Рішення

від 26.11.2013 по справі 911/3539/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 911/3539/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Сіті Пайп Інжиніринг",

25015, м. Кіровоград, вул. В. Чорновола, 2В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідводтрубопровідбуд",

08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Фрунзе, 20 Б

про стягнення 132 080,00 грн.

за участю представників:

позивача - Козій І.Ю. (довіреність від 28.05.2013);

відповідача - Распутний А.А. (довіреність від 25.09.2013 № 5).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Сіті Пайп Інжиніринг" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідводтрубопровідбуд" (далі - відповідач) про стягнення 197 080,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20750 від 01.10.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.10.2013 оголошувалась перерва до 17.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22446 від 28.10.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 08.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21799 від 16.10.2013) відповідачем подано письмові пояснення, в яких позов заперечений повністю.

У судовому засіданні 17.10.2013 оголошувалась перерва до 29.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22569 від 29.10.2013) позивачем подано пояснення про те, що залишок боргу відповідача складає 132 080,00 грн., натомість, у судовому засіданні 29.10.2013 представник позивача не підтримав вказані пояснення.

У судовому засіданні 29.10.2013 представниками сторін надано усні пояснення щодо необхідності надання їм часу для отримання нових доказів своїх вимог та заперечень, у зв'язку з чим, представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 29.10.2013 оголошувалась перерва до 12.11.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 23545 від 12.11.2013) позивачем подано додаткові докази.

У судовому засіданні 12.11.2013 оголошувалась перерва до 26.11.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24410 від 25.11.2013) відповідачем подано письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на позовну заяву, в якому позов заперечений повністю.

Через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 24481 від 26.11.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 132 080,00 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 132 080,00 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судовому засіданні 26.11.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "Сіті Пайп Інжиніринг" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпідводтрубопровідбуд" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу від 28.03.2012 № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та на умовах Договору оплатити його вартість (пункт 1.1. Договору).

Порядок оплати: відстрочка платежу 30 календарних днів (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору, перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб у приймально-здавальних документах.

Договір діє з моменту підписання сторонами - до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими разом з позовною заявою в матеріали справи видатковими накладними: від 03.05.2012 № 437, від 04.05.2012 № 438, від 11.05.2012 № 439, від 29.11.2012 № 529, від 05.12.2012 № 530, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач, за довіреністю від 21.03.2012 № 86, вказаний товар отримав. Крім того, підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, факту вчинення господарської операції з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних, що виписані позивачем на господарські операції за вищевказаними накладними, в яких зазначено, що вони складені на підставі спірного Договору.

Разом з тим, до матеріалів справи залучено копії рахунків-фактур, що складені уповноваженим представником позивача та скріплені відбитками його печатки, в яких зазначено, що їх підставою є договір з відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 20.08.2013 № 1 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 197 080,00 грн.

У подальшому, до матеріалів справи позивачем подано інші видаткові накладні, які, як зазначив позивач, не стосуються предмету позову, оскільки поставки за вказаними накладними повністю оплачені відповідачем, а саме накладні: від 02.04.2012 № 411, від 05.04.2012 № 425, від 04.04.2012 № 414, від 02.04.2012 № 408, від 30.03.2012 № 409, від 13.04.2012 № 418, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін. Крім того, підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару.

Позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних, що виписані позивачем на господарські операції за вищевказаними накладними, в яких зазначено, що вони складені на підставі спірного Договору.

Судом здійснено перерахунок суми всіх поданих до матеріалів справи видаткових накладних та податкових накладних, що взаємопов'язані з Договором та встановлено, що загальна вартість товару, що передана відповідачу за ними складає 802 056,00 грн. Отримання товару за всіма вказаними видатковими накладними відповідачем не заперечується.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, після поставки товару відповідач здійснив часткову оплату вартості товару у розмірі 475 440,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 25.11.2013 № 531 (копія у матеріалах справи).

Докази повної оплати товару за видатковими накладними, стягнення боргу за якими є предметом позову, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Через канцелярію господарського суду Київської області

вх. № 24481 від 26.11.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 132 080,00 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 132 080,00 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Відповідачем позовні вимоги заперечені.

Суть заперечень відповідача полягає у тому, що поставка товару за видатковими накладними від 29.11.2012 № 529 та від 05.12.2012 № 530 на суму 226 800,00 грн. здійснена за межами спірного Договору, тому стягнення заборгованості за ними не може розглядатися у даному провадженні, а посилання позивача на податкові накладні як на докази поставки спірного товару саме за Договором, відповідач вважає безпідставними.

Разом з тим, відповідач зазначив, що в рамках будівництва об'єкту за договором субпідряду, що укладений між відповідачем та іншою особою, позивачем здійснено поставку товару за видатковими накладними від 29.11.2012 № 529 та від 05.12.2012 № 530, про що, як зазначає відповідач, позивача повідомлено та у зв'язку з чим, між сторонами досягнуто усних домовленостей, що повний розрахунок за вказаними видатковими накладними буде здійснено після здачі об'єкту.

З урахуванням викладеного, судом враховано, що заперечуючи проти позовних вимог з посиланням на певні обставини, згідно з нормами статей 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України , відповідач має довести наявність цих обставин.

Вищевказані заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Твердження відповідача про усні домовленості між сторонами щодо поставки товару за видатковими накладними від 29.11.2012 № 529 та від 05.12.2012 № 530 на підставі іншого договору ніяким чином не підтверджені матеріалами справи, ні листами, ні умовами, що зазначені у договорі субпідряду, що укладений між відповідачем та іншою особою, крім того, позивач не є стороною вказаного договору субпідряду, відтак, даний правочин не породжує, не змінює та не припиняє його прав та обов'язків, з огляду на що, суд вказані твердження відповідача не приймає до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами.

Разом з тим, судом взято до уваги довідку позивача про те, що позивач не мав інших господарських правовідносин з відповідачем, крім тих, що виникли на підставі спірного Договору, оскільки у матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Стосовно ж помилкового, на думку відповідача, посилання позивача на податкові накладні, як на докази поставки товару за спірними видатковими накладними, саме у межах правовідносин, що виникли на підставі спірного Договору, судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, статтею 201.1. Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно зі статтею 201.4. Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Частиною 1 статті 201.6. Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Позивачем видані податкові накладні на поставку спірного товару, в яких вказано реквізити Договору і ці податкові накладні включені позивачем до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (Т.1, а.с. №№ 133-152).

Відповідно до частини 1 статті 201.7. Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Позивач належним чином оформив податкові накладні (Т.1, а.с. №№ 78-88 вибірково та а.с. №№ 106-112), факт неотримання цих податкових накладних чи отримання податкових накладних на спірні поставки товару іншого змісту, відповідач не довів.

Відповідно до частин 2, 11, 12 статті 201.10. Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача зі скаргою на позивача щодо надання йому неналежних, у відповідності до Податкового кодексу України, податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що факт поставки товару саме на підставі спірного Договору підтверджується складанням відповідних податкових накладних, зазначенням у рахунках-фактурах договору між сторонами як підстави для здійснення платежу, з урахуванням їх часткової оплати відповідачем та відсутністю доказів наявності інших правовідносин між сторонами, крім спірних.

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача проти позову не доведені належними засобами доказування, з огляду на що, не приймаються судом до уваги.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 132 080,00 грн. основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою та підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 22.08.2013 №196 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 1 319,40 грн., пропорційно зменшенню розміру позовних вимог, а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 641,60 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України , покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідводтрубопровідбуд" (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Фрунзе, 20 Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33272196) на користь Приватного підприємства "Сіті Пайп Інжиніринг" (25015, м. Кіровоград, вул. В. Чорновола, 2В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36793443) 132 080 (сто тридцять дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості та 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн. 60 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Приватному підприємству "Сіті Пайп Інжиніринг" (25015, м. Кіровоград, вул. В. Чорновола, 2В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36793443) з Державного бюджету України 1 319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 22.08.2013 №196.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя С.О. Саванчук