Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/19305/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19305/13 25.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» ДоАсоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Простягнення 49 373,13 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковальський С.В. - дов. № б/н від 23.09.2013 р., Музика В.І. - дов. № б\н від 23.09.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» про стягнення 45 005,00 грн. основного боргу, 1 173,33 грн. три відсотки річних та 3 194,80 грн. пені.

Ухвалою від 07.10.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.11.2013 року.

Представники позивача через канцелярію суду подали письмові пояснення по суті спору, а в судовому засіданні 04.11.2013 року надали усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 25.11.2013 р.

Представники позивача у судовому засіданні 25.11.2013 р. надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 25.11.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.11.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» (надалі - виконавець, позивач) та Асоціацією «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» (надалі - замовник, відповідач) було укладено договір про виготовлення видавничої продукції № 72, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити виготовлення видавничої продукції - книга «Довідник», формат 70х100/16, скріплення блоку нитками, форзац чистий, корінець круглий, обкладинка 7 БЦ (4+0) з припресуванням глянцевої плівки, наклад 1 000 примірників, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виготовлену видавничу продукцію.

Умовами п. 2.1.3 договору передбачено, що за умови надання належно оформлених документів та перерахування 50 % суми попередньої оплати від вартості замовлення, виконавець приступає до виготовлення сигнального примірника, який надає замовнику. Після затвердження замовником сигнального примірника, виконавець приступає до виготовлення усього тиражу видавничої продукції.

Згідно з п. 3.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором згідно рахунку складає 86 000,00 грн., і зазначається в рахунку, який виписується виконавцем і виставляється замовнику і є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, замовник здійснює попередню оплату вартості робіт у розмірі 50 % від загальної суми за цим договором. Решта суми оплачується протягом 3-х банківських днів з моменту виготовлення усього тиражу видавничої продукції (п. 3.3).

16.10.2012 р. позивачем було виставлено відповідачу для здійснення попередньої оплати рахунок-фактуру № 238 на суму 82 005,00 грн.

Замовником на виконання умов договору було перераховано виконавцю попередню оплату у розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 398 від 16.10.2013 р. Виконавцем, в свою чергу, було виготовлено продукцію, частину якої на суму 50 296,40 грн. було передано замовнику, що підтверджується видатковими накладними № 12/376 від 07.12.2012 р. та № 11/363 від 29.11.2012 р., які підписані уповноваженою особою відповідача. Зазначена продукція замовником була прийнята у повному обсязі без жодних нарікань із приводу її якості та/або кількості, про що свідчить здійснення останнім 30.04.2013 р. платежу на суму 2 000,00 грн.

Як стверджує позивач, загальна вартість виготовленої продукції складає 82 005,00 грн., проте відповідачем не у повному обсязі виконано зобов'язання з отримання виготовленої продукції та її оплати. Зокрема, останнім не забрана зі складу продукція на суму 31 708,60 грн. та недоплачено 13 296,40 грн. за товар, який вже був забраний зі складу.

Факт виготовлення та знаходження продукції на складі позивача підтверджується актом інвентаризації від 14.11.2012 р.

05.09.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про оплату заборгованості у розмірі 45 005,00 грн., яка складається з заборгованості за поставлену продукцію та вартості продукції, що знаходиться на складі). Також повідомлено, що вартість невідвантаженої продукції становить 31 708,60 грн.

Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без належного на те реагування.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» про стягнення 45 005,00 грн. основного боргу, 1 173,33 грн. 3 % річних та 3 194,80 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами п. 2.1.3 договору передбачено, що за умови надання належно оформлених документів та перерахування 50 % суми попередньої оплати від вартості замовлення, виконавець приступає до виготовлення сигнального примірника, який надає замовнику. Після затвердження замовником сигнального примірника, виконавець приступає до виготовлення усього тиражу видавничої продукції.

Положеннями частини 5 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець має зупинити передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2 договору, замовник здійснює попередню оплату вартості робіт у розмірі 50 % від загальної суми за цим договором. Решта суми оплачується протягом 3-х банківських днів з моменту виготовлення усього тиражу видавничої продукції (п. 3.3).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання з виготовлення продукції виконав у повному обсязі, що підтверджується актом інвентаризації від 14.11.2012 р. Проте, відповідачем частково виконані умови договору, зокрема, останнім не оплачено 31 708,60 грн. за продукцію яка перебуває на складі позивача та недоплачено 13 296,40 грн. за товар, який вже був забраний зі складу.

05.09.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про оплату заборгованості у розмірі 45 005,00 грн., проте остання залишена відповідачем без задоволення.

Враховуючи умови вищезазначених норм права та враховуючи претензію від 05.09.2013 р., суд приходить до висновку про початок прострочення виконання зобов'язання з оплати решти вартості виготовленої продукції з 11.09.2013 р. (претензія була направлена 05.09.2013 р. + 3 банківські дні, прострочення з 11.09.2013 р. на суму 45 005,00 грн.), так як зазначену претензію можна розцінювати як день повідомлення відповідача про виготовлення усього тиражу видавничої продукції.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 45 005,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.1 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача всього 3 194,80 грн. пені за період прострочення з 20.11.2012 р. по 30.04.2013 р. у розмірі 3 120,82 грн. та за період з 01.05.2013 р. по 20.05.2013 р. у розмірі 73,98 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за виготовлену продукцію, замовник, за кожний день прострочення сплачує пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Оскільки судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язання з оплати виготовленої у повному обсязі продукції розпочалося лише з 11.09.2013 р., то судом було виконано власний розрахунок пені на суму попередньої оплати, яка не була вчасно внесена на рахунок позивача за період з 08.12.2012 р. до 29.04.20013 р. на суму 15 926,40 грн. та за період з 30.04.2013 р. - 20.05.2013 р. на сум 13 296,40 грн.

Відповідно до розрахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 1 011,22 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» просить суд також стягнути з відповідача всього 1 173,33 грн. три відсотки за період за період прострочення з 20.11.2012 р. по 30.04.2013 р. у розмірі 625,87 грн. та за період з 01.05.2013 р. по 25.09.2013 р. у розмірі 547,46 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язання з оплати виготовленої у повному обсязі продукції розпочалося лише з 11.09.2013 р., то судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних за період з 08.12.12 р. по 29.04.2013 р. на суму 15 296,40 грн., з 30.04.12 р. по 10.09.2013 р. на суму 13 996,40 грн. та з 11.09.2013 р. по 25.09.2013 р. на суму 45 005,00 грн., у відповідності до якого з відповідача на користь позивача підлягають до стягненню 3 % річних на суму 381,72 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» (місцезнаходження : 03680, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Івана Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 35572434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Бізнесполіграф» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 8, код ЄДРПОУ 33405191) 45 005 (сорок п'ять тисяч п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн.. 22 коп. пені, 381 (триста вісімдесят одну) грн. 72 коп. три відсотки річних та 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 82 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

02.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.