Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/18983/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18983/13 25.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛФ "Добробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІАТ"

про стягнення 402 750,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Довгань К.Б. по довіреності № б/н від 25.09.2013р.

Шахотін С.О. - директор (витяг з ЄДР)

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАТ" заборгованості за договором № 19/10 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 19.10.2011р. в розмірі 402 750,00 грн., з яких 90 000 грн. - сума основної заборгованості, 286 650,00 грн. - розмір пені, 20700,00 грн. - втрати від інфляції та 5400,00 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/18983/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 30.10.2013 р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.11.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги в даному судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.11.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

19.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробут» (надалі кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віат» (надалі позичальник) було укладено договір № 19/10 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору, кредитор зобов'язується надати позивальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник повернути цю фінансову допомогу у встановлений договором термін.

Відповідно до п. 2.1. договору, розмір фінансової допомоги по договору складає 90 000 (дев'яносто тисяч) грн.

Згідно з п. 4.1. договору, строк повернення фінансової допомоги - 26.12.2011р.

Строк вказаний в п. 4.1. даного договору може бути продовжений за згодою сторін (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, кредитор надає фінансову допомогу частинами або в повному обсязі.

Пунктом 4.3. договору визначено, що по закінченню строку вказаного в п. 4.1. даного договору або достроково позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, в тому числі не отриманий прибуток в порядку передбаченому чинним законодавством (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору про надання поворотної фінансової допомоги не було повернуто надані позивачем грошові кошти, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 90 000 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи позивачем відповідачу було перераховано поворотну фінансову допомогу в сумі 90 000,00 грн., що підтверджується Звітом про дебітові і кредитні операції по рахунку 26004060435591 ТОВ «ЛФ «Добробут» від 19.10.2011р. на суму 70 000,00 грн. та підтверджується Звітом про дебітові і кредитні операції по рахунку 26004060435591 ТОВ «ЛФ «Добробут» від 26.10.2011р. на суму 20 000,00 грн.

Пунктом 1.1 визначено, що фінансова допомога підлягає поверненню 26 грудня 2011р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в передбачені договорами строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 90 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2012р. між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.09.2012р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробут» становить 90 000,00 грн.

Також матеріалами справи підтверджується, що 02.10.2012р., між сторонами було підписано Графік погашення заборгованості по договору № 19/10 від 19.10.2011р., відповідно до якого сторони погодили наступне:

Доповнити договір - п. 4.4. договору, в наступній редакції: «Строк кінцевого розрахунку по договору « 26» грудня 2012р. Порядок повернення заборгованості - рівними частинами по тридцять тисяч щомісячно до п'ятого числа поточного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок».

Пункт 4.3. договору, викласти в наступній редакції:

«Після закінчення строку, вказаного в п. п. 4.1, 4.4. договору, позичальник зобов'язується повернути розмір фінансової допомоги в порядку визначеному в п. 5.2. даного договору до дня фактичного розрахунку по Договору».

Однак, у встановлений строк грошові кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробут» не отримало, у зв'язку з чим останнє 20.02.2013р., направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ» вимогу № 2011-12 про повернення грошових коштів у сумі 90 000,00 грн. відповідно до договору безвідсоткової фінансової допомоги № 19/10 від 19.10.2011р.

Проте вищевказана вимога була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не погашена.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Так, судом встановлено, що протягом періоду заборгованості мала місце дефляція (540, 90 грн.), а тому стягненню з відповідача підлягає 89 459,10 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 27.12.2012 - 30.09.2013 90000.00 0.994 -540.90 89459.10 Крім того, у зв'язку з порушенням умов договору № 19/10 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 19.10.2011р., позивачем заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ» пені в розмірі 286 650,00 грн. та 5 400,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною, протее судом встановлено, що позивачем нараховано пеню відповідно до п. 5.2 договору без врахування Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на викладене судом здійснено перерахунок пені з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 6 672,92 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 90000.00 27.12.2012 - 09.06.2013 165 7.5000 % 0.041 %* 6086.07 90000.00 10.06.2013 - 26.06.2013 17 7.0000 % 0.038 %* 586.85 Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання на суму 90 000,00 грн. починається з 26.12.2012.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 2056,44 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 90000.00 27.12.2012 - 30.09.2013 278 3 % 2056.44 Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробут» підлягають задоволенню частково в сумі 98 188,46 грн.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 31-Б, код ЄДРПОУ 33500510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробут» (91021, м. Київ, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. А. Ліньова, 75, офіс 24, код ЄДРПОУ 37522741) 89 459 (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 6 672 (шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 92 коп. - пені, 2 056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн.. 44 коп. - 3% річних та 1 963 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2013р

Суддя Т. Ю. Трофименко