Постанова

від 25.11.2013 по справі 805/16037/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 25 листопада 2013 р.                                                     Справа № 805/16037/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністратвиний позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до компанії “Зв'язок-сервіс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 25  541,17 гривень,                                                     В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок-сервіс” про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 25  541,17 гривень. Через канцелярію суду від представника позивача, в порядку ст. 51 КАС України, надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості з податку на додану вартість та сплатою відповідачем заборгованості з податку на прибуток. Відповідно до вказаного клопотання представник позивача просить стягнути грошові кошти, які перебувають у власності відповідача з рахунків, відкритих на його ім'я у банківських установах, в рахунок погашення його податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6 700,06 грн. на р/р 31113029700003, код платежу № 14010100, Державний бюджет Будьоннівського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686940, одержувач Банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016. В обґрунтування заявлених вимог, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 6 700,06 гривень, що виник через несплату відповідачем самостійно узгоджених  податкових зобов'язань, визначених в деклараціях за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року та квітень 2013 року. Посилаючись на вимоги підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 281 525,30 гривень.   25 листопада 2013 року до Донецького окружного адміністративного суду представником позивача було надано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, заперечень, заяв про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи не надав. Копії процесуальних документів у даній справі та судові повістки про виклик у судові засідання, що були направлені на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Красноуфімська, 2-А, м. Донецьк, 83058), повернулись до суду з довідками поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні, на основі наявних у суду матеріалів. Повно та всебічно дослідивши докази надані до справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступні обставини. Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України. Відповідач – компанія “Зв'язок-сервіс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, зареєстрований в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за ідентифікаційним номером 21998801, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Таким чином, суд зазначає, що вірним найменуванням відповідача у даній справі є саме: компанія “Зв'язок-сервіс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується відповідачем з 12.07.1995 року року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 324/10/29 від 27.10. 2008 року. Відповідно до відомостей зворотного боку облікової картки платника податків з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), станом на момент розгляду справи за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 6 700,06 грн. та пеня в сумі 840,01 грн.. Позивачем, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заявлено до стягнення з відповідача недоїмку в сумі 6 700,06 грн. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства. Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно зі статтею 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 202.1. статті 202 ПК України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць. Відповідно до вимог статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Судом встановлено, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість у розмірі 6 700,06 гривень виникла через неповну оплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань, визначених відповідачем в деклараціях за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року та квітень 2013 року. В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем погашення у повному обсязі самостійно узгодженої ним суми податкових зобов'язань у встановлені чинним законодавством строки, сума зобов'язань  з податку на додану вартість  у розмірі 6 700,06 грн. на день розгляду справи є  податковим боргом. Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. 04.12.2013 року відповідачем сформовано податкову вимогу № 22, яку направлено на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказане поштове відправлення повернено позивачу поштовим відділенням з довідкою "за зазначеною адресою не проживає". В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною. Пунктом 95.3 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявними в матеріалах справ документами підтверджено наявність в відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу. Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи доказами заборгованості позивача з податку на додану вартість в сумі 6 700, 06 грн. суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи є обґрунтованими, а позовні вимоги  такими, що підлягають задоволенню. Згідно приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 14, 16, 20, 54, 57, 95, 129, 202-203 Податкового кодексу України,  ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                     ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до компанії “Зв'язок-сервіс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити. Стягнути з рахунків у банках, відкритих на ім'я компанії “Зв'язок-сервіс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 21998801, адреса місцезнаходження: вул. Красноуфімська, 2-А, м. Донецьк, 83058), 6 700 (шість тисяч сімсот) гривень, 06 (шість) копійок, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, на розрахунковий рахунок 31113029700003, код платежу № 14010100, Державний бюджет Будьоннівського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686940, одержувач Банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016. Постанову прийнято складено та підписано у нарадчій кімнаті 25 листопада 2013 року. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                        Суддя                                                                            Бабіч С.І.