Рішення

від 28.11.2013 по справі 910/19112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19112/13 28.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ»

до 1) Компанії «TROUMEN HOLDINGS LIMITED» (м. Нікосія, Кіпр, далі -відповідач-1) 2) Публічного акціонерного товариства "Асвіо Банк" (далі -відповідач-2)

про визнання недійсним договору

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Прудкий О.В.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСУ» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії «TROUMEN HOLDINGS LIMITED» (далі -відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Асвіо Банк" (далі -відповідач-2) про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р.; зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк» списати з рахунку у цінних паперах депонента ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) № 190252 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» у кількості 38 100 000 штук, та зарахування зазначених цінних паперів на рахунок у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ», підписуючи зазначений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р., діяв з перевищенням своїх повноважень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

28.10.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва представник Публічного акціонерного товариства "Асвіо Банк" подав відзив на позов, в якому не заперечував щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання останнього списати з рахунку у цінних паперах прості іменні акції депонента та заперечив щодо стягнення судових витрат. Крім того, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника-2.

Розгляд справи 31.10.2013р. та 11.11.2013р. відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача-1 та неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. представник позивача подав заяву про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви, в якій просить розглянути позовні вимоги, викладені у п. 3 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: « 3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Асвіо Банк» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 09809192) списати з рахунку у цінних паперах депонента ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) (НЕ 270679, Арсіоніс 55, кв./оф. 12 Акрополь, пошт. Індекс 2001, Нікосія, Кіпр) №190252 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» у кількості 38 100 000 штук, та зарахувати зазначені цінні папери на рахунок у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» (04212, м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34429695) №100024-UA40403626, відкритий у зберігача ПАТ «Національний депозитарій України», код МДО 403626».

Суд прийняв подану заяву до розгляду.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представники Компанії «TROUMEN HOLDINGS LIMITED» у дане судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 04.10.2013 р. належним чином не виконали, однак, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту «Укрпошта» (в матеріалах справи).

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1,2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова спілка «Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСУ») в особі директора Науменка Ярослава Дмитровича та Компанією «TROUMEN HOLDINGS LIMITED» в особі Юлії Економу, укладено договір №Б-0922/10/1 купівлі-продажу цінних паперів, умовами якого передбачено, що позивач продав, а відповідач купив цінні папери з наступними характеристиками: - прості іменні акції ВАТ «Будмеханізація», у кількості 38 100 000 шт., номінальною вартістю 0,05 грн., загальною вартістю 1 905 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів: UA 4000055487.

Згідно п. 1.2. договору за взаємною згодою сторін продаж вказаних цінних паперів (далі -ЦП) здійснено за 1 905 000,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони домовилися, що передача права власності на ЦП буде здійснюватися в системі реєстратора.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що право власності на ЦП переходить до відповідача-1 з моменту оформлення передавального розпорядження.

Згідно п. 5.2. договору позивач має всі необхідні права, повноваження та повну дієздатність для укладення цього договору, виконання своїх зобов'язань за ним та здійснення всіх передбачених ним трансакцій.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі передавального розпорядження від 28.09.2010 р. позивачем було передано відповідачеві-1 прості іменні акції ВАТ «Будмеханізація», у кількості 38 100 000 шт., номінальною вартістю 0,05 грн., загальною вартістю 1 905 000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що керівник останнього, підписуючи зазначений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р., діяв з перевищенням своїх повноважень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р., є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Як вбачається з п. 8.1 статуту ТОВ "Фондова спілка "України", вищим органом управління товариства є загальні збори учасників товариства.

Як визначено п. 8.4 статуту ТОВ "Фондова спілка "України", до компетенції зборів учасників товариства відносяться, зокрема: - л) прийняття рішення про укладення Товариством угод, пов'язаних з відчуженням Товариством належних Товариству часток у статутному капіталі та/або акцій будь-яких третіх осіб у будь-який спосіб; - о) прийняття рішення про укладення Товариством угод, що укладаються Товариством, на суму, що перевищує 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 8.5. статуту ТОВ "Фондова спілка "України" повноваження, передбачені пунктами, зокрема «л» та «о», належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Також п.п. «б» п. 8.17 статуту ТОВ "Фондова спілка "України" визначено, що без рішення загальних зборів учасників товариства, директор товариства не має права укладати будь-які угоди, пов'язані з відчуженням Товариством належних Товариству часток у статутному капіталі та/або акцій будь-яких третіх осіб у будь-який спосіб.

За таких обставин, укладаючи спірний договір про продаж належних позивачеві ЦП, загальна вартість яких за договором складає 1 905 000,00 грн., Науменко Ярослав Дмитрович, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» повинен був діяти на підставі рішення Загальних зборів учасників товариства позивача, оскільки вирішення питання укладення спірного договору належить до виключної компетенції Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ».

Судом встановлено, що сторонами не надано суду жодних доказів прийняття та існування рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ», яким було передбачено надання повноважень директору - Науменко Ярославу Дмитровичу на укладення спірного договору.

Частиною 1 ст. 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте, позивач спірну угоду не схвалив, подавши позов про визнання такої недійсною.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Отже, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону.

Як передбачено частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, оскільки загальними зборами позивача не було надано директору товариства Науменку Ярославу Дмитровичу, повноважень на укладення спірного договору купівлі-продажу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку, що укладення директором товариства позивача, Науменком Ярославом Дмитровичем, договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р. було здійснено без необхідного обсягу дієздатності, а тому суд визнає недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк» списати з рахунку у цінних паперах депонента ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) №190252 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» у кількості 38 100 000 штук, та зарахувати зазначені цінні папери на рахунок у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» №100024-UA40403626, відкритий у зберігача ПАТ «Національний депозитарій України», код МДО 403626», суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом вище, позивачем було перераховано відповідачеві-1 прості іменні акції ВАТ «Будмеханізація», у кількості 38 100 000 шт., номінальною вартістю 0,05 грн., загальною вартістю 1 905 000,00 грн.

Проте відповідач, у свою чергу, розрахунків за отримані акції не провів, доказів зворотного суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 р. у справі №5011-58/13482-2012, що на підставі ст. 35 ГПК України не потребує повторного доведення у даній справі, 13.08.2010 р. між відповідачами було укладено договір про відкриття рахунку у цінних паперах №625-В. На підставі зазначеного договору ПАТ «Асвіо Банк» відкрито Компанії ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД рахунок у цінних паперах №190252.

Відповідно до п.п. 7-8 п. 1 Розділу І Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 999 «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність» депозитарна операція - сукупність дій депозитарної установи щодо здійснення нею депозитарної діяльності відповідно до законодавства; депозитарний облік - облік цінних паперів на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів у зберігачів або облік на рахунках у цінних паперах, що здійснює депозитарій для зберігачів, емітентів та інших депозитаріїв, і який передбачає аналітичний та синтетичний облік цінних паперів на рахунках у цінних паперах, на яких відображається набуття та передання права власності на цінні папери, обмеження щодо передання права власності на цінні папери, переміщення депозитарних активів.

Згідно п. 1 Розділу V Глави ІІ Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 999 «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність» обслуговування операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах здійснюється депозитарними установами за розпорядженнями депонентів, клієнтів чи керуючих рахунками депонентів, клієнтів.

Пунктом 4.1. Розділу ІІІ Положення про депозитарну діяльність встановлено, що обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів депозитарій здійснює згідно з вимогами законодавства відповідно до розпоряджень емітента цінних паперів та відповідних документів або їх копій, засвідчених в установленому законодавством порядку, які підтверджують наявність підстав для здійснення операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах.

Як зазначено у п. 1 Глави 2 Розділу V Положення про депозитарну діяльність право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування цих цінних паперів на його рахунок у цінних паперах у зберігача. Не допускається зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника у зберігача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-2 списати з рахунку у цінних паперах депонента ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) №190252 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» у кількості 38 100 000 штук, та зарахувати зазначені цінні папери на рахунок у цінних паперах позивача №100024-UA40403626, відкритий у зберігача ПАТ «Національний депозитарій України».

Згідно п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-0922/10/1 від 28.09.2010 р.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Асвіо Банк» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 09809192) списати з рахунку у цінних паперах депонента Компанії ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) (НЕ 270679, Арсіоніс 55, кв./оф. 12 Акрополь, пошт. Індекс 2001, Нікосія, Кіпр) №190252 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» у кількості 38 100 000 штук та зарахувати зазначені цінні папери на рахунок у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» (04212, м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34429695) №100024-UA40403626, відкритий у зберігача - Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України», код МДО 403626».

4. Стягнути з Компанії ТРУМЕН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TROUMEN HOLDINGS LIMITED) (НЕ 270679, Арсіоніс 55, кв./оф. 12 Акрополь, пошт. Індекс 2001, Нікосія, Кіпр), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСУ» (04212, м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34429695) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.