Постанова

від 03.12.2013 по справі 825/4249/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4249/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

за участі представника позивача Шерстюк Ж.В.,

представника відповідача Скепська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14.11.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 12 серпня 2013 року №0004102200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в рамках виконання договору поставки №ДГ-0022 від 01.04.2013 транспортування продукції, яка є предметом договору не здійснювалося, оскільки дана продукція зберігалася на складах ТОВ «Торгсервіс» за умовами договору збереження від 03.09.2013, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (Поклажодавець) та ТОВ «Торгсервіс» (Зберігач), та була згодом придбана останнім. На підтвердження передачі продукції на зберігання сторонами договору були підписані накладні на збереження, акти приймання-передачі товару на зберігання на склад. До місця зберігання товар транспортувався за рахунок ФОП ОСОБА_3 Свідченням цього є товарно-транспортні накладні, які були надані ТОВ «Торгсервіс» до перевірки. Продукція була повернена із зберігання шляхом складання актів: № 1 від 24.04.2013, №2 від 25.04.2013, №3 від 26.04.2013, №4 від 29.04.2013. ТОВ «Торгсервіс» в подальшому використовував дану продукцію у своїй господарській діяльності шляхом продажу її контрагентам-покупцям. Враховуючи, що податок на додану вартість в загальній сумі 68475,00 грн., нарахований у зв'язку з придбанням товарів у ФОП ОСОБА_3, ТОВ „Торгсервіс" нараховував у зв'язку із придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з роздрібної та оптової торгівлі, то позивач цілком правомірно, на підставі наявних податкових накладних та видаткових накладних, керуючись пп.пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, включив його до свого податкового кредиту. Відповідно завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, про які йдеться в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, вчинено не було.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що транспортування товару на збереження здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних. Згідно наданих на перевірку товарно-транспортних накладних встановлено, що пунктом розвантаження товару являється м. Київ, а також в ТТН відсутні наступні реквізити: відсутні печатка перевізників та підписи відповідальних за перевезення вантажу осіб; в графі «Пункт розвантаження» не вказані детальні адреси, а вказаний лише населений пункт (м. Київ); відсутні посади та ПІБ осіб, які приймали товар із місць розвантаження, що унеможливлює ідентифікацію осіб задіяних у процесі прийняття цукру білого на збереження. Враховуючи інформацію про ФОП ОСОБА_3, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Торгсервіс», тому при складанні документів (видаткових накладних, податкових накладних) не дотримано вимоги ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2013 року при проведенні господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт №191/22/21396847 від 31.07.2013 (а.с.11-26).

Перевіркою було встановлено порушення п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 68457,00 грн., в т.ч. за квітень 2013 року у розмірі 68475,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2013 року №0004102200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102713,00 грн., з них: +68475,00 грн. - за основним платежем та 34238,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.10).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля (а.с.28).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" зареєстровано Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 04.03.1993 (а.с.27) та відповідно до свідоцтва є платником податку на додану вартість (а.с.29).

01.04.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (Покупець) було укладено договір поставки №ДГ-0022 (а.с.79).

Відповідно до пп.1.1 договору Продавець зобов'язується продати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування: цукор, борошно, крупи та інше) на умовах зазначених у цьому договорі.

Відповідно до пп.1.2 договору найменування, кількість, ціна і загальна вартість товару визначається в відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пп.2.1 Продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки EXW склад за вказівкою продавця.

Відповідно до пп.3.1 договору форма оплати: грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними на придбання цукру білого від 24.04.2013: №РН-00268 в кількості 11,000т на загальну суму 54450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9075,00 грн.; №РН-000260 в кількості 12,000т на загальну суму 59400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №РН-00267 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №РН-00259 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №РН-00258 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №РН-00256 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №РН-00257 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн. (а.с.80-83).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було виписано податкові накладні від 24.04.2013: №268 в кількості 11,000т на загальну суму 54450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9075,00 грн.; №260 в кількості 12,000т на загальну суму 59400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №267 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №259 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №258 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №256 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн.; №257 в кількості 12,000т на загальну суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9900,00 грн. (а.с.84-90).

Позивачем було оплачено придбаний у ФОП ОСОБА_3 товар, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.103-116).

Транспортування продукції не здійснювалось, оскільки дана продукція зберігалась на складі ТОВ "Торгсервіс" відповідно до договору зберігання від 03.09.2012, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (Зберігач) (а.с.35).

Відповідно до пп.4.4 даного договору плата за зберігання не нараховується, якщо Зберігач придбає продукцію, яка є у нього на зберіганні. Ціна продукції при цьому встановлюється у рахунку-фактури на оплату. Поклажодавець, як продавець видає Зберігачу-покупцю товарну та податкову накладну.

Передача на зберігання продукції підтверджується: накладними на зберігання від 27.02.2013 №ХР-00086, від 24.09.2012: №ХР-01301, №ХР-01303; від 19.09.2012 №ХР-01242, від 22.09.2012 №ХР-01271, від 27.09.2012 №ХР-01357, від 14.12.2012: №ХР-02125, №ХР-02131; від 17.12.2012 №ХР-02138, від 19.12.2012 №ХР-02167, від 22.12.2012 №ХР-02170, від 25.12.2012 №ХР-02172, від 28.12.2012 №ХР-02180; актами приймання-передачі товару: від 14.12.2012, від 17.12.2012, від 19.12.2012, від 22.12.2012, від 25.12.2012, від 28.12.2012, від 19.09.2012, від 22.09.2012, від 24.09.2012, від 27.09.2012, від 27.02.2013 (а.с.36-55).

Доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 14.12.2012, від 17.12.2012, від 19.12.2012, від 22.12.2012, від 25.12.2012, від 28.12.2012, від 19.09.2012, від 22.09.2012, від 24.09.2012, від 27.09.2012, від 27.02.2013 та заявами про переадресацію вантажу від 08.09.2012 №1, від 23.09.2012 №2, від 24.09.2012 №3, від 27.09.2012 №4, від 13.12.2012 №5, від 17.12.2012 №6, від 18.12.2012 №7, від 21.12.2012 №8, від 24.12.2012 №9, від 28.12.2012 №10, від 27.02.2013 №11 (а.с.56-74).

Продукція була повернена із зберігання на підставі актів від 24.04.2013 №1, від 25.04.2013 №2, від 26.04.2013 №3, від 29.04.2013 №4 (а.с.75-78).

Придбаний цукор було відображено у бухгалтерському обліку, що підтверджується карткою рахунку: 281: місце зберігання: оптовий склад: ТМЦ: цукор білий ваг Є (а.с.91-96).

Дана операція була відображена в податковому обліку товариства, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (а.с.99-102).

Придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, а саме проданий за договорами поставки: від 02.08.2012 №02/08/12, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ-РЕСУРС ТК", та від 28.12.2012 №1, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальності "ПРОФІБІЛД", виконання яких підтверджується видатковими накладними від 01.05.2013 №ТСЦ-000105, від 03.05.2013 №ТСЦ-000108, від 08.05.2013 №ТСЦ-0000108/1, від 14.05.2013 №ТСЦ-000109, від 15.05.2013 №ТСЦ-000113, від 31.05.2013 №ТСЦ-000117, від 31.05.2013 №ТСЦ-000120, №ТСЦ-000118 (а.с.119-128).

Для зберігання та продажу придбаного цукру Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" має у власності необхідні нежилі приміщення (магазин, склад), що знаходяться за адресами: вул. Заньковецької М., 30, м. Чернігів; вул. Старобілоуська, 77, м. Чернігів, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (а.с.117-118).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ФОП ОСОБА_3 був належним чином зареєстрований в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.98) та був платником ПДВ (а.с.97).

Таким чином, суд вважає, що господарська операція позивача з ФОП ОСОБА_3 мала реальний характер, оскільки придбання цукру, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Торгсервіс", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Як на підставу нереальності господарської операції позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_3 податковий орган посилається на акт перевірки від 25.07.2013 №177/22/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податковим деклараціям за березень та квітень 2013 р.», та отриманий від ГВПМ ДПІ у м.Чернігові ДПС висновок №623/07 від 27.06.2013, у яких зазначається, що у ФОП ОСОБА_3 відсутній автотранспорт для перевезення вантажів, складські приміщення для зберігання товарів та відсутня робоча сила. Дані факти свідчать про неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій.

Проте, суд зазначає, що викладені в акті і висновку обставини не спростовують реальності господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарської операції, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ФОП ОСОБА_3

Представник відповідача посилається на неточності в заповненні товарно-транспортних накладних, а саме: відсутність печатки перевізників та підписи відповідальних за перевезення вантажу осіб; вказано в графі «Пункт розвантаження» лише населений пункт (м. Київ); відсутність посади та ПІБ осіб, які приймали товар із місць розвантаження; та в заповненні накладних на зберігання, а саме: зазначено, що місце складання документу - м. Чернігів. вул. Інструментальна, 7-А, а також відсутні посади та ПІБ осіб, які приймали цукор білий на зберігання.

На що суд зазначає наступне, що недоліки в заповненні даних накладних контрагентом позивача не робить такі накладні недійсними та не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів. Спірні накладні не перешкоджають ідентифікації контрагента, оскільки всі інші реквізити, а саме: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції є дійсними.

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2013 року: №0004102200.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу цукру білого, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 12 серпня 2013 року №0004102200, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 12 серпня 2013 року: №0004102200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УДКСУ у м.Черн_г_в держ.бюджет, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (код ЄДРПОУ 21396841) судові витрати в сумі 205,43 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна