Постанова

від 27.11.2013 по справі 805/11617/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. Справа №805/11617/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Витязь Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр - М»

(м. Макіївка)

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів Донецької області

про визнання дій протиправними, зобов'язання та зоборону вчинити певні дії

за участю

представників сторін: від позивача - Бірюков А.В.

від відповідача - Алфьорова Ю.Ю., Городецька О.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертцентр - М» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Донецької області (надалі відповідач) про визнання протиправними дій під час організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року; зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації, викладеної у акті від 04.06.2013 року № 3659/22-4/34776227 та заборону відповідачу використовувати факти викладені у вказаному акті перевірки у якості доказової інформації при виявлені порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача по ланцюгу придбання (продажу) послуг.

Заявою про уточнення позовних вимог, яка одержана судом 13.06.2013 року, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року; зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену до неї за результатами проведення вказаної перевірки та поновити в ній відомості, задекларовані позивачем за серпень 2012 року; заборонити відповідачу використовувати факти, викладені у вказаному акті перевірки, у якості доказової інформації при виявлені порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача по ланцюгу придбання (продажу) послуг.

Заявою про уточнення позовних вимог від 25.09.2013 року позивач остаточно просив суд визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року; зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про зменшення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 4518,05 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ - 5261,50 грн. та поновити відомості щодо задекларовані позивачем з податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 4549 грн. та податкових зобов'язань - 5261,50 грн.; заборонити відповідачу використовувати факти, викладені у вказаному акті перевірки, у якості доказової інформації при виявлені порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача по ланцюгу придбання (продажу) послуг.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Вказана перевірка була проведена без наявності законних підстав, акт перевірки ґрунтується на актах перевірок інших податкових органів, які не є підставою для проведення перевірок, оскільки ці акти не досліджують правовідносини між позивачем та його контрагентами. Висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач не може змінювати у податковій базі відомості, задекларовані позивачем.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та послався на наступне. Перевірка проводилась на законних підставах, оскільки позивачем були надані не усі документи, а акт перевірки є лише доказом по справі. В ході перевірки виявлена відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Працівники підрозділів, що здійснюють перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок, інших складених актів тощо. Встановлені порушення були відпрацьовані шляхом внесення до системи «Податковий блок». Крім цього, відповідач зазначає, що заявою про уточнення позовних вимог позивач змінює позовні вимоги вже після початку судового розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, 13.06.2013 року судом отримана заява позивача про уточнення позовних вимог, якою позивач змінив позовні вимоги і предметом розгляду по цій справі стали дії відповідача щодо проведення перевірки, зобов'язання його вилучити та поновити з/в бази певну інформацію та заборону йому вчиняти певні дії. Заява прийнята судом, оскільки згідно журналу судового засідання судовий розгляд справи розпочався 11.09.2013 року. Вже після початку судового розгляду справи позивачем додатково надана заява про уточнення позовних вимог від 25.09.2013 року, якою позивач лише конкретизував інформацію, яку він просить вилучити з бази та поновити в базі, тобто у даному випадку позивач не змінював ані предмет позову, ані його підстави. Вказана заява також була прийнята судом.

Позивач є юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію № 723943 серія А00, дата проведення реєстрації 18.12.2006 року, ЄДРПОУ 34776227, перебуває на податковому обліку у відповідача, згідно свідоцтва № 100009242 є платником податку на додану вартість (надалі ПДВ).

13.05.2013 року відповідачем позивачеві був направлений запит за № 9154/10/22-413-4 із вимогою про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам із ТОВ «Український професійний кур`єр» за серпень 2012 року на суму ПДВ 4518 грн., а також додаткової інформації стосовно відповідальних посадових осіб, видів дяльності позивача, отримання патентів, ліцензій тощо, господарські договори, формування статутного капіталу, засновників та залишків коштів на розрахункових банківських рахунках.

Листами від 18.05.2013 року за № 18/05-2, від 23.05.2013 року за № 23/05 відповідачеві на вказаний запит були надані усі запитувані, необхідні документи та інформація, на підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Український професійний кур`єр», ПАТ «Фарлеп - інвест», стосовно відповідальних посадових осіб, видів дяльності, отримання патентів, ліцензій тощо, формування статутного капіталу, засновників та залишків коштів на розрахункових банківських рахунках. У відповідь на запит відповідача позивачем також надані пояснення від 16.05.2013 року за № 16/05.

При цьому відповідачем 30-31 травня 2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 04.06.2013 року за № 3659/22-4/34776227.

У вказаному акті перевірки зазначено, що на запит відповідача позивачем надані документи. Під час проведення перевірки позивача відповідачем використана інформація акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 226/22-5/36017637 від 12.03.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Український професійний кур`єр» за серпень 2012 року. Перевіркою ТОВ «Український професійний кур`єр» встановлено, що його контрагентом ТОВ «Український комунальний союз» завищено податковий кредит з ПДВ у серпні 2012 року та безпідставно сформовані податкові зобов`язання у цей же період по податковим накладним, виписаним на продаж послуг на адресу ТОВ «Український професійний кур`єр» та інших контрагентів. Встановлено, що ТОВ «Український професійний кур`єр» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, але з метою заниження обєктів оподаткування, несплати податків, у звязку із чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. На підставі викладеного, відповідачем зроблені висновки, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Український професійний кур`єр», не спричинили реального настання правових наслідків, проведені безтоварні операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, встановлена відсутність реальної можливості надання послуг позивачеві вказаним контрагентом. Крім цього, встановлена безпідставність формування позивачем податкових зобов`язань по взаємовідносинам із ТОВ «Фарлеп-інвест».

На вказаний акт перевірки позивачем були надані заперечення № 9 від 11.06.2013 року, які листом «Щодо надання відповіді на заперечення» від 27.06.2013 року за № 12864/10/22-413-4 залишені без задоволення.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, податкових повідомлень-рішень на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем не приймалось.

Але на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем до інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» були внесені зміни сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2012 року. Згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року позивачем був визначений податковий кредит у сумі 4549 грн. та податкові зобов'язання - 5262 грн. Згідно витягів із вказаної бази відповідачем був зменшений податковий кредит з ПДВ на суму 4518,05 грн. та податкові зобов'язання позивача на суму 5261,50 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 78 Податкового кодексу України (надалі ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

78.1.14. у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз наведеного доводить, що законодавством визначений вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланої перевірки. Однією з таких підстав є виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства, але лише у разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається наступне. Вказана перевірка була проведена згідно наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.05.2013 року № 1276, позивачеві було надано повідомлення про проведення перевірки від 28.05.2013 року № 104. У цьому наказі зазначено, що на запит відповідача станом на 28.05.2013 року документи від позивача не надійшли.

Як вже зазначалося, відповідачем позивачеві був направлений запит про надання інформації та її документального підтвердження, який був отриманий ним 14.05.2013 року. У визначений ПК України строк, позивач надав необхідні документи. До матеріалів справи позивачем надані супровідні листи, із якими надавались документи відповідачеві, на яких міститься штамп відповідача про отримання необхідних документів 22.05.2013 року, 24.05.2013 року. У акті перевірки також зазначено, що на запит позивачем були надані документи. При цьому, не зазначено про надання позивачем документів не у повному обсязі.

Про ненадання позивачем деяких документів відповідач послався вже у судовому засіданні. Під час судового розгляду справи судом ретельно було досліджено перелік документів, які були запитані від позивача та документи, що були ним надані на запит. Судом встановлено, що усі запитані документи були позивачем надані.

Крім цього, відповідач послався на те, що перевірка була проведена у зв`язку із отриманням актів перевірок інших платників податків, якими виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, підставою для проведення перевірки є отримання відповідачем відомостей про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства, але лише у разі ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У данному випадку на обов'язковий запит відповідача позивачем були надані усі документи, а отримана інформація щодо можливих порушень платником податків законодавства стосується лише контрагента позивача та контрагентів цього контрагента.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, наявність підстав для проведення вказаної перевірки відповідачем суду не доведена.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для проведення вказаної перевірки, відповідно позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про зменшення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року та поновити відомості щодо задекларованих позивачем податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 та податкових зобов'язань, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, з акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблені висновки, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Український професійний кур`єр», не спричинили реального настання правових наслідків, проведені безтоварні операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, встановлена відсутність реальної можливості надання послуг позивачеві вказаним контрагентом. Крім цього, встановлена безпідставність формування позивачем податкових зобов`язань по взаємовідносинам із ТОВ «Фарлеп-інвест».

З наведеного вбачається, що по суті відповідач визнав господарські операції, між позивачем та його контрагентами, недійсними, нікчемними. При цьому, в акті є посилання відповідача на ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та вимоги Господарського кодексу України (надалі ГК України). Крім цього, у супровідному листі відповідача від 04.06.2013 року про надіслання акту перевірки іншим податковим органам чітко визначено, що він направліється для встановлення нікчемних правочинів з контрагентами (а.с. 122).

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма пов'язує недійсність господарського зобов'язання із невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

З наведенного вбачається, що недійсність правочину не може бути встановлена актом перевірки податкового органу. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою державного податкового інспектора, тобто припущеннями.

Крім цього, у постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Відповідно до ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Крім цього, п. 18 вказаної постанови передбачено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

За таких обставин, податкові органи мають право лише звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх недійсність.

Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати недійсними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем суду також не доведена, тобто не надано належних доказів, наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів.

До того ж, ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними, тобто такими, що не спричинили реального настання правових наслідків.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, акт є лише документом, у якому зафіксовані певні обставини, є одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність, яких оцінюється судом при розгляді справ. Акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції.

Крім цього, позивачем до суду було надані договори із ТОВ «Український професійний кур`єр» та ТОВ «Фарлеп-інвест», а також докази їх виконання (а.с.49-75, 182-190). Аналогічні документи були надані відповідачу перед проведенням перевірки та під час її проведення. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі обов'язкові реквізити, як того вимагає чинне законодавство України. Невідповідність вказаних документів фактичним господарським відносинам позивача з боку відповідача не доведена.

Таким чином, висновки акту перевірки, не знайшли підтвердження при розгляді справи, оскільки спростовуються матеріалами справи

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі рекомендації), які були чинними на момент проведення перевірки та внесення змін до бази, тобто станом на 04.06.2013 року, що підтверджується актом перевірки та супровідним листом про надіслання акту перевірки іншим податковим органам від 04.06.2013 року.

Згідно п.п. 1.3.3. п.1.3 р. 1 рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

П. 2.8 рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п. 2.21 рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Аналіз наведенного доводить, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з ПДВ за серпень 2012 року.

Суд також зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2013 року по справі № 826/10328/13-а за позовом ТОВ «Український професійний кур`єр» до ДПІ у Печерському районі м. Києва визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення, що винесено на підставі акту перевірки № 226/22-5/36017637 від 12.03.2013 року про результати документалньої позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Український професійний кур`єр» за серпень 2012 року. У рішенні суду зазначено, що господарські операції ТОВ «Український професійний кур`єр» з його контрагентом ТОВ «Український комунальний союз» є дійсними та реальними. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року. Саме вказаний акт був покладений в основу перевірки позивача.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що його дії по внесенню змін до бази не порушують права та інтереси позивача, з огляду на наступне.

Самостійна зміна відповідачем в базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи з специфіки ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, а саме у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Як вже зазначалося, відомості, відображені у базі, повинні відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності. Податкові органи використовують базу у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Крім цього, ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права порушені або порушуються, створено або створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав.

Суд також зазначає, що у данному випадку порушення прав позивача виникло у зв`язку із внесенням результатів перевірки до бази.

Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по планику ПДВ щодо результатів автоматичного спвставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/0570/12474/2012 від 15.01.2013 року, № 805/449/13-а від 29.03.2013 року та № 805/8139/13-а від 27.08.2013 року, а також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року № К/9991/74156/12 та 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.

Щодо позовних вимог про заборону відповідачу використовувати факти, викладені у вказаному акті перевірки, у якості доказової інформації при виявлені порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача по ланцюгу придбання (продажу) послуг, суд зазначає наступне.

Можливість накладення заборони на дії суб'єкта владних повноважень виходить за межі компетенції суду, що визначена ст.. 162 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору частково у сумі 22 грн. 94 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Постановою Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яким затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, ст. 6, 71, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Донецької області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр - М» з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Український професійний кур'єр» за серпень 2012 року.

Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Донецької області вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про зменшення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 4518,05 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ - 5261,50 грн. та поновити відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертцентр - М» сум податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 4549 грн. та податкових зобов'язань - 5261,50 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр - М» судові витрати у сумі 22 грн. 94 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 27.11.2013 року у присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 грудня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.