Постанова

від 23.07.2013 по справі 826/8623/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2013 року 12:02 № 826/8623/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: Головуючого судді - Добрянської Я.І., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г. , секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільно німецько-українське підприємство «САНКРО» до відповідача Міністерства доходів і зборів України прозобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

від позивача: Гончарова А.С. (довіреність № б/н від 28.05.2013 р.)

від відповідача: Шевченко М.А. (довіреність № 99-99-0-17/11 від 25.04.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільно німецько-українське підприємство «САНКРО» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2013 р. було відкрито провадження у справі № 826/8623/13-а, та призначено попереднє судове засідання на 02.07.2013 р.

В попередньому судовому засіданні 02.07.2013 р., зважаючи на неявку обох сторін, судом було відкладено попередній розгляд справи на 16.07.2013 р.

В попередньому судовому засіданні 16.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні 16.07.2013 р. проти задоволення позовних вимог позивача заперечив, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що спір не може бути врегульовано в порядку, визначеному ч. 3 ст.111 КАС України.

Зважаючи на таке, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/8623/13-а до судового розгляду колегією суддів у судовому засіданні 23.07.2013 р., у складі: Головуючого судді - Добрянської Я.І., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г.

В судовому засіданні 23.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України розглянути питання щодо надання пропозиції до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для скасування дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «СНУП Санкро» наказом від 24.09.2010 р. № 1225;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України вилучити із звітності «Стан заборгованості підприємства від здійснення зовнішньоекономічних операцій» простроченої дебіторської заборгованості, що обліковується за ТОВ «СНУП Санкро».

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив про те, що наявна у ТОВ «СНУП Санкро» дебіторська заборгованість у розмірі 3 353,90 дол. США за розрахунками по імпортному контракту від 30.10.2007 р. № 30-10, укладеному з контрагентом «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина), не може бути стягнута з боржника нерезидента на користь позивача з об'єктивних причин, що наведені у позовній заяві, а тому, на думку позивача, оскільки ТОВ «СНУП Санкро» сплатило штрафні санкції у вигляді пені по повідомленню-рішенню за встановлені порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а до Швейцарського міжнародного арбітражу та Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з приводу стягнення дебіторської заборгованості з контрагента «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина) позивач вважає звертатись за недоцільне зважаючи на суттєві судові витрати, що перевищують суму дебіторської заборгованості, то спеціальна санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ «СНУП Санкро» наказом від 24.09.2010 р. № 1225, має бути скасована, а також має бути вилучено із звітності «Стан заборгованості підприємства від здійснення зовнішньоекономічних операцій» прострочену дебіторську заборгованість, що обліковується за ТОВ «СНУП Санкро» по зовнішньоекономічному контракту від 30.10.2007 р. № 30-10, укладеному з контрагентом «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина).

Представник відповідача в судовому засіданні 23.07.2013 р. проти позову заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача станом на час розгляду справи дебіторська заборгованість у розмірі 3 353,90 дол. США за розрахунками по імпортному контракту від 30.10.2007 р. № 30-10, укладеному з контрагентом «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина), внаслідок чого Міністерством економіки України до позивача саме і було застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності наказом від 24.09.2010 р. № 1225, та позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів здійснення протягом трьох з половиною років будь-яких відповідних заходів щодо стягнення такої дебіторської заборгованості з боржника нерезидента, зокрема звернення до Швейцарського міжнародного арбітражу, що передбачено ст. 10 зовнішньоекономічного контракту, а відповідно станом на час розгляду даної адміністративної справи по суті - такі порушення у сфері ЗЕД є триваючими саме внаслідок бездіяльності позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2007 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне німецько-українське підприємство «САНКРО» (Покупець) та «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина), який у зв'язку з реорганізацією та злиттям двох компаній змінив назву на «KARNAVAL MOBILYA ve PLS.MAK.TUR.SAN. TIC.LTD.STI» (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 30-10.

Відповідно до предмету даного Контракту, Продавець зобов'язується продати, а Покупець купити - садово-дачні меблі.

Згідно п. 5.2 Контракту, «Платежі здійснюються шляхом банківського перерахунку на рахунок Продавця за кожну конкретну партію відвантаженого товару в розмірі 100 % передплати до моменту відвантаження».

На виконання умов вищезазначеного контракту, ТОВ «СНУП Санкро» перерахувало Продавцю кошти в іноземній валюті на загальну суму - 175 311,10 дол. США.

Проте, на виконання умов Контракту ТОВ «СНУП Санкро» отримало від Продавця лише товар на загальну суму 171 957,20 дол. США.

Станом на час розгляду справи, такий товар по імпорту на суму 3 353,90 дол. США від Продавця на користь ТОВ «СНУП Санкро» не надійшов, та коштів у зазначеній сумі непоставленого товару в розмірі 3 353,90 дол. США боржником нерезидентом на користь позивача повернуто не було.

Так, відповідно до висновку Акта перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 95/2202/32074419 від 05.07.2010 р. на ТОВ «СНУП Санкро» були накладені штрафні санкції у вигляді пені, що підлягали сплаті до бюджету у розмірі 16 722,00 грн. (період нарахування з 25.11.2009 р. по 20.06.2010 р.) за порушення строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Зазначена суму пені була сплачена позивачем, що має підтвердження в Акті перевірки від 23.05.2012 р. № 457/22-60/32074419.

Зважаючи на викладене, за наявності простроченої заборгованості у сфері зовнішньоекономічної діяльності за поданням ДПС України на підставі матеріалів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до ТОВ «СНУП Санкро» (код ЄДРПОУ 32074419) і його іноземного партнера «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина), відповідно наказами Міністерства економіки України від 24.09.2010 р. № 1225 та № 1226 було застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Проте, вважаючи, що така спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, має бути скасована з підстав вчинення ТОВ «СНУП Санкро» всіх залежних від нього дій, щодо повернення дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, а також має бути вилучена із звітності «Стан заборгованості підприємства від здійснення зовнішньоекономічних операцій» така прострочена дебіторська заборгованість, позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому прядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 15 жовтня 2011 р. ТОВ «СНУП Санкро» було отримано лист від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 13864/10/22-203 від 11.10.2011 р. « Щодо вжиття заходів по поверненню коштів в іноземній валюті та майнових цінностей, що незаконно знаходяться за межами України».

Відповідно до даного листа ТОВ «СНУП Санкро» має прострочену дебіторську заборгованість у сумі 3 353,90 дол. США.

В якості запобіжних заходів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було запропоновано позивачу перелік «можливих заходів по їх поверненню», а саме:

- подати позов до суду, до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості;

- звернутися до торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном з проханням у сприянні поверненню валютних цінностей на території України;

- направити документи до Міністерства юстиції України для подальшого виконання рішення суду та зобов'язання іноземної сторони щодо належного забезпечення судового рішення;

- здійснювати пошук інших можливостей.

Однак, як вбачається з наявних у справі доказів, та не було жодним чином заперечено позивачем, будь-якого із запропонованих податковим органом заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента, ТОВ «СНУП Санкро» вчинено не було.

В даному випадку позивач посилається на те, що відповідно до п. 10.2 Контракту - у разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів місцем розгляду спору має бути Женева, Швейцарія (Швейцарський міжнародний арбітраж).

Проте, як було зазначено позивачем, до Швейцарського міжнародного арбітражу ТОВ «СНУП Санкро» також не зверталося, вважаючи такий захід не доцільним.

З приводу зазначеного позивач наголосив на тому, що згідно висновку Юридичної фірми ПП «ЮФ «ЮрТрансСервіс», звернення позивача до Швейцарського міжнародного арбітражу, або Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з метою стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента - було визнано недоцільним з тих підстав, що судові витрати на таке звернення будуть більшими ніж сума наявної дебіторської заборгованості.

Таке посилання позивача стосовно правомірності його бездіяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента, суд не може визнати обґрунтованим, оскільки в даному випадку йдеться про реальну, передбачену чинним законодавством, можливість усунення позивачем порушень вимог чинного законодавства, проте як відповідні витрати для здійснення певних заходів є неминучими, оскільки кожний суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність на власний ризик, а також самостійно вибирає контрагента для господарської операції з метою отримання прибутку.

Отже, виключно у випадку якщо суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності буде застосовано всі можливі практичні заходи, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ними Законів України, або будуть надані достатні докази неможливості застосування таких практичних заходів та підтверджуючі документи цього, оформленні у відповідності до вимог визначених пунктом 2.4 «Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій», затвердженого Наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України 17.01.2007 р. № 30/13297, це є підставою для вилучення із звітності «Стан заборгованості підприємств від здійснення зовнішньоекономічних операцій» простроченої дебіторської заборгованості».

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, в даному випадку позивачем не було доведено застосування ним всіх можливих практичних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента, а також не надано достатніх доказів неможливості застосування таких практичних заходів та підтверджуючих документів цього, оскільки значні судові витрати при звернені до Швейцарського міжнародного арбітражу, не позбавляють позивач обов'язку діяти відповідно до договірних зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом та відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ними Законів України.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій і відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено Законом України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів, застосування індивідуального режиму ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до зазначених законодавчих норм, пропозиції для застосування спеціальних санкцій подаються до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за результатами проведених перевірок , якими виявлено порушення валютного законодавства, у тому числі термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Як було зазначено вище, при проведенні перевірки ТОВ «СНУП Санкро» (Акт від 05.07.2010 р. № 95/2202/32074419), в порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», встановлена прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 3 353,90 дол. США за розрахунками по імпортному контракту від 30.10.2007 р. № 30-10, укладеному з фірмою «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина).

Отже, саме за наявність простроченої заборгованості у сфері зовнішньоекономічної діяльності за поданням ДПС України на підставі матеріалів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до ТОВ «СНУП Сандро» (код ЄДРПОУ 32074419) і його іноземного партнера «KURT KAR PLASTIK VE MAKINE TARIM URUNLERI SA.TIC.LTD.STI» (Туреччина) відповідно наказами Міністерства економіки України від 24.09.2010 р. № 1225 і № 1226 було застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Також, як вже було зазначено вище, та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано позивачем, за минулих три з половиною роки ТОВ «СНУП Санкро» не було здійснено жодного заходу щодо стягнення з нерезидента простроченої заборгованості, зокрема товариство не звернулося з позовною заявою до Швейцарського міжнародного арбітражу, що передбачено статтею 10 контракту № 30-10.

Таким чином, тільки після усунення порушень законодавства України, підприємству необхідно звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення перевірки і надання матеріалів для скасування дії спеціальної санкції.

Отже, при підтвердженні позивачем у ході перевірки факту повернення на територію України валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами, сума погашеної заборгованості буде вилучена із звітності про стан заборгованості підприємств від здійснених зовнішньоекономічних операцій, та у разі відсутності іншої заборгованості за розрахунками з іноземними суб'єктами господарської діяльності, ДПС України буде розглянуто питання щодо надання пропозиції до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для скасування дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «СНУП Сандро» наказом від 24.09.2010 р. № 1225.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем документально не доведено обґрунтованість його позовних вимог до Міністерства доходів і зборів України, щодо зобов'язання останнього розглянути питання про надання пропозиції до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для скасування дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «СНУП Санкро» наказом від 24.09.2010 р. № 1225, а також зобов'язання вилучити із звітності «Стан заборгованості підприємства від здійснення зовнішньоекономічних операцій» простроченої дебіторської заборгованості, що обліковується за ТОВ «СНУП Санкро», оскільки законодавчо визначені підстави у Міністерства доходів і зборів України для вчинення зазначених дій стосовно позивача - відсутні.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність вчинених ним дій (утримання від вчинення певних дій) стосовно позивача з приводу застосованої до ТОВ «СНУП Санкро» наказом від 24.09.2010 р. № 1225 спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя: Я.І. Добрянська

Судді: І.П. Васильченко

Н.Г. Вєкуа

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 29.07.2013 р.