Рішення

від 18.11.2013 по справі 922/4244/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/4244/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари до ТОВ "Агротехкомбі", м. Мерефа про стягнення коштів у сумі 24 340,43 грн. за участю представників сторін:

позивача - Тижненко Ю.В., довіреність №26-09/03 від 26 вересня 2013 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", м. Мерефа 21 471,97 грн. основного боргу, 1 545,39 грн. пені та 1 503,04 грн. штрафних санкцій. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором оренди 4680-Н від 15 липня 2010 року щодо повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4244/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 жовтня 2013 року.

В призначене судове засідання 21 жовтня 2013 року представник позивача з'явився, проте витребуваних судом документів не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом із цим, докази належного повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 04 листопада 2013 року.

В призначене судове засідання 04 листопада 2013 року представник позивача з'явився та надав до суду заяву (вх. № 40139) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, яка долучена судом до матеріалів справи.

Крім того, позивач звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, 28 жовтня 2013 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/1595/13 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 18 листопада 2013 року.

12 листопада 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява (вх. № 41930) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, яка долучена судом до матеріалів справи.

Крім того, позивач надав до суду заяву (вх. № 41959) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 21 471,97 грн. основного боргу, 1365,42 грн. пені та штраф у розмірі 1 503,04 грн.

В призначене судове засідання 18 листопада 2013 року представник позивача з'явився, просить суд прийняти заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Дослідивши надану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Приймаючи до уваги п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами перших інстанцій", в якому зазначено, що передбачені частиною 4 статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Розглянувши вищевказану заяву про уточнення позовних вимог, господарський суд кваліфікує її як заяву про зменшення позовних вимог внаслідок зменшення періоду нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись ст. 22 ГПК України, приймає заяву позивача до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та зазначає, що подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04 листопада 2013 року, місцезнаходження відповідача - 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Мала, буд. 12, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами і документами справи на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 липня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області - орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі" - орендарем (відповідачем по справі) укладено договір оренди № 4680-Н за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлову одноповерхову будівлю корівника (інв. № 1177), загальною площею 1060,10 кв.м., розташовану за адресою: Харківська обл., м. Мерефа, вул. Революції, 2, що перебуває на балансі Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод" (код 00375272) для переробки відходів виробництва спиртового заводу (барди).

Факт передачі об'єкту оренди орендарю підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 15 липня 2010 року, який складено сторонами відповідно до умов розділу 2 договору.

Додатковою угодою № 1 від 17 січня 2012 року до договору оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року було змінено балансоутримувача об'єкту оренди, та зазначено в якості останнього - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари.

У відповідності до пунктів 3.1. - 3.4. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, яка затверджена постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786 (із змінами і доповненнями), і становить за базовий місяць оренди травень 2010 року - 1772,05 грн. (без ПДВ), а за перший місяць оренди липень 2010 р. визначається згідно з додатком шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень - липень 2010 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за наступний місяць оренди (п.п. 3.1. - 3.4. договору).

Орендна плата, відповідно до пункту 3.6. договору, перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа, наступного за звітним, відповідно до вимог Методики у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінорганами - у розмірі 70%, на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30 %.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на два роки та 11 місяців з 15 липня 2010 року до 15 червня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями (№ 73 від 10 травня 2013 року та № 80 від 08 червня 2012 року), в яких вимагав сплатити суму боргу. Однак, відповідач жодним чином на зазначені претензії не реагував, суму боргу позивачу не сплатив, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості з орендної плати за період з червня 2011 року по липень 2013 року у розмірі 21 471,97 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 21 471,97 грн. за договором оренди № 4680-Н від 15 липня 2010 року за період з червня 2011 року по серпень 2013 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1365,42 грн. пені, нарахованої за період з 13 березня 2013 року по 12 вересня 2013 року, та штраф у розмірі 1503,04 грн.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та біалансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Суд, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій за розрахунком позивача, визнав позовні вимоги в частині стягнення 1365,42 грн. пені та 1503,04 грн. штрафу обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 720,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Мала, 12 (в тому числі з п/р 26002840000075 в Харківській обласній філії АКБ "УКРСОЦБАНК" у міжрайонному відділенні, МФО 351016, код ЄДРПОУ 36875159) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16 (р/р 26000010051325 в АТ "УКРЕКСІМБАНК", МФО 322313, код ЄДРПОУ 37199618) 21 471,97 грн. основного боргу, 1 365,42 грн. пені, штраф у розмірі 1 503,04 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/4244/13