Постанова

від 18.12.2006 по справі 2-13/12460-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 21 грудня 2006 року  

 Справа № 2-13/12460-2006

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич

Г.К.,

суддів                                                                      Сотула

В.В.,

Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не

з'явився;

відповідача:

ОСОБА_1., паспорт  ІНФОРМАЦІЯ_1;

відповідача: ОСОБА_2.,

посвідчення НОМЕР_1;

третьої особи: не

з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду

Автономної Республіки Крим (суддя  Жукова

А.І.) від 17.08.2006 у справі №2-13/12460-2006

за позовом           Відділу культури Чорноморської районної

державної адміністрації (вул. Кірова, 16, с.м.т. Чорноморське, Чорноморський

район, Автономна Республіка Крим, 96400)

до           суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

третя особа:

Чорноморська селищна рада (вул.

Кірова, 16, с.м.т. Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка

Крим, 96400)

про розірвання договору оренди та

стягнення 8495,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Автономної Республіки Крим (суддя А.І. Жукова) від 17.08.2006 у справі №

2-13/12460-2006 частково задоволено позов Відділу культури Чорноморської

районної державної адміністрації  до

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та

стягнення 8495,89 грн. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2,

укладений між Відділом культури Чорноморської районної державної адміністрації

та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. З суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 8000,74 грн. боргу з орендної

плати та судові витрати. У частині стягнення пені у сумі 495,15 грн.

провадження у справі припинено. 

Не погодившись з постановленим

судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення

скасувати, у позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків,

викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Заперечення на апеляційну скаргу до

суду не надходили.

У судове засідання 21.12.2006

представники позивача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду

справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла телеграма про

відкладення слухання справи.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників

сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо

нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах

строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось

обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи не вбачається.

За клопотанням відповідача та його

представника судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія

встановила наступне.

У липні 2006 року Відділ культури

Чорноморської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду

з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, просив розірвати

договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2 та стягнути заборгованість з орендної

плати в сумі  8000, 74 грн. та пеню у

розмірі 495,89 грн., посилаючись на те, що відповідач несвоєчасно та не у

повному обсязі сплачує орендну плату, а також використовує орендоване

приміщення не за призначенням, передбаченим умовами договору оренди.

Уточнивши позовні вимоги, позивач

просив розірвати договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2 та стягнути

заборгованість з орендної плати в сумі 

8000, 74 грн. У частині стягнення пені провадження у справі припинити у

зв'язку з відмовою від позовних вимог.

Письмові заперечення проти позову у

матеріалах справи відсутні.

Третя особа - Чорноморська селищна

рада вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскаржуване рішення мотивоване

посиланням на загальні принципи виконання зобов'язань та Закон України „Про

оренду державного та комунального майна”.

Вивчивши матеріали справи,

вислухавши відповідача та його представника, обговоривши доводи апеляційної

скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду

обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних

положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України

застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом

України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,

що  виникли  або 

продовжують  існувати після

набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини сторін

виникли до 01.01.2004 та продовжуються після зазначеної дати, спір підлягає

вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального

законодавства, яким Господарський кодекс України та Закон України „Про оренду

державного та комунального майна”.

Відповідно до статті 525 Цивільного

кодексу України одностороння  відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи,

01.04.2000 між Відділом культури Чорноморської районної державної адміністрації

та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір оренди

нежилого приміщення площею 90 кв. м. окремо стоячої будівлі, розташованої за

адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 10.1 договору встановлено

строк оренди у десять років: з 01.04.2000 по 01.04.2010.

Відповідно до пункту  3 статті 18 Закону України “Про оренду

державного і комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату

своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з пунктом 8.4 договору

орендодавець має право виступити з ініціативою про розірвання договору оренди у

випадку несплати орендарем орендної плати протягом 3 місяців.

Враховуючи факт несплати орендарем

плати за користування приміщенням з травня 2005 року, позивач у грудні 2005

року надіслав відповідачу лист НОМЕР_3 з попередженням про розірвання договору

у разі порушення його умов у частині внесення орендних платежів та використання

приміщення всупереч договору (а.с. 22).

Зазначений лист свідчить про

дотримання позивачем загального порядку розірвання договору, встановленого

статтею 188 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи,

позивач, крім статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального

майна”, заявлені вимоги про розірвання договору обґрунтував також статтею 783

Цивільного кодексу України.

Однак статтею  783 Цивільного кодексу України встановлено

вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця,

серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати протягом трьох

місяців підряд чи її несвоєчасне внесення або внесення не у повному обсязі.

Разом з тим, підпунктом 1 пункту 1

статті 783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право

вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч

договору або призначенню речі.

За таких обставин, приймаючи до

уваги, що факт використання орендованого приміщення всупереч договору

відповідачем не заперечується, судова колегія 

вважає статтю 783 Цивільного кодексу України єдиною та достатньою

підставою для задоволення  позовних вимог

у частині розірвання договору.

Доводи апеляційної скарги щодо

неможливості використання приміщення під магазин у зв'язку з незадовільним

технічним станом об'єкта оренди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з

моменту укладення договору (01.04.2000), не зважаючи на зазначені обставини,

орендар не скористався правом на внесення пропозиції по зміні умов договору.

Змінюючи рішення у частині

стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8000,74 грн., судова колегія

виходить з наступного.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору

орендна плата за перший місяць складає 143,64 грн., у тому числі 23,94 грн.

ПДВ. Орендар щомісяця перераховує орендну плату на рахунок орендодавця не

пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 3.3 договору передбачено,

що орендна плата підлягає щомісячній індексації, згідно індексам інфляції,

затвердженим Держкомстатом.

У відповідності зі статтею 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів

правомірності збільшення ним орендної плати у односторонньому  порядку, тому розрахунок розміру

заборгованості слід проводити відповідно умов договору, а саме з суми 143,64

грн. з врахуванням індексу інфляції.

Судова колегія критично оцінює

розрахунок суми боргу, складений позивачем (а.с. 8), з наступних підстав:

Сума боргу 421,91 грн. станом на

01.01.2003 не може бути  включена до

розрахунку, оскільки конкретний період виникнення заборгованості та суми

щомісячних платежів не визначені.

Сума боргу, вирахувана позивачем за

період з січня 2003 року по травень 2005 року також не підлягає стягненню з

позивача з підстав, зазначених вище, а саме -з огляду на одностороннє

збільшення позивачем розміру щомісячних платежів всупереч умов договору.

Та обставина, що відповідач

добровільно сплачував орендну плату, вищу ніж передбачено умовами договору, не

може бути підставою як для задоволення позовних вимог у частині стягнення

заборгованості, так і для зарахування сплачених відповідачем зверх встановленого

розміру орендної плати, оскільки зазначені суми вносились суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 на свій розсуд.  

Отже, розрахунок суми боргу слід

провести з травня 2005 року.

Виходячи з ставки орендної плати

143,64 грн. в місяць, з врахуванням індексу інфляції з відповідача на користь

позивача підлягає стягненню сума 1845,52 грн.

Згідно зі статтею 49 Господарського

процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення,

господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, у зв'язку з чим з

відповідача на користь Відділу культури Чорноморської районної державної

адміністрації підлягає стягненню сума держмита з врахуванням задоволених вимог.

Керуючись статтями 101, 103,

пунктом 3 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

           1. Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

задовольнити частково.

        2. Рішення господарського суду

Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі № 2-13/12460-2006 змінити,

виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:         

Позов Відділу культури

Чорноморської районної державної адміністрації до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 про стягнення 8495,89 грн. задовольнити частково.

Розірвати договір оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_2, укладений між Відділом культури Чорноморської

районної державної адміністрації та суб'єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1.

Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь

Відділу культури Чорноморської районної державної адміністрації (вул. Кірова,

16, с.м.т.Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400;

р/р 35425010001148, ОКПО 02229110, МФО 824026 в УДК м. Сімферополя) 1845,52

грн. заборгованості з орендної плати, 102,00 грн. державного мита та 25,63 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Провадження у справі у частині

стягнення пені у сумі 495,15 грн. припинити.

3. Доручити господарському суду

Автономної Республіки Крим видати накази. 

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                               

В.В.Сотула

О.А. Щепанська