Рішення

від 02.12.2013 по справі 361/5058/13-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари № справи 361/5058/13-ц

№ провадження 2/361/1921/13

02.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Білик Г.О.

при секретарі Рябоконь О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бровари цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Фінансова країна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просив: стягнути суму отриманого кредиту в розмірі 46 391 грн. 75 коп., нарахованих відсотків в сумі 31 294 грн. 53 коп., витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5 046 грн. 80 коп.; звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки ТОУОТА моделі LAND CRUISER PRADO, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, шляхом його реалізації на публічних торгах за початковою ціною 250 000 грн. 00 коп.; вилучити та передати до КС «Фінансова країна» вищевказаний автомобіль на період його реалізації.

Свій позов обґрунтовує тим, що 13 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №124, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 46391 грн. 75 коп. За заявою ОСОБА_1 йому через касу кредитної спілки «Фінансова країна» було видано 45000 грн., 14 листопада 2012 року грошові кошти в сумі 1391 грн. 75 копійок були перераховані ПрАТ СК «ЮПІТЕР ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно платіжного доручення № 270, як страховий платіж ОСОБА_1 за страхування життя. Відповідно до умов договору даний кредит був виданий на термін 6 місяців і повинен був бути повернутий 13 травня 2013 року, встановлювалася плата за користування кредитом в розмірі 72 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з графіком розрахунків, відповідач повинен був виплатити відсотки за користування кредитом 13 грудня 2012 року в сумі 2742 грн. 63 коп. Так як відповідачем було допущено прострочення платежу, то згідно з умовами договору, з 17 грудня 2012 року цей кредит вважався кредитом з підвищеним ризиком, що у свою чергу тягнуло за собою нарахування відсотків за кредитом у розмірі 144 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за даним кредитним договором, між сторонами був укладений договір застави рухомого майна № 124/3 від 13 листопада 2012 року, відповідно до якого відповідач передав у заставу кредитній спілці «Фінансова країна» автомобіль марки ТОУОТА моделі LAND CRUISER PRADO типу легковий універсал - В, 2012 року випуску, сірого кольору, котрий має шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Однак, відповідачем були допущені грубі порушення даного договору, в результаті чого, станом на 20 травня 2013 року у позичальника перед кредитором утворилась заборгованість, що складається з : заборгованості по сумі кредиту в розмірі 46 391 грн. 75 коп. та заборгованості по відсоткам в розмірі 31 294 грн. 53 коп.

В зв'язку із вищевикладеними обставинами представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Суд, вислухавши представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши обставини в справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №124, згідно якого відповідач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 46391 грн. 75 коп., на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених договором.

Відповідно до п 2.1 кредитного договору, строк дії договору 6 місяців, з 13 листопада 2012 року по 13 травня 2013 року.

Згідно п. 3.1, 3.2 кредитного договору плата за користування кредитом встановлювалась в розмірі 72 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту. Нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням кількості днів у календарному році (у тому числі вихідних, святкових і неробочих днів).

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту і відсотків здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Згідно з Графіком розрахунків, відповідач повинен був виплатити відсотки за користування кредитом 13 грудня 2012 р. в сумі 2742,63 грн.

Так як відповідачем було допущено прострочення платежу за договором, то згідно з пунктом 3.6 Кредитного договору, з 17 грудня 2012 р. цей кредит вважався кредитом з підвищеним ризиком, що у свою чергу, тягнуло за собою нарахування відсотків за кредитом у розмірі 144 % річних.

В ході розгляду справи, судом було достовірно встановлено, що на виконання укладеного кредитного договору позивачем було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 45 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 13 листопада 2013 року (а.с.27), а 14 листопада 2012 року грошові кошти в сумі 1391 грн. 75 коп. були перераховані ПрАТ СК «ЮПІТЕР ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно платіжного доручення № 270, як страховий платіж ОСОБА_1 за страхування життя, що підтверджується платіжним дорученням №270.(а.с. 29).

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за даним кредитним договором, між сторонами було укладено договір застави рухомого майна № 124/3 від 13 листопада 2012 року. За договором застави відповідач передав у заставу кредитній спілці «Фінансова країна» автомобіль марки ТОУОТА моделі LAND CRUISER PRADO типу легковий універсал - В, 2012 року випуску, сірого кольору, котрий має шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктами 4.1.4 та 6.1 Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі неналежного виконання або невиконання умов Кредитного договору, в тому числі і у разі прострочення оплати відсотків і не повернення суми кредиту.

Відповідно до пункту 2.2 Договору застави сторони узгодили вартість предмета застави в 250 000 гривень.

Пункт 6.3 Договору застави передбачає, що після звернення стягнення на Предмет застави Заставодержатель набуває право примусового вилучення предмету застави.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором, станом на 20 травня 2013 року у позичальника перед кредитодавцем утворилася заборгованість у сумі 77 686 грн. 28 коп., з яких: заборгованість по сумі кредиту в розмірі 46391 грн. 75 коп.; заборгованість по відсоткам в розмірі 31294 грн. 53 коп. (згідно розрахунку).

Також представником позивача було надано до суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №38793026 від 15.11.2012 року, наданий Київською обласною філією державного Підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, згідно якого вбачається, що в даному реєстрі зареєстроване обтяження за договором застави № 124/3 від 13.11.2012 на транспортний засіб ТОУОТА моделі LAND CRUISER PRADO, номер об'єкта: НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1. (а.с.32)

Будь-яких інших обтяжень на вище вказаний транспортний засіб станом на 20 травня 2013 в реєстрі не зареєстровано, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №40699444 від 20.05.2013.(а.с.33)

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаних вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України , Закону України «Про заставу» , Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень».

Так, відповідно до ст.ст. 15 , 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525 , 526 , 530 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 1054 , 1055 ЦК України , за кредитним договором, який укладається в письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» унормовано, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійсно не виконує своїх зобов'язань стосовно повернення кредиту та має перед позивачем заборгованість у розмірі 77 686 грн. 28 коп., у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Кредитної спілки «Фінансова країна» до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 84 ЦПК України , витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги і граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду поніс витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 5046 грн. 80 коп., що підтверджено Договором про надання правової допомоги адвоката від 11.02.2013 р., Угодою №1 про узгодження ціни від 11.02.2013 року, квитанціями до прибуткового касового ордеру від 13.02.2013 року та від 20.05.2013 року, суд стягує дану суму з відповідача.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 827 грн. 33 коп., то у порядку передбаченому ч. 1 ст. 88 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525 , 526 , 530 , 589 , 590 , 1050 , 1054 ЦК України , ст.ст. 19 , 20 , 21 Закону України «Про заставу» , ст. 25 , Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , ст. ст. 60 , 88 , 84, 213-215 , 224-228 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Йошкар-ола, Російська Федерація, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрований та проживає за адресою: 07400, АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «Фінансова країна» (01034, м. Київ, вул.. Володимирська, буд.45, код ЄДРПОУ 36216369, МФО 300670) заборгованість за кредитним договором № 124 від 13.11.2012 року в розмірі 77 686 (сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят шість)грн. 28 копійок - за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ - В, 2012 року випуску, СІРОГО кольору, котрий має шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження.

Зобов'язати ОСОБА_1 передати предмет застави на відповідальне зберігання Кредитній спілці «Фінансова країна» а саме: автомобіль марки TOYOTA моделі LAND CRUISER PRADO типу ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ - В, 2012 року випуску, СІРОГО кольору, котрий має шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на період його реалізації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Фінансова країна» судовий збір в сумі 827 (вісімсот двадцять сім) грн.33 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 5 046 (п'ять тисяч сорок шість) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г. О. Білик