Рішення

від 19.11.2013 по справі 910/18885/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18885/13 19.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське джерело"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фізична особа-підприємець Богомолов Анатолій Ахтамович

про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. (дов. №91/2012/12/04-1 від 04.12.2012)

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не з'явилась,

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське джерело" про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості 24 681,88 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої обов'язки щодо здійснення платежів, відповідно до укладеної між сторонами Угоди № 82-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення ПКЕЕ № 13927 від 22.11.12 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 31.10.2013 року.

За наслідками судового засідання 31.10.13 судом винесено ухвалу, якою до участі у справі залучено Фізичну особу-підприємця Богомолова А.А., у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 19.11.13 року.

Під час судового засідання 19.11.13 представник позивача надав додаткові письмові та усні пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа на виклик суду не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, поважність причин неявки суду не повідомила.

Приписи статті 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач та тертя особа не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2012 між Державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» (орендодавець) та Фізичною особо-підприємцем Богомоловим Анатолієм Ахтамовичем (орендар) укладено Договір № 1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає в строкове платне користування орендарю індивідуально визначене майно - підвальне приміщення.

Одночасно, між Державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» (орендодавець) та Фізичною особо-підприємцем Богомоловим Анатолієм Ахтамовичем (орендар) укладено Договір № 2 про відшкодування витрат на утримання приміщень і комунальних послуг орендарями від 26.01.12 року. За умовами вказаного договору орендар відшкодовує орендодавцю фактичні витрати на утримання приміщення і комунальних послуг: опалення, водопостачання і водовідведення, е/енергію, утримання прибудинкової території, охорони, ліфтів, послуги прибиральниць, ремонту даху та інш.

У у зв'язку із виявленням Публічним акціонерним товариством «Київенерго» порушень ПКЕЕ з боку орендаря - Фізичної особи-підприємця Богомолова А.А., уповноваженими особами позивача складений акт порушень № 13927 від 24.07.12, який розглянутий комісією з розгляду актів, про що зазначено у протоколі № 301 від 26.09.12 року. За наслідками засідання комісією прийнято рішення про здійснення нарахування за актом порушень, у відповідності до п. 2.6. Методики, у розмірі 37911,88 грн.

У подальшому до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» - відповідач у справі, яке у своєму листі від 24.10.12 № 1/1210 повідомило про свій намір укласти Договір оренди підвального приміщення, яке раніше перебувало в оренді ФОП Богомолова А.А. Разом з тим, відповідач у своєму листі зазначив про прийняття на себе зобов'язання щодо сплати суми боргу ФОП Богомолова А.А. у розмірі 37911,88 грн. перед ПАТ «Київенерго» за Актом порушень № 13927 від 24.07.12 року.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язання щодо сплати боргу у розмірі 37911,88 грн. за Актом порушень № 13927 від 24.07.12 Фізичної особи-підприємця Богомолова А.А. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» (поручитель) укладено Договір поруки від 22.11.12 року. За умовами укладеного Договору поруки поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії ФОП Богомоловим А.А.

Разом з тим, 22.11.12 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» укладено Угоду № 82-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення ПКЕЕ № 13927.

Відповідно до п. 1 угоди, боржник - ТОВ «Покровське джерело» визнає та підтверджує заборгованість перед кредитором - ПАТ «Київенерго» за актом порушень ПКЕЕ № 13927 від 24.07.12 сумою 37911,88 грн. станом на 01.11.12 року.

Пункт 2 вказаної Угоди про реструктуризацію заборгованості, містить графік здійснення платежів із визначенням розміру таких платежів. Так, граничний строк сплати, згідно графіку, припадає на 26.03.13 року.

Як стверджує позивач та свідчать наявні у матеріалах справи документи, відповідач частково виконав зобов'язання за Угодою про реструктуризацію заборгованості, оскільки станом на 01.09.13 ТОВ «Покровське джерело» здійснило платежі на загальну суму 13230,00 грн., що підтверджується Довідкою про надходження коштів за актом порушень ПКЕЕ № 13927 від 24.07.12 року.

Таким чином, борг ТОВ «Покровське джерело» за Угодою № 82-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення ПКЕЕ № 13927 станом на день розгляду даного спору складає 24681,88 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1727,04 грн. - пені та 399,64 грн. - 3% річних.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями статтей 525, 526 ЦК України.

Нормами статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Положення статті 629 ЦК України містять наступне: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт наявності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» у розмірі 24681,88 грн.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що умовами Угоди № 82-12-е про реструктуризацію заборгованості передбачено відповідальність боржника у вигляді сплати пені (п. 4 Угоду) за порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача щодо стягнення 1727,04 грн. пені з ТОВ «Покровське джерело».

За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 617 ЦК України, норми якої кореспондуються з положеннями ст. 218 ГК України, визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши математичний розрахунок сум нарахованих 3% річних, використовуючи дані, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування 3% річних у розмірі 399,64 грн.

Встановивши правомірність здійснення нарахування та перевіривши розрахунки сумм пені та 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими та вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1727,04 грн. - пені та 399,64 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З системного аналізу вищевикладених правових норм, враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано повідомлену позивачем інформацію, у суду достатньо підстав вважати доводи позивача правомірними, документально доведеними та визнати позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Богомолова Анатолія Ахтамовича про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості - задольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровське джерело» (04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 13-К, офіс 5; ідентифікаційний код 37818919) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, Печерський район, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) 24681 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню 88 копійок боргу, 399 (триста дев'яносто дев'ять) гривень 64 копійки - 3% річних, 1727 (одну тисячу сімсот двадцять сім) гривень 04 копійки пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 19.11.13 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 25.11.13 року.

Суддя К.В.Полякова