Рішення

від 28.11.2013 по справі 913/2752/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 листопада 2013 року Справа № 913/2752/13

Провадження №28/913/2752/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт плюс", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск Транс", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 37 377 грн. 10 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Зенцева Я.О., представник за довіреністю № 7 від 28.01.2013;

від відповідача: представник не прибув..

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 37 000 грн., 3% річних в сумі 377 грн. 10 коп. за період з 06.06.2013 по 25.09.2013.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару за усним договором купівлі-продажу від 13.03.2013.

Відповідач у відзиві на позов від 18.11.2013 не погодився з позовними вимогами позивача, посилаючись на те, що договір між ним та позивачем не укладений, оскільки договір повинен існувати в формі документа; що в видаткових накладних, наданих позивачем, відсутні посилання на договір, по якому здійснюється поставка товару та відсутні печатки відповідача; не надано довіреності, якою уповноважується особа на отримання товару.

Справа була призначена до розгляду на 29.10.2013, 29.10.2013 розгляд справи був відкладений на 19.11.2013.

В судовому засіданні 19.11.2013 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.11.2013.

Рішення суду приймається у судовому засіданні 28.11.2013.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Як зазначає позивач у позові, 13.03.2013 сторонами у справі був укладений у спрощений спосіб договір купівлі-продажу продукції, а саме: автошина 315/80 R 22/5 154М156L SР382 Dunlop, автошина 315/80 R22.5 154М156L SP482 Dunlop в кількості та за ціною, обумовленою у рахунку-фактурі №+_0000432 від 13.03.2013року на суму 69440 грн. 00 коп.

Для оплати товару, який буде поставлено позивачем, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №+_0000432 від 13.03.2013 на суму 69440 грн. 00 коп.

14.03.2013 за виставленим рахунком-фактурою була здійснена передплата за продукцію у розмірі 1080 грн, 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 14.03.2013 (а.с.20).

Позивач 15.03.2013 отримав від відповідача гарантійний лист, в якому просив позивача поставити партію продукції відповідно до заявки №432 від 13.03.2013.

15.03.2013 позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною

№+_00000425 від 15.03.2013 загальною вартістю 69440 грн. 00 коп.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а відповідач допустив порушення щодо своєчасної та повної оплати товару, що зумовило Товариство з обмеженою відповідальністю "Декорт плюс" звернутися до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск Транс" заборгованості за поставлений товар в сумі 37 000 грн., 3% річних в сумі 377 грн. 10 коп. за усним договором купівлі-продажу від 13.03.2013.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу в усній формі (у спрощений спосіб), шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною згідно з ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України. У даному випадку пропозиція (оферта) щодо укладання договору надійшла від позивача у вигляді рахунка - фактури №+_0000432 від 13.03.2013 (а.с. 11), у якому позивач зазначений постачальником, а відповідач - одержувачем товару-автошин 315/80 R 22/5 154М156L SР382 Dunlop за ціною 5280 грн. 00 коп. у кількості 5000 шт. на суму 22000 грн. 00 коп. та автошин 315/80 R22.5 154М156L SP482 Dunlop за цною 5380 грн.00 коп. у кількості 800 шт. на суму 35866 грн. 67 коп.

Відповідач прийняв пропозицію позивача шляхом надання гарантійного листа №108 від 15.03.2013 (а.с. 30), в якому просив поставити партію продукції згідно заявки № 432 від 13.03.2013 та гарантував оплату зі свого розрахункового рахунку. За поясненням позивача від 19.11.2013 заявка була усною, а щодо її номеру, то він був взятий з рахунку-фактури №+_0000432 від 13.03.2013року.

Сторони вчинили дії щодо виконання договору: 14.03.2013 за виставленим рахунком-фактурою №+_0000432 від 13.03.2013року відповідач здійснив передплату за товар в сумі 1080 грн.(а.с. 20) (за поясненням позивача 14.03.2013 від відповідача надійшов платіж в сумі 3000 грн. 00 коп., з яких сума 1080 грн. 00 коп. була передплатою за рахунком-фактурою від 13.03.2013), а позивач 15.03.2013 передав відповідачу товар за видатковою накладною №+-00000425 від 15.03.2013 на суму 69440 грн.00 коп. (а.с. 12) по довіреності № 26 від 15.03.2013 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач встановив строк сплати товару у рахунку-фактурі №+_0000432 від 13.03.2013року - до 15.03.2013 (а.с. 11).

У зв'язку з тим, що відповідач повну сплату вартості товару у вказаний строк не провів, за відповідачем виник борг в сумі 37000 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 5 від 19.07.2013, в якій просив погасити заборгованість в сумі 37000 грн. 00 коп., відповідач дану претензію не задовольнив.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо неукладеності договору, відсутність посилання в накладних на номер договору та відсутність довіреності спростовується нормами закону та матеріалами справи.

Як зазначено господарським судом вище, можливість укладання договору у спрощений спосіб передбачено ст. 181 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що позивач та відповідач виконали дії щодо надання та прийняття пропозиції та укладання договору в усній формі згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, вчинили дії на його виконання. Отже сторонами укладений усний договір купівлі-продажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2011 у справі № 20/116.

Відповідач отримав товар 15.03.2013 по видатковій накладній № +00000425 через свого представника Мамотюк Д.М., повноваження якого підтверджуються довіреністю № 26 від 15.03.2013. В даній довіреності зазначений саме той товар, який отримав відповідач, а в видатковій накладній № +00000425 від 15.03.2013 мається посилання на номер та дату вищезазначеної довіреності.

Суд зазначає, що видаткова накладна не містить номеру та дати договору, оскільки договір був усним і відомості щодо узгодження сторонами його номеру та дати відсутні.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що на видатковій накладній від 15.03.2013 № +00000425 відсутня печатка підприємства відповідача.

Оскільки сторони згідно усному договору вступили в господарські відносини, передача товару згідно цього договору є господарською операцією, а видаткова накладна - первинним документом, який містить відомості щодо господарської операції та підтверджує її здійснення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Частинами 1 та 2 ст. 9 вищезазначеного закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути

складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі

обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже наявність печатки підприємства отримувача на первинному документі (видаткова накладна) не вимагається. В даному випадку товар отримав повноважний представник відповідача по довіреності.

Таким чином за відповідачем існує заборгованість в сумі 37000 грн. 00 коп., відсутність якої відповідач не довів. Отже позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 37000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обязі.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню 3% річних в сумі 377 грн. 10 коп. за період з 06.06.2013 по 25.09.2013.

Позивач надав пояснення, що нарахування 3% річних розпочалось з 06.06.2013, у зв'язку з тим, що останню оплату за отриманий товар відповідач здійснив 05.06.2013.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних позивачем обчислені:

за видатковою накладною № 00000425 від 15.03.2013 за період з 06.07.2012 по 07.10.2013 в сумі 377 грн. 10 коп., загальна сума 377 грн.10 коп.;

Даний розрахунок є обґрунтованим та вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу та 3% річних, тому позов підлягає задоволенню повністю.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 37000 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 377 грн. 10 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск Транс" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 37 000 грн., та 3% річних в сумі 377 грн. 10 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт плюс" , м.Луганськ, вул. Фрунзе, 57, ідентифікаційний код 31995455, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск Транс" , м.Красний Луч, вул. Карла Маркса, 13, ідентифікаційний код 37429420 основний борг в сумі 37 000 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 377 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. , видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.12.2013

Суддя І.В. Семендяєва