Рішення

від 14.11.2013 по справі 910/8168/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8168/13 14.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторполімери»

До Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича

Про стягнення 186 843,13 грн.

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Судді Трофименко Т.Ю.

Гумега О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Оплачко В.О. представник за довіреністю

Від відповідача: Смоловий Д.П. представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторполімери» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича (далі - відповідач) про стягнення 186 843,13 грн., а саме: 143 712,49 грн. основного боргу, 43 130,64 грн. - пені.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем в повному обсязі не сплачено передбачену Договором плату за оренду, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторполімери», що зумовило нарахування пені та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.13. порушено провадження у справі № 910/8168/13 та призначено її до розгляду на 21.05.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 04.06.13.

В судовому засіданні 04.06.13. представником відповідача подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Фізична особа-підприємець Драч Леонід Юхимович проти позову заперечує в частині стягнення пені, щодо орендних платежів за період з 12.01.11. по 23.12.11., пені щодо сплати комунальних платежів за період з 11.01.10. по 31.10.12., та в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню вартості електроенергії, комунальних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат, з підстав викладених в відзиві.

В судовому засіданні 04.06.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.06.13.

20.06.13. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі.

За результатами судового засідання 20.06.13. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.07.13.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.13. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/8168/13 на п'ятнадцять днів.

01.07.13. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/8168/13 призначено до розгляду на 16.07.13.

За результатами судового засідання 16.07.13., розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 03.09.13., про що судом прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 03.09.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.09.13.

В судовому засіданні 12.09.13. суд дійшов висновку при призначення колегіального розгляду справи № 910/8168/13, про що прийняв відповідну ухвалу.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.09.13. визначений склад колегії суддів у справі № 910/8168/13: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Гумега О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.13. вказаною колегією суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 15.10.13.

15.10.13. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.10.13. судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.11.13., про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 14.11.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.13. частково визнав суму заборгованості з орендних платежів.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/8168/13.

В судовому засіданні 14.11.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.10. між Закритим акціонерним товариством «Вторполімери» (перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторполімери» відповідно до Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 01-11/10 від 01.11.10.) (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 11-01/10 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в тимчасове платне користування приміщення/площі загальною площею 530,00 кв.м (далі - Майно) в Нежитлових приміщеннях (нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 4) підвалу, з № 1 по № 7, № 7а, з № 8 по № 24 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 11 (групи приміщень № 2) першого поверху, № 25 (групи приміщень № 1) антресолі, з № 1 по № 19 (групи приміщень № 3) другого поверху - текстильний цех, загальною площею 6 750,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська № 1-Е та в яких розміщено складські/господарські приміщення площею 530,00 кв.м) та повернути Майно після закінчення строку оренди.

Відповідно до п. 4.2 Договору, первісний строк оренди Майна становить 1 рік. Він може бути зменшений чи збільшений за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до Договору (п. 4.7 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору, строк оренди починає свій перебіг з дати початку (дата приймання-передачі Майна в користування, за актом приймання-передачі) та закінчується датою закінчення (останній день строку оренди).

Додатковою угодою від 24.12.10. до Договору строк його дії продовжено до 31.12.11. Далі, Додатковою угодою від 23.12.11. до Договору строк його дії продовжено до 31.12.12.

Вказане спростовує твердження відповідача про те, що оскільки в матеріалах справи № 910/8168/13 відсутня додаткова угода про продовження строку дії Договору з 12.01.11. по 23.12.11., то орендні відносини сторін фактично могли були бути врегульованими лише виставленими рахунками-фактурами, а пеня за вказаний період є такою, що безпідставно нарахована.

Приписами п. п. 5.1-.5.3 Договору встановлено, що Орендодавець зобов'язаний передати, а Орендар прийняти Майно в користування протягом 30 днів з моменту укладення Договору. Майно передається Орендодавцем а приймається Орендарем за актом приймання-передачі, дата складання якого є датою передачі Майна в оренду.

На виконання умов Договору Майно 11.01.10. передано позивачем відповідачу в оренду за відповідним актом приймання-передачі.

За користування Майном Орендар сплачує Орендодавцю щомісячну плату за оренду, яка включає в себе такі платежі: орендний платіж чи їх сума, відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості комунальних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат, відшкодування витрат зі страхування майна (в разі здійснення такого Орендодавцем) (п. 6.1, п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.5 Договору, рахунки за Договором, в разі їх складання , можуть складатись як щодо декількох платежів з плату за оренду в сукупності, так і щодо кожного платежу окремо.

Згідно з п. 6.10 Договору, розмір орендного платежу за поточний місяць вираховується як величина в гривнях відповідно до формули: Орендний платіж = Орендна ставка х Площа; Орендна ставка = Орендна ставка за попередній місяць х (Індекс інфляції/100%). При визначенні Орендного платежу за перший місяць оренди Орендна ставка за попередній місяць дорівнює базовій орендній ставці, а індекс інфляції 100%. Результат ділення індексу інфляції на 100% округлюється до двох знаків після коми, при чому якщо третя цифра і після коми має значення від 5 до 9, вона збільшує другу цифру після коми на одиницю. В разі встановлення декількох базових орендних ставок (в залежності від різновидів орендованих площ), орендний платіж розраховується та сплачується щодо кожної такої ставки.

Пунктом 6.11 Договору встановлено, що індекс інфляції - це офіційний індекс інфляції за попередній місяць, що встановлюється за даними Державного комітету статистики України. Сторони домовились, що показник індексу інфляції підлягає застосуванню при розрахунку Орендного платежу у випадку, коли індекс інфляції за відповідний місяць перевищить величину 104,00 %.

Базова орендна ставка за один квадратний метр площі Майна становить: 15,00 грн., ПДВ 20 % 3,00 гри., разом 18,00 грн. (п. 6.12 Договору). Додатковою угодою від 24.12.10. до Договору збільшено базову орендну ставку за один квадратний метр площі Майна до розміру 18,88 грн.

В п. 6.13 Договору сторонами погоджено, що якщо інше не передбачено даним Договором, орендний платіж чи їх сума, якщо Договором встановлено декілька базових орендних ставок, сплачується Орендарем щомісячно авансом, до двадцятого числа поточного місяця за такий поточний місяць. Орендний платіж чи їх сума за перший місяць строку оренди сплачується Орендарем протягом п'яти днів від дати укладення Договору як за повний календарний місяць (в повній сумі), з подальшим коригуванням відповідно до фактичної кількості днів оренди в першому місяці строку оренди та зарахуванням, в разі виявлення, надлишку сплачених коштів в суму орендного платежу за другий місяць строку оренди або в рахунок інших платежів за Договором на вибір Орендодавця. Орендар протягом п'яти днів від дати укладення Договору зобов'язаний сплатити Орендодавцеві орендний платіж за останній місяць строку оренди як за повний календарний місяць (в повній сумі ставки), виходячи з розміру орендного платежу, який діє на момент підписання Договору. При цьому, Орендна ставка дорівнює базовій орендній ставці, а індекс інфляції 100%. В подальшому (в останній місяць оренди) сума орендного платежу за останній місяць підлягає уточненню. Якщо в подальшому при розрахунку орендного платежу його розмір за останній місяць строку оренди виявиться більшим за суму, сплачену Орендарем відповідно до даного пункту Договору авансом, Орендар зобов'язаний здійснити доплату, виходячи з розміру орендного платежу, що діятиме в останній місяць строку оренди. Така доплата повинна бути здійснена Орендарем протягом останнього місяця строку оренди не пізніше тринадцятого числа.

Відповідно до п. 6.14 Договору, незважаючи на те, що для зручності Орендаря Орендодавець може до двадцятого числа місяця надавати Орендареві рахунки для сплати орендного платежу (орендних платежів) за поточний місяць, Орендар зобов'язаний сплачувати орендний платіж у встановлений Договором термін (п. 6.13 Договору), незалежно від фактів надання Орендодавцем рахунків на оплату.

Згідно з п. 6.18 Договору, Орендар зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Орендодавцеві вартість комунальних платежів (теплова енергія, водопостачання, каналізування, газ та послуги з газопостачання тощо, за наявності), спожитих щодо Майна, на підставі рахунків Орендодавця протягом двох днів з моменту їх отримання, але не пізніше 20 дня вступного за звітним.

Орендар зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Орендодавцеві вартість експлуатаційних витрат щодо спільних площ в Нежитлових приміщеннях (затрати по освітленню, водопостачанню, опаленню тощо, за на підставі рахунків Орендодавця протягом двох днів з моменту їх отримання, але не пізніше 20 дня наступного за звітним (п. 6.19 Договору).

Пунктом 6.20 Договору сторонами погоджено, що Орендар зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Орендодавцеві вартість електроенергії, спожитої щодо Майна на підставі рахунків Орендодавця протягом двох днів з моменту їх отримання, але не пізніше 20 дня місяця, наступного за звітним.

Таким чином, вказаними умовами Договору щодо строків оплати плати за оренду, встановлено безумовну (граничну) дату оплати встановлених п. 6.2 Договору платежів, а саме: не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Внаслідок чого, суд зауважує, що посилання Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича в своєму письмовому відзиві на не виставлення позивачем відповідачеві рахунків-фактур на плату за оренду та ненастання внаслідок вказаного строку оплати останніх є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідачем здійснено прив'язку настання строку оплати виключно до моменту отримання Орендарем рахунків-фактур, проте, проігноровано безумовний строк такої оплати.

При цьому, матеріали справи містять рахунки-фактури на оплату відшкодування вартості електроенергії, комунальних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат з березня 2010 року по жовтень 2012 року та на оплату орендних платежів з квітня 2010 року по жовтень 2012 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2010 року - травень 2011 року, та за липень 2011 року - серпень 2012 року, що підписані відповідачем та скріплені його печаткою. Не підписаними є виключно акти за червень 2011 року, вересень та жовтень 2012 року. Проте, відповідачем не доведено, що він письмово повідомляв позивача про наявність заперечень щодо документів, що підтверджують господарські операції, в порядку п. 8.16 Договору.

Вказане, в свою чергу, спростовую посилання відповідача на недоведеність розміру пред'явлених до стягнення вартості електроенергії, комунальних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат.

Додатково судом враховано положення п. 6.14 Договору, щодо обов'язку Орендаря сплачувати орендний платіж у встановлений Договором термін незалежно від фактів надання Орендодавцем рахунків на оплату.

Приписами п. 6.21 та п. 6.22 Договору встановлено, що Орендодавець розраховує суми комунальних платежів та електроенергії, що підлягають відшкодуванню Орендарем з загальної суми спожитих комунальних послуг та електроенергії щодо Нежитлових приміщень, пропорційно, виходячи з площі Майна, що орендується Орендарем, до загальної площі Нежитлових приміщень. Сума до відшкодування = Площа Майна х (сума комунальних витрат або/та вартість спожитої електроенергії щодо Нежитлових приміщень)/Загальна площа Нежитлових приміщень В разі встановлення окремих лічильників щодо Майна, вартість відповідних окремих комунальних послуг та/чи електроенергії відшкодовується на підставі даних таких лічильників. Орендодавець розраховує суму експлуатаційних витрат, що підлягають відшкодуванню Орендарем, виходячи з їх загальної суми щодо Нежитлових приміщень, пропорційно площі Майна.

По закінченню строку оренди, в тому числі достроковому, Орендар зобов'язаний повернути майно Орендодавцеві протягом трьох днів від дати закінчення. Днем повернення Майна є день складання й підписання акта приймання-передачі (п. 13.1, п. 13.8 Договору).

Додатковою угодою від 31.10.12. до Договору сторони розірвали Договір з 31.10.12., внаслідок чого відповідач повернув позивачу Майно за актом приймання-передачі від 31.10.12.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем в повному обсязі не сплачено передбачену Договором плату за оренду в розмірі 143 712,49 грн., внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторполімери» в розмірі 8 438,56 грн. (заборгованість з орендних платежів) та 135 273,93 грн. (відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості комунальних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані прокуратурою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, суд відзначає, що ним було досліджено всі надані сторонами докази здійснених відповідачем часткових проплат наявної заборгованості, внаслідок чого встановлено наступне.

Орендні платежі за 2010 рік відповідачем оплачені в повному обсязі згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень. При цьому, здійснена платіжним дорученням № 281 від 25.11.11. проплата в розмірі 7 740,00 грн. була зарахована в погашення заборгованості по орендним платежам за жовтень 2010 року та в розмірі залишкових 300,00 грн. була зарахована в погашення заборгованості по комунальним платежам за березень 2010 року.

Стосовно орендних платежів за 2011 р. та 2012 р., то несплаченою залишилась заборгованість за січень 2011 року в розмірі 464,28 грн. та за вересень 2012 року в розмірі 7 964,28 грн. При цьому, додаючи вказані вище суми неоплачених грошових коштів, позивач допустився арифметичної помилки та замість вірної суми в розмірі 8 428,56 грн., вказав суму в розмірі 8 438,56 грн. Крім того, досліджуючи наявні в матеріалах справи платіжні доручення, судом встановлено, що сплачені платіжним дорученням № 263 від 31.08.11. грошові кошти в розмірі 2 010,00 грн. не враховані при здійснення позивачем розрахунку суми заборгованості. При цьому, хоча у вказаному платіжному доручення і вказано призначення платежу за травень 2011 року, проте, орендні платежі за травень 2011 року в розмірі 10 004,28 грн. оплачені платіжними дорученнями № 237 від 31.05.11., № 265 від 02.09.11., № 273 від 29.09.11. та № 276 від 23.11.11. Таким чином, від суми 8 428,56 грн. слід відняти не враховані сплачені грошові кошти в розмірі 2 010,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендних платежів за пред'явлений до стягнення період становить 6 418,56 грн.

Щодо належної до сплати заборгованості по відшкодуванню вартості електроенергії, відшкодуванню вартості комунальних платежів, відшкодуванню експлуатаційних витрат, судом враховано часткові проплати в розмірі 300,00 грн. (платіжне доручення № 281 від 25.11.11.), 2 205,72 грн. (платіжне доручення № 39 від 25.06.10.), 2 157,22 грн. (платіжне доручення № 98 від 16.09.10.), внаслідок чого заборгованість відповідача по оплаті зазначених комунальних послуг за Договором становить 135 273,93 грн. Стосовно ж наданих відповідачем платіжних доручень № 29 від 03.06.10. та № 63 від 05.08.10., суд відзначає, що грошові кошти за ними відповідачем сплачені за січень та за лютий 2010 року, в той час як вимоги про стягнення з відповідача комунальних послуг за Договором пред'явлені за період з березня 2010 року.

Таким чином, відповідач повному обсязі свого обов'язку по сплаті плати за оренду не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Фізична особа-підприємець Драч Леонід Юхимович в порушення покладеного на нього Законом та Договором обов'язку по сплаті плати за оренду не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача становить (6 418,56 грн. + 135 273,93 грн.) 141 692,49 грн., яку Орендарем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 141 692,49 грн.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача 43 130,64 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 14.2.1 Договору, в разі порушення Орендарем грошового зобов'язання, визначеного даним Договором, Орендар сплачує Орендодавцеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, від суми порушеного зобов'язання (суми платежу) за кожен день порушення.

Сторони погоджуються, що неустойка/штраф/пеня за Договором стягуються за весь період прострочення, без урахування норми ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно обмеження такого строку шістьма місяцями (п. 14.8 Договору).

Судом враховано, що якщо укладеним сторонами договором оренди передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою ст. 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (п. 6 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.11. № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляд справ окремих норм матеріального права»). Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування (п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 13.07.12. № 01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.11. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останнім пеню розраховано без врахування того, що прострочення виконання починається у відповідності до умов Договору з 21 числа місяця, та з неточностями щодо врахованих часткових проплат та дат їх здійснення.

Контррозрахунку пені відповідачем не подано.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте судом здійснено перерахунок пені з урахуванням всього викладеного вище, та встановлено, що позивачем вказану суму завищено, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 355,84 грн. - пені. В іншій частині в розмірі 21 774,80 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Драча Леоніда Юхимовича (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7, кв. 282; ідентифікаційний номер 271342039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторполімери» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1-Е; ідентифікаційний код 32914031) 141 692 (сто сорок одну тисячу шістсот дев'яносто дві) грн. 49 коп. - основного боргу, 21 355 (двадцять одну тисячу триста п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп. - пені, 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.13.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Судді Т.Ю. Трофименко

О.В. Гумега