Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/20234/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20234/13 25.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Енерготрейд» простягнення 4 136,12 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Біховець А.Л. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод» (надалі - ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Енерготрейд» (надалі - ТОВ «Альянс Енерготрейд») про стягнення 4 136,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі оплачено вартість товару згідно виставлених рахунків, а відповідачем належним чином зобов'язання по поставці товару не виконане, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 063,57 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 72,55 грн., сплачених за платіжним дорученням №29/38738 від 05.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.11.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17610181 від 20.11.2013 р. та матеріалами справи.

Крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. направлялася на вказані у позові адреси відповідача: 01001, м. Київ, просп. Перемоги, 67, АПК-3, оф. 325 та 03062, м. Київ, а/с 40.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 13.08.2012 р. по 27.09.2012 р. ТОВ «Альянс Енерготрейд» було виставлено ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» рахунки-фактури на оплату товару на загальну суму 5 667,06 грн., а згідно платіжних доручень №29/38738 від 21.08.2012 р., №29/39881 від 06.09.2012 р., №29/40505 від 14.09.2012 р., №29/40516 від 24.09.2012 р., №29/41029 від 24.09.2012 р., №29/41034 від 28.09.2012 р., №29/43048 від 16.10.2012 р. позивачем було повністю оплачено виставлені ТОВ «Альянс Енерготрейд» рахунки. Крім того, позивачем помилково повторно було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 72,55 грн., сплачені за вже оплачений рахунок-фактуру №СФ-0002525 від 06.08.2012 р.

Із матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що договір поставки у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір поставки (шляхом виставлення рахунку фактури та оплатою такого рахунку), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Листами №29.03.03-1/1532 від 14.12.2012 р., №29-03-03-1/277 від 01.03.2013 р. та претензією №1-61юр від 21.05.2013 р. позивач звертався до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати та помилково перераховані кошти, сплачені у період з 21.08.2012 р. по 16.10.2012 р.

Відповідачем частково було поставлено продукцію на загальну суму 1 603,49 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 063,57 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжні доручення №29/38738 від 21.08.2012 р., №29/39881 від 06.09.2012 р., №29/40505 від 14.09.2012 р., №29/40516 від 24.09.2012 р., №29/41029 від 24.09.2012 р., №29/41034 від 28.09.2012 р., №29/43048 від 16.10.2012 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача повної вартості товару у розмірі 5 667,06 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання з поставки товару.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково було поставлено продукцію на загальну суму 1 603,49 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Листами №29.03.03-1/1532 від 14.12.2012 р., №29-03-03-1/277 від 01.03.2013 р. та претензією №1-61юр від 21.05.2013 р. позивач звертався до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати та помилково перераховані кошти, сплачені у період з 21.08.2012 р. по 16.10.2012 р.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 4 063,57 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 4 063,57 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Альянс Енерготрейд» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 72,55 грн. як помилково перераховані за вже оплачений рахунок-фактуру №СФ-0002525 від 06.08.2012 р.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до ТОВ «Альянс Енерготрейд» з вимогою перерахувати грошові кошти у розмірі 72,55 грн. як помилково сплачені згідно платіжного доручення №29/38738 від 05.09.2012 р.

Таким чином, оскільки доказів повернення отриманих грошових коштів відповідачем не надано, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 72,55 грн., які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про стягнення з ТОВ «Альянс Енерготрейд» заборгованості у розмірі 4 136,12 грн. (4 063,57 грн. + 72,55 грн.) є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Енерготрейд» (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19; ідентифікаційний код 34964314) на користь Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139; ідентифікаційний код 05763814) заборгованість у розмірі 4 136 (чотири тисячі сто тридцять шість) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2013 р.

Суддя В.П. Босий