Рішення

від 27.11.2013 по справі 905/7252/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/7252/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект»,м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Дінаріс», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості 3879,08 грн., з яких 3067,33 грн. - сума основного боргу, 24,00 грн. - індекс інфляції, 20,92 грн. - 3% річних, 766,83 грн. - штраф 25% від вартості неоплаченого товару,-

За участю представників сторін:

від позивача: Стаканкова А.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект»,м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Дінаріс», м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 3879,08 грн., з яких 3067,33 грн. - сума основного боргу, 24,00 грн. - індекс інфляції, 20,92 грн. - 3% річних, 766,83 грн. - штраф 25% від вартості неоплаченого товару.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №172 від 29 травня 2013 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 3067,33грн.

Крім того, п.5.2 Договору поставки №172 від 29.05.2013р. встановлено, що у разі порушення строків оплати Товару, передбачених п.2.3 Договору, більш ніж на 30 днів, Покупець додатково сплачує Продавцю штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого Товару.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 3067,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 24,00грн., 3% річних у сумі 20,92грн, штраф 25% від вартості неоплаченого товару у розмірі 766,83грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 526, 610, 612, 623, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 194, 199, 217, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №172 від 29.05.2013р. , рахунок на оплату по замовленню №21952 від 24.05.2013р., рахунок на оплату по замовленню №22568 від 28.05.2013р., видаткову накладну №17350 від 31.05.2013р. на суму 2003,36грн., видаткову накладну №17348 від 31.05.2013р. на суму 1063,97грн., довіреність №40 від 31.05.2013р., довіреність №41 від 31.05.2013р., претензію №89 від 19.08.2013р., докази направлення претензії Відповідачу, Довідку з ЄДРПОУ АА№543604 від20.03.2012р. стосовно Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

28.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: довідку, у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; довідку №03-69/417 від 22.10.2013р., акт звіряння взаємних розрахунків за період з 29.05.2013 по 17.10.2013р., складений та підписаний Позивачем, докази направлення акту звіряння розрахунків Відповідачу, витяг з ЄДР№916436 від 22.10.2013р., відповідно до якого, Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві, правоустановчі документи Позивача (у копіях).

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 30.10.2013р. на 27.11.2013р.

Представник Позивача у судовому засіданні 27.11.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2013р. між Дочірнім підприємством «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект»,м. Донецьк (Продавець) та Приватним підприємством «Дінаріс», м. Маріуполь Донецької області (Покупець), укладено Договір поставки №172 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується в обумовлені в Договорі строки поставити (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити продукцію, іменовану за текстом «Товар», у кількості та номенклатурі (асортименті) відповідно до доданих до Договору рахунків, накладних та специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Вартість Товару за одиницю та за позиціями, за приписами п.2.1 Договору, встановлюється у відповідних рахунках та попередньо узгоджується з Покупцем.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата за Товар, здійснюється у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження Товару.

Відповідно до п.3.2 Договору, датою поставки вважається дата, оформлення видаткової накладної.

Згідно п.7.3 Договору, даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2013р. В незалежності від закінчення строку Договору, сторони зобов'язані виконати свої зобов'язання за Договором.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №172 від 29.05.2013р. (а.с.8-9), Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 3067,33грн., а саме: за видатковою накладною №17350 від 31.05.2013р. на суму 2003,36грн. (а.с.12), за видатковою накладною видаткову накладну, видаткову накладну №17348 від 31.05.2013р. на суму 1063,97грн. (а.с.13).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з договору поставки №172 від 29.05.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки №172 від 29.05.2013р.

Договором поставки №172 від 29.05.2013р, передбачено (п.2.3), що оплата за Товар, здійснюється у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження Товару.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №17348 від 31.05.2013р. на суму 1063,97грн. - 07.06.2013р.;

- видаткова накладна №17350 від 31.05.2013р. на суму 2003,36грн. - 07.06.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 3067,33грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред`явлена претензія №89 від 19.08.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості у розмірі 3067,33грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект»,м. Донецьк.

Докази надсилання претензії №89 від 19.08.2013р. рекомендованим листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 3067,33грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 24,00грн., 3% річних у розмірі 20,92грн., та штрафу 25% від вартості неоплаченого товару - 766,83грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 24,00грн. та 3% річних у розмірі 20,92грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат за період з серпня по вересень 2013р. на суму основного боргу 1063,97грн. та за період з серпня по вересень 2013р. на суму основного боргу 2003,36грн. , дійшов висновку, що позовні вимоги, у частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 07.08.2013р. по 27.09.2013р. на суму основного боргу 1063,97грн. та за період з 07.08.2013р. по 27.09.2013р. на суму 2003,36грн . Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.2 Договору поставки №172 від 29.05.2013р. встановлено, що у разі порушення строків оплати Товару, передбачених п.2.3 Договору, більш ніж на 30 днів, Покупець додатково сплачує Продавцю штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого Товару.

Враховуючи фактичні обставини справи, судом встановлено наявність прострочення виконання грошового зобов'язання у частині здійснення платежу за отриманий товар у межах спірних правовідносин терміном, що перевищує 30 днів.

Відтак, застосування відповідальності передбаченої п.5.2 Договору поставки №172 від 29.05.2013р., є обґрунтованим та правомірним, тому суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу 25% від вартості неоплаченого товару на суму 3067,33грн., наданий Позивачем, дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект»,м. Донецьк до Приватного підприємства «Дінаріс», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості 3879,08 грн., з яких 3067,33 грн. - сума основного боргу, 24,00 грн. - індекс інфляції, 20,92 грн. - 3% річних, 766,83 грн. - штраф 25% від вартості неоплаченого товару - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Дінаріс» (87530, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Червонофлотська, будинок 125, п/р 26009962493160 в філії ПУМБ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 35214068) на користь Дочірнього підприємства «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (83060, м. Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Кисловодська, будинок 31А, п/р 26008060735748 в філії КБ «Приватбакнк» Донецьке РУ, МФО 335496, код ЄДРПОУ 24818484) суму основного боргу в розмірі 3067,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 24,00грн., 3% річних у сумі 20,92грн, штраф 25% від вартості неоплаченого товару у розмірі 766,83грн.

Відшкодувати Дочірньому підприємству «Сантехкомплект», м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (83060, м. Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Кисловодська, будинок 31А, п/р 26008060735748 в філії КБ «Приватбакнк» Донецьке РУ, МФО 335496, код ЄДРПОУ 24818484) за рахунок Приватного підприємства «Дінаріс» (87530, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Червонофлотська, будинок 125, п/р 26009962493160 в філії ПУМБ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 35214068) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.