Постанова

від 28.11.2013 по справі 810/4411/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року № 810/4411/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Про» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «БТЛ-Про» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 08.01.2013 № 0000012201 та № 0000022201.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій ТОВ «БТЛ - ПРО» з його контрагентами є необґрунтованими.

Представники позивача звернулись до суду з письмовим клопотанням, яким підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити та розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову та розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «БТЛ-ПРО» зареєстроване як юридична особа 26.10.2011, як платник податків перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Посадовими особами Васильківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БТЛ - ПРО» з питань дотримання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 25.11.2011 - 30.09.2012.

За наслідками перевірки складено Акт від 06.11.2012 №1564/22-01/37705122, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ним занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1 297 545,00 грн., а також п. 44.1 ст.44, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 196 212,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 06.01.2013 №0000012201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 495 265,00 грн., з яких 1 196 212,00 грн. за основним платежем та 299 053,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій: та від 08.01.2013 № 0000022201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 563 176,00 грн., з яких 1 297 545,00 грн. за основним платежем та 265 631,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи слідує, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «ПКФ «Резерв» (код ЄДРПОУ 37817810), ТОВ «Оптимум-Компані» (код ЄДРПОУ 37670404), ТОВ «СЛ-12» (код ЄДРПОУ 38210113).

ТОВ «БТЛ-ПРО» (замовник) у лютому - травні 2012 року укладено ряд договір з ТОВ «ПКФ «Резерв» (виконавець), предметом яких є формування бази даних по відвантаженню/завантаженню палива мінерального (кам'яного та бурого вугілля) суб'єктами господарювання Російської Федерації, формування бази даних по відвантаженню/завантаженню прокату чорних металів суб'єктами господарювання Російської Федерації, формування бази даних по відвантаженню/завантаженню рейок, балок і швелерів, труб із чорних металів суб'єктами господарювання Російської Федерації, формування бази даних по відвантаженню/завантаженню чавуна, сталі в злитках, феросплавів, заготовок стальних та лому чорних металів українськими суб'єктами господарювання.

Згідно умов договорів виконавець надає послуги в межах видів діяльності, що передбачені у Довідці з ЄДРПОУ.

Як встановлено судом, ТОВ «ПКФ «Резерв» зареєстроване ДПІ у Київському районі м. Донецька. Керівник, головний бухгалтер та засновник - в одній особі, кількість працюючих - 1 особа, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.11.2012.

Основний вид діяльності ТОВ «ПКФ Резерв» - це діяльність автомобільного вантажного транспорту. Інші види діяльності, які має право здійснювати підприємство - це оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; організація перевезення вантажів; надання інших комерційних послуг.

Також ТОВ «БТЛ-ПРО» отримані від ТОВ «ПКФ «Резерв» рахунки-фактури на оплату послуг щодо організації конференцій; технічної організації та проведення семінару з сільського господарства; макетування в електронному вигляді внутрішніх сторінок бюлетеня; переддрукарської підготовки; виготовлення буклету та його розповсюдження; реєстрації учасників та відвідувачів виставки; упакування та відправлення поштової кореспонденції, розробки макету корпоративної газети; маркетингових послуг; послуг промоутерів; підготовки корпоративного видання. Підприємством надані акти здачі-прийняття перелічених робіт, у яких зазначено лише факт їх виконання. Яким чином виконувались дані роботи, інших доказів щодо фактичного отримання зазначених послуг позивачем не надано.

Згідно актів виконаних робіт ТОВ «ПКФ «Резерв» надало ТОВ «БТЛ-ПРО» послуги на загальну суму 1 696 995,97 грн., у т.ч. ПДВ - 282 832,65 грн.

Також ТОВ «БТЛ-ПРО» придбавались аналогічні послуги у ТОВ «Оптимум-Компані», яке зареєстроване у ДПІ в Київському районі м. Донецька. Керівник, головний бухгалтер та засновник - в одній особі, кількість працюючих - 1 особа, види діяльності:

- інші види оптової торгівлі (основний);

- посередництво у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

- посередництво у торгівлі тваринами широкого асортименту;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;

- надання інших комерційних послуг.

Загальна вартість придбаних ТОВ «БТЛ-ПРО» у ТОВ «Оптимум-Компані» послуг склала 1 903 262,00 грн., у т.ч. ПДВ - 317 210,00 грн.

При цьому у якості звітних документів щодо здійснених заходів надані лише акти здачі-прийняття робіт. Пояснень щодо того, яким чином виконувались дані роботи та інших доказів щодо фактичного отримання зазначених послуг позивачем не надано.

ТОВ «БТЛ-ПРО» придбавались аналогічні послуги також у ТОВ «СЛ-12», яке також зареєстроване у ДПІ в Київському районі м. Донецька. Керівник, головний бухгалтер та засновник - в одній особі, кількість працюючих - 1 особа, види діяльності:

- неспеціалізована оптова торгівля (основний);

- будівництво суден і плавучих конструкцій;

- вантажний автомобільний транспорт;

- видання іншого програмного забезпечення;

- рекламні агентства;

- надання інших допоміжних комерційних послуг.

Загальна вартість придбаних ТОВ «БТЛ-ПРО» у ТОВ «СЛ-12» послуг склала 3 848 815,00 грн., у т.ч. ПДВ - 641 469,00 грн.

При цьому у якості звітних документів щодо здійснених заходів, як і в попередньому випадку, надані лише акти здачі-прийняття робіт. Пояснень щодо того, яким чином виконувались дані роботи та інших доказів щодо фактичного отримання зазначених послуг позивачем не надано.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на принципі повної висвітленості (стаття 4).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (стаття 9).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, сукупність наданих позивачем документів дійсно документально підтверджує придбання послуг, проте суду не надано жодних доказів, що могли б достовірно підтвердити реальність і товарність таких операцій.

Отже, суд вважає, що висновки податкового органу щодо нікчемності господарських операцій позивача з контрагентами є обґрунтованими, оскільки наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується реальність наданих послуг.

Враховуючи викладене, позивачем на порушення пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України віднесено до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що підтверджують їх фактичне здійснення та зв'язок з господарською діяльністю, на суму 6 081 472 грн., у тому числі за 2011 рік на суму 1 021 832 грн.; за І квартал 2011 року на суму 845 243грн.; за ІІ квартал 2011 року на суму 1 710 276 грн.; за ІІІ квартал 2012 року на суму 2 504 081 грн.

Дане порушення вплинуло на безпідставне формування підприємством ТОВ «БТЛ-ПРО» податкового кредиту з податку на додану вартість.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.2) за період з 25.11.2011 по 30.09.2012 встановлено наступне.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» показників за період з 25.11.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 1 290 833 грн. встановлено, що ТОВ «БТЛ-ПРО» здійснювало операції з придбання рекламних та інших послуг, що мало вплив на формування цього показника.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1. п.138.1, ст.138 ПК України ).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2., ст.138 ПК України). Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п.44.2 ст.44 ПК України).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПП України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, зі змісту ст. 198 ПК України слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Статтею 6 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

При розгляді справи щодо оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих на підставі їх висновків про нікчемність правочинів, підлягає з'ясуванню те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари, чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Враховуючи викладене, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - правомірними.

Щодо наданого позивачем листа директора ТОВ «СЛ-12» від 15.10.2013 згідно якого у даного підприємства наявні засоби та ресурси для виконання робіт на замовлення ТОВ «БТЛ-Про», суд зазначає що він не можу бути належним підтвердженням обґрунтованості позовних вимог, оскільки не спростовує висновків перевірки на підставі якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та обставин встановлених в ході розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження обставин викладений у даному листі позивачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз викладених норм закону та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159 - 163, 167, КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.