/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Пєнязькова О. О. (довіреність б/н від 06.08.2012 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства „Ремонтник", м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термобудкерам", с. Завадівка, Володарський район

про стягнення 289 532, 50 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

МПП „Ремонтник" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Термобудкерам" про стягнення 188 012, 50 грн. попередньої оплати, 101 520, 00 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно договору № 1 купівлі-продажу цегли від 04.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3146/13 за позовом МПП „Ремонтник" до ТОВ „Термобудкерам" про стягнення 289 532, 50 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.09.2013 р.

12.08.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 24.07.2013 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 68 А, с. Завадівка, Володарський район, Київська область, та на грошові кошти, що знаходяться на його розрахунковому рахунку.

25.09.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.10.2013 р.

09.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.10.2013 р.

23.10.2013 р. судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 купівлі-продажу цегли, згідно умов п. 1. якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару - цегла керамічна рядова М-100. Виробник товару - ТОВ „Термобудкерам". Документи на товар, які продавець повинен передати покупцеві: рахунки, накладні, податкові накладні (виписуються зведені за місяць).

Згідно п. 2. договору одиниця виміру - тис.шт. Кількість товару - 600, 0 тис. шт. Ціна товару - 850 грн.

Відповідно до п. 3. договору моментом відправки товару вважати дату підписання видаткової накладної сторонами. Цегла поставляється самовивозом, а також централізовано за попередньою домовленістю з продавцем.

Пунктом 5. договору передбачено, що форма оплати - безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, або готівкою в касу підприємства. Порядок оплати - попередня оплата.

Пунктом 9. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в будь-якому випадку до повного виконання умов договору.

На виконання умов договору позивачем у період з вересня 2010 р. по липень 2011 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 249 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у картці рахунку № 631 від 08.06.2012 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по поставці товару та було передано у власність (продано) позивачу товар на загальну суму 60 987, 50 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у картці рахунку № 631 від 08.06.2012 р., наявними у матеріалах справи.

09.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 36 від 12.06.2012 р., у якій вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги видати позивачу цеглу на суму 188 012, 50 грн. або повернути дану суму. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2102 від 09.07.2012 р. про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього від 09.07.2012 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, при укладенні договору № 1 купівлі-продажу цегли від 04.01.2011 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі строку виконання відповідачем обов'язку щодо передачі товару позивачу.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо передачі товару позивачу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 17.07.2012 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних та переданої позивачу документації. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений договором поставки строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором № 1 купівлі-продажу цегли від 04.01.2011 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 188 012, 50 грн. за договором № 1 купівлі-продажу цегли від 04.01.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штрафні санкції, передбачені договором № 1 купівлі-продажу цегли від 04.01.2011 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару з 04.11.2010 р. по 02.05.2011 р. всього на загальну суму 101 520, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6. договору передбачено, що продавець за даним договором за несвоєчасну поставку цегли сплачує пеню 0, 3 % за кожен день прострочки від суми недопоставки.

Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, обов'язок відповідача щодо передачі товару позивачу виник від дня пред'явлення позивачем вимоги - з 09.07.2012 р., а прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо передачі товару позивачу почалось після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 17.07.2012 р., то відповідно безпідставним є нарахування позивачем штрафних санкцій від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо передачі товару позивачу у заявлений період, а саме з 04.11.2010 р. по 02.05.2011 р., до моменту виникнення прострочення відповідачем виконання такого обов'язку - до 17.07.2012 р., а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 101 520, 00 грн. штрафних санкцій від суми основної заборгованості за договором у заявлений період, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві б/н від 24.07.2013 р. про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 68 А, с. Завадівка, Володарський район, Київська область, та на грошові кошти, що знаходяться на його розрахунковому рахунку.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Термобудкерам" (ідентифікаційний код 36445703) на користь Малого приватного підприємства „Ремонтник" (ідентифікаційний код 31781407) 188 012 (сто вісімдесят вісім тисяч дванадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. попередньої оплати та судові витрати 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 24.07.2013 р. Малого приватного підприємства „Ремонтник" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

04 листопада 2013 р.