Рішення

від 25.11.2013 по справі 916/2440/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2013 р.Справа № 916/2440/13

За позовом : Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

До відповідача: Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

Про стягнення 13050,58грн.

та за зустрічним позовом: Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

про розірвання договору

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: Зубачова Ю.В. - довіреність від 28.12.2012р.; Бондаренко Н.В - довіреність від 28.12.12р.

від відповідача за зустрічним позовом: Цинєв А.О. - довіреність від 02.10.2013р.; Бойко Н.І.- довіреність від 30.09.13р.; Бойко А.В. - довіерність від 06.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 13 050,58 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2013р. порушено провадження по справі № 916/2440/13 за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до відповідача Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 13050,58грн.

27.09.2013р. до господарського суду Одеської області від Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2013 року прийнято зустрічний позов Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розірвання договору для спільного розгляду з первісним позовом по справі №916/2440/13.

03.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача за зустрічним позовом надійшло уточнення позовних вимог до зустрічної заяви.

21.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву.

21.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Від позивача за первісним позовом надано до господарського суду Одеської області клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2013 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 26.11.2013р.

25.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго"та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно Статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01.01.2008 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 6372, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 6372 від 01.01.2008р., теплова енергія постачається споживачу на опалювання офісу по адресу пров. Маяковського, 7, згідно додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору № 6372 від 01.01.2008р., споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Умовами п.п. 4.1.4 договору № 6372 від 01.01.2008р., передбачено право теплопостачальної організації обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку визначених Законом України „Про теплопостачання" та іншими нормативними актами України.

Відповідно до п. 5.1 договору № 6372 від 01.01.2008р., облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Положеннями п. 6.1 договору № 6372 від 01.01.2008р., визначено, що розрахунки за теплову енергію службових приміщень проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 285,39 грн. за 1 Гкал.

Відповідно до п. 6.3 договору № 6372 від 01.01.2008р., розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з умовами п. 6.4 договору № 6372 від 01.01.2008р., споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 9.1 договору № 6372 від 01.01.2008р., сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань, якщо воно є результатом дії непереборної сили. Строк виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин.

Пунктом 9.2 договору № 6372 від 01.01.2008р., передбачено, що сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п'яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин.

Згідно до умов п. 10.1 цей договір діє до 31.12.2008 року.

Згідно п.п. 10.3., 10.4. договору № 6372 від 01.01.2008р., припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання договірних зобов'язань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з жовтня 2012року по липень 2013року складає 13 050,58грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість у розмірі 13 050,58грн.

27.09.2013р. до господарського суду Одеської області від Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розірвання договору на постачання теплової енергії № 6372 від 01.01.2008р. укладеного між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, посилаючись на те, що КП "Теплопостачання міста Одеси" порушені істотні умови договору № 6372 від 01.01.2008р. Згідно п. 1 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючи організації зобовязані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії. Відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Положеннями п. 4.2., 4.2.1., 4.2.2. договору №6372 на постачання електричної енергії від 01.01.2008р. передбачені певні обовязки Теплопостачальної організації, зокрема: забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з Додатком №1; гарантування безпечного користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов договору, Правил користування тепловою енергією, Правил експлуатації теплоспоживчого обладнанння та діючого законодавства. Позивач за зустрічним позовом Підприємство з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зазначає, що КП "Теплопостачання міста Одеси" повинно було перевірити стан готовності теплових мереж Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до початку опалювального періоду, але постачальник послуг ігноруючи обовязки, передбачені нормами чинного законодавства та договору не намагався перевірити готовність теплових мереж та жодного разу не склав Акту готовності до опалювального сезону. Відповідно до п. 1.5 Додатка №2 до договору про постачання теплової енергії теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії Споживачу у разі неготовності до опалювального сезону, а саме за відсутності акта готовності до опалювального сезону. Таким чином, оскільки акт про готовність теплових мереж Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до опалювального періоду відсутній, КП "Теплопостачання міста Одеси" повинно було припинити подачу теплової енергії та призупинити нарахування плати за споживання. Однак, порушуючи умови договору КП "Теплопостачання міста Одеси" продовжувала нараховувати плату. П. 10.2. договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадку прийняття рішення господарським судом. Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У звязку з істотним порушенням КП "Теплопостачання міста Одеси" Договору №6372 на постачання електричної енергії від 01.01.2008р., Підприємство з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю змушено було звернутися з зустрічною позовною заявою про розірвання договору на постачання теплової енергії № 6372 від 01.01.2008р. укладеного між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що 01.01.2008 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 6372, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п. 2.1 договору № 6372 від 01.01.2008р., теплова енергія постачається споживачу на опалювання офісу по адресу пров. Маяковського, 7, згідно додатку 1 до цього договору.

На виконання договірних зобов'язань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з жовтня 2012року по липень 2013року складає 13 050,58грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 6372 від 01.01.2008р. складає 13050,58грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

03.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог до зустрічної заяви, відповідно до якого зазначено, що у зустрічному позові помилково було зазначено у всіх відмінках замість „Договір №6372 на постачання теплової енергії від 01.01.2008р.", „Договір №6372 на постачання електричної енергії від 01.01.2008р.".

21.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 01.01.2008 р. між КП „Теплопостачання міста Одеси" та ПП „Кредо" у вигляді ТОВ укладено договір № 6372 на постачання теплової енергії на об'єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського,7. Згідно з договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Взаємовідносини між постачальником та споживачем теплової енергії регулюються Господарським кодексом України, Законом України „Про теплопостачання", Законом України „Про житлово-комунальні послуги", „Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду", затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України та Міністерства житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 р., „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07р. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що для встановлення істини по справі повинна бути надана оцінка вищезазначеного договору в повному обсязі, оскільки саме він є підставою виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, які кореспондуються між собою. Відповідно до п.1. договору предметом вищевказаного договору є фактично одержана теплова енергія. Даний пункт договору кореспондується із абз.6. ст.19 Закону України „Про теплопостачання" Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тобто обов'язок оплати виникає з моменту отримання теплової енергії. Пунктом 1.5. Додатку 2 до договору № 6372 передбачено, що Теплопостачальна організація припиняє подачу теплової енергії у разі неготовності Споживача до опалювального сезону, а саме у разі відсутності акта готовності до опалювального сезону.Таким чином, відповідно до договору, Теплопостачальна організація повинна перевіряти готовність систем опалення Споживача. Однак, Позивач жодного разу не перевірив готовності систем опалення та систем теплопостачання в цілому, з моменту укладення договору не було складено жодного акту готовності до опалювального сезону. Відповідно до п.3.2.2. договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором. Відтак, у Споживача виникає обов'язок проводити оплату тільки за фактично спожиту енергію. Оскільки, системи опалювання приміщення ПІІ "Кредо" не були підготовлені до опалювального періоду у зв'язку з демонтажем, теплова енергія не споживалась і до систем опалення Споживача не постачалась. Відтак, у Споживача не виник обов'язок оплати теплової енергії, інше позивачем не доведено жодним доказом. Тільки у разі належного виконання Постачальником своєї частини зобов'язання у Споживача виникає обов'язок вносити плату за теплову енергію. Однак, КП „Теплопостачання міста Одеси" взяті на себе зобов'язання щодо перевірки готовності систем опалення споживача належним чином не виконувало, ПІІ „Кредо" через неготовність систем опалення теплову енергію не отримувало, а тому обов'язку по сплаті за теплову енергію в ПІІ „Кредо" не виникло. ПІІ „Кредо" має право відмовитися від обов'язку внесення плати за теплову енергію у зв'язку з тим, що КП „Теплопостачання міста Одеси" належно не виконало зобов'язання щодо перевірки готовності систем опалення споживача (відсутні акти перевірки готовності). Згідно з п.3.2.8. договору ПІІ „Кредо" забезпечувало безперешкодний цілодобовий доступ представників КП „Теплопостачання міста Одеси" до теплоспоживчих установок.

21.10.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що офіс Підприємства з іноземною інвестицією „Кредо" у вигляді ТОВ розташо вано на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Одеса, пров. Маяковського, 7. Як визначено сторонами у п.5.2 договору на постачання те плової енергії № 6372 від 01.01.2008р. (Договір), система опалення споживача входить до системи опалення зазначеного будинку. Даний будинок відноситься до житлового фонду комунальної власності.

Згідно рішення Одеської міської ради № 1173-V від 05.04.07р. КП „Теплопостачання" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води в житловому фонді комунальної власності.

Пунктом 1 зазначеного рішення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, в тому числі внутрішньобудинкових мереж водо-теплопостачання та водовідведення визначено підприємства, незалежно від форм власності, що надають послуги з утримання будинків, споруд та прибуди нкових територій.

Будинок позивача знаходиться на балансі КП ЖКС „Порто-Франківський", яке згідно ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.04р. та рішен ня Одеської міської ради № 1173-V від 05.04.07р. являється виконавцем послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій, в тому числі внутрі шньобудинкових мереж водо - теплопостачання та водовідведення, відповідно несе відповідальність за стан внутрішньобудинкових мереж будинку.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2005р. за № 927/11207, затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Преамбулою цих Правил визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) -власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі від повідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладна ння, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Згідно п. 27 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затвердженими Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 житлові будинки, їхні конструктивні елементи і технічне обладнання підготовля ються щорічно до експлуатації в зимових умовах. Відповідальність за підготовку бу динку до експлуатації в зимових умовах несе власник (балансоутримувач) будинку.

Власником теплового господарства будинку за адресою пров. Маяковського, 7, є КП ЖКС „Порто-Франківський", який і здійснює управління тепловим господарством та всі заходи, необхідні для належної експлуатації теплових мереж, в тому числі і підготовку до опалювального періоду.

Оскільки підприємство „Кредо" використовуючи лише частину внутрішньо будинкових систем житлового будинку для потреб опалення, не являється власни ком окремого теплового господарства, а виступає споживачем теплової енергії, від повідно вимоги щодо підготовки до опалювального сезону даного підприємства в ча стині складення акту саме з позивачем по зустрічному позову, теплопостачальною організацією не порушено.

Відповідачем за зустрічним позовом зазначено, що згідно п.3.2.6. договору, споживач зобов'язаний призначити особу, відповід альну за справний стан та безпечну експлуатацію власних теплоспоживчих установок, при цьому наявність власного відокремленого теплового господарства та відповідні обов'язки сторін по його експлуатації, складання актів готовності тощо Договором не узгоджувались, через що посилання позивача на недотримання КП „Теплопостачання" умов договору необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України з цих питань. Стосовно обсягів постачання теплової енергії: згідно п. 20 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007р. „Про затвердження Правил користування тепловою енергією" (Правила), та п.5.3 Договору № 6372 від 01.01.2008р. оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахува нням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Як вбачається з розрахунку заборгованості Підприємства „Кредо", обсяги фа ктично спожитої теплової енергії за спірний період були меншими, ніж визначено додатком 1 до Договору, нарахування плати за тепло енергію теплопостачальною організацією здійснено пропорційно фактично спожитій тепловій енергії, чим дотримано умови Договору та вимоги діючого законодавства України з цих питань. Будь-яких звернень стосовно недотримання умов договору в частині нараху вань за спожиту теплову енергію, претензій стосовно якості послуг або з питань недотримання інших договірних обов'язків в адресу КП „Теплопостачання міста Одеси" від підприємства з іноземною інвестицією у вигляді ТОВ „Кредо" не над ходило.

Згідно п.25 зазначених Правил, у договорі зазначено максимальне орієнтовне теплове годинне навантаження, а також місячний та річний обсяг постачання теплової енергії.

У відповідності до п.24 Правил у разі, коли обсяг постачання на межі продажу менший, ніж зазначений в Договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію від повідно до договору.

25.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, реєстрація вхідних звернень громадян та організацій до КП "Теплопостачання міста Одеси" здійснюється у базі даних підприємства, при цьому на екземплярі заяви/звернення заявника обов'язково ставиться печатка та зазначається дата та вхідний номер звернення. На листі, наданому відповідачем у якості доказу, будь-які відмітки про прийняття заяви відсутні. Крім того, відповідач за зустрічним позовом надав до суду витяг з бази даних по зверненням громадян/організацій за червень 2013р., з якого вбачається, що звернень в адресу КП "Теплопостачання міста Одеси" від ПП "Кредо" не надходило. Згідно довідки експлуатаційно-ремонтного району № 2, житловий будинок за адресою пров.Маяковського,7 в опалювальний сезон 2012-2013р. теплову енергію отримував безперебійно, відключення приміщень даного будинку від систем ЦО протягом цього періоду не здійснювалось, що підтверджує факт надання теплової енергії теплопостачальною організацією та дотримання нею обов'язків за договором на постачання теплової енергії. Виходом на місце розташування об'єкту позивача за зустрічним позовом співробітниками експлуатаційно-ремонтного району № 2 КП "Теплопостачання міста Одеси" спільно з представниками балансоутримувача будинку - КП ЖКС "Порто-Франківський" перевірити стан систем централізованого опалення не вдалося, оскільки приміщення зачинено. Стосовно відключення споживачів від систем ЦО. Питання відключення від мереж централізованого опалення та від мереж гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 №1268) та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затв. Наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. До інженерного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Відповідно до ст. 383 Цивільного кодексу України власник приміщення житлового будинку не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Згідно з вимогами відповідних будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права мешканців будинку, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Згідно ст . 177 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержуватися правил утримання жилого будинку. Переобладнання жилого будинку, що належить громадянам на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів. Згідно з Правилами утримання жилих будинків і прибудинкових територій, власник, що припустив його самовільне переобладнання або перепланування, що приводить до порушення конструктивних елементів, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення в попередній стан.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків (затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року) передбачено, що власник, наймач приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. Пунктом 7 зазначених Правил передбачено, що власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; забезпечувати збереження технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Саме тому, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 № 1268 були внесені принципові зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, якими передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача, а відключення багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів (всіх мешканців будинку); відключення може здійснюватися тільки у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Правил № 630. відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Процедура такого відключення передбачена як Правилами № 630, так і Порядком № 4. З їх положень вбачається, що із внесенням відповідних змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 та постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007року № 1268 законодавча можливість індивідуального відключення від систем центрального опалення не передбачена, а відповідне право може бути реалізовано лише у разі від'єднання усього будинку.

Вказані обставини, зокрема узгоджені сторонами п.3.2.3. Договору, яким Підприємство з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді ТОВ, як споживач теплової енергії за договором, зобов'язане додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією та іншими нормативними актами.

Відключення окремих приміщень по стояку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перероз поділу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки, чим порушує права інших мешканців, що є неприпустимим за Цивільним кодексом України (п. 2 ст. 383 ЦКУ).

Таким чином, відключення окремого приміщення житлового будинку від систем ЦО заборонено діючим законодавством України з цих питань та є протиправним.

Оскільки будинок, в якому розташований об'єкт підприємства "Кредо", від центрального опалення не відключався, посилання представника позивача за зустрічним позовом на здійснення відключення від ЦО являються такими, що порушують законодавство України з цих питань. Викладене підтверджується роз'ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2012 № 8/10-665-12.

Порядком відключення окремих жилих будинків від мереж централізованого опалення та постачання горячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання передбачена процедура відключення від мереж централізованого опалення тільки окремого жилого будинку. Для вирішення питання про відключення будинку його власник повинен звернутись з письмовою заявою до міжвідомчої комісії, шо створюється при органі виконавчої влади з даним питанням. При прийнятті задовільного рішення Комісії заявнику видається перелік організацій до яких необхідно звернутись для отримання технічних умов для розработки проекту індивідуального чи автономного опалення будинку і відключення його від мереж централізованого опалення. Якщо вказана процедура не буде дотримана, то систему опалення терміново необхідно поновити.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення самовільне відключення від мережі централізованого опалення заборонено.

Умовами для відключення є дозвіл, отриманий від органу, уповноваженого приймати таке рішення - міжвідомчої комісії, після чого зазначеною комісією надається перелік організацій, до яких необхідно звернутись для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального чи автономного опалення будинку і відключення його від мереж централізованого опалення.

При наявності акта про відключення та його затвердження на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг.

Враховуючи що споживач, набуваючи право власності на приміщення, яке є невід'ємною частиною багатоквартирного будинку з усіма інженерними спорудами (в т.ч. внутрішньобудинкові мережі водо,-теплопостачання та водовідведення), набуває певні обов'язки, пов'язані з утриманням та розрахунками за певні послуги, відмова від яких можлива лише в передбачених законом випадках.

Оскільки до матеріалів справи не надано доказу який би підтверджував ту обставину, що позивачем за зустрічним позовом - підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді ТОВ були отримані відповідні погодження та дозвіл органу місцевого самоврядування на відключення від систем централізованого опалення та таке відключення виконане, позовні вимоги підприємства "Кредо" необгрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству України.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи. У задоволенні зустрічних позовних вимогах, щодо розірвання договору на постачання теплової енергії № 6372 від 01.01.2008р. укладеного між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Підприємством з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, слід відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до відповідача Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 13050,58грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, пров. Маяковського, 7, код ЄДРПОУ 23867397, р/р 2600430230980 в АКБ „Інвестбанк", МФО 328210) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська 1-Б, розподільчий рахунок №26038300416451 в філії Одеське ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) - заборгованість у розмірі 13 050,58грн.; судовий збір 1720,50грн.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог Підприємства з іноземною інвестицією "Кредо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розірвання договору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.12.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.