Рішення

від 27.11.2013 по справі 905/5616/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/5616/13

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Харакоз К.С., судді Говорун О.В., Колесник Р.М.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Укрвуглеякість" м.Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс", м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ,

про визнання права власності, -

За участю:

представник позивача Апонащенко С.С., Немирюк О.О. за довіреностями;

представник відповідача не з'явився;

представник третьої особи не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Державне підприємство "Укрвуглеякість" м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс", м.Донецьк про визнання права власності.

Позивач просить суд припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс" на об'єкт нерухомого майна: будівлю хімлабораторії, площею 389,7кв.м., яка розташована за адресою: Донецьк, вул.Георгія Димитрова, б.2б; визнати право власності за державою в особі Міністерства вугільної промисловості України з правом повного господарського відання за Державним підприємством "Укрвуглеякість".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 01.04.13р. по справі №905/470/13-г, яким, визнано недійсним договір доручення №27/2-ДД/06 від 04.06.2009р. укладений ДП "Укрвуглеякість" та товарною біржею "Центральна універсальна біржа"; визнано недійсними результати аукціону з продажу активів ДП "Укрвуглеякість", а саме: будівлі хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м. та визнаний недійсним договір купівлі-продажу майна від 11.03.2010р., укладений ДП "Укрвуглеякість" та ТОВ "Якість Плюс". Зазначає, що право власності позивача на майно має бути відновлене, оскільки зазначене майно було передане відповідачу на підставі договору купівлі-продажу майна від 11.03.2010р. В обґрунтування правової позиції позивач посилається на ст.ст. 328, 329 ЦК України та ст.ст. 22, 136 ГК України.

Ухвалою суду від 06.08.2013 року порушено провадження по справі. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ.

Залучена судом третя особа 18.09.13р. надала лист №2/24-3318 від 11.09.2013р., в якому просить позов Державного підприємства "Укрвуглеякість" задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи без участі представника Міністерства. Свою позицію Міністерство обґрунтовує визнанням в судовому порядку недійсними: - договору доручення, укладеного між позивачем та товарною біржею «Центральна універсальна біржа»; - результатів аукціону з продажу активів позивача, а саме будівлі хімлабораторії літ.И-1; - договору купівлі-продажу майна від 11.03.10р., укладений між позивачем та ТОВ «Якість Плюс».

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.10.2013 року було призначено судову колегію для розгляду справи №905/5616/13 у складі: головуючого судді Харакоза К.С., суддів Говоруна О.В., Сажневої М.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.11.2013 року було змінено склад судової колегії для розгляду справи №905/5616/13: замінено суддю Сажневу М.В. на суддю Колесника Р.М.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 26.11.2013 року, як і в попередні судові засідання, не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеною у якості його місцезнаходження за матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується залученим до матеріалів повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 80, 120, 124, 134). Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник третьої особи - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту позивача Державне підприємство "Укрвуглеякість" засноване на державній власності згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.09.2003р. №513 і належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України від 24 вересня 2003р. №513 і належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, заснованого відповідно до Указу Президента України від 09.12.10р. №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (а.с. 20-22).

В п. 4.1. Статуту позивача зазначено, що майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні оборотні активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном на умовах, встановлених цим статутом, вчиняючи щодо нього будь які дії, що не суперечать чинному законодавству.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.09р. по справі №31/99пн було визнано право власності за державою в особі Міністерства вугільної промисловості України з правом повного господарського відання за Державним підприємством „Укрвуглеякість", м.Донецьк на об'єкт нерухомого майна: будівлю хімлабораторії - літ. И-1, площею 389,7м2, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Димитрова, 2. (а.с. 7-11, 146-150).

11.03.2010р. позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу будівлі хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що складає 4/100 ідеальної частини від будівель загальною площею 10299,1 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2, яку придбано за ціною відповідно до протоколу проведення аукціону №1 від 07.07.2009р., а саме 889071,00 гривень. Договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Анікіною І.О. за реєстровим номером 471 (а.с. 89-92, 151-152).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №8317808 від 11.03.2010р., в реєстрі зареєстрований правочин №3854083 (Запис №1) - договір купівлі-продажу будівлі хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що складає 4/100 ідеальної частки від будівель загальною площею 10299,1кв.м за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2. Відчужувач - Державне підприємство "Укрвуглеякість" м.Донецьк, набувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс", м.Донецьк (а.с. 93, 153).

Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 19.05.2010р. по справі №2-2614/10, яке набрало законної сили 30.05.2010р., задоволений позов ТОВ "Якість Плюс" та виділено в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю «Якість Плюс» будівлю хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2, визнавши за ним право власності на зазначене майно; припинено право спільної частки власності на 4/100 частини від будівель загальною площею 10299,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2 та вул. Димитрова Георгія, б. 2-б, а саме: на будівлю хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2-б (а.с. 86-88).

Рішенням Виконавчого комітету Будьонівської районної ради №125/11 від 12.05.2010р. «О присвоении адреса объекту недвижимости - зданию химлаборатории, расположенному по ул.ГДимитрова», об'єкту нерухомості - будівлі що належить ТОВ «Якість Плюс» присвоїли адресу: вул. Димитрова Георгія, б. 2б. (а.с. 12, 162).

На підставі листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м. Київ №17/05-02/2-9 від 25.10.2012р. "Щодо результатів перевірки дотримання порядку відчуження майна та використання коштів на державних підприємствах" (а.с. 13-15) ДП "Укрвуглеякість" звернувся до суду із позовом про визнання договору доручення №27/2-ДД-06 від 04.06.2009р., результатів аукціону та договору купівлі-продажу від 11.03.2010р. недійсними; скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.04.2013р. по справі №905/470/13-г, з урахуванням ухвали суду від 08.10.13р. про внесення змін до рішення (а.с. 107), визнано недійсним договір доручення №27/2-ДД/06 від 04.06.2009р. укладений ДП "Укрвуглеякість" та товарною біржею "Центральна універсальна біржа"; визнані недійсними результати аукціону з продажу активів, Державного підприємства "Укрвуглеякість", а саме: будівлі хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що складає 4/100 ідеальної частини від будівель загальною площею 10299,1 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2, який оформлено протоколом №1 від 07.07.2009р. та визнаний недійсним договір купівлі-продажу майна від 11.03.2010р., укладений ДП "Укрвуглеякість" та ТОВ "Якість Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Анікіною І.О. за реєстровим номером 471 (а.с. 16-19).

Відповідно до інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно №9784588 від 23.09.2013р. та №11070798 від 17.10.2013р. в реєстрі значаться відомості про право власності ТОВ "Якість Плюс" на об'єкт нерухомості - будівлю, площею 389,7 кв.м., за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2б. Підстава виникнення - 2-2614/10, 19.05.2010, рішення Будьонівського районного суду м.Донецька (а.с. 67, 122).

В листі №041/2190 від 19.11.2013р. КП Бюро технічної інвентаризації м.Донецька надало пояснення щодо ідентифікації будівлі хімлабораторії літ. И-1, за адресою: Донецьк, вул.Георгія Димитрова, б.2б (а.с. 141).

Так, згідно матеріалам інвентаризаційної справи на момент поточної технічної інвентаризації проведеної БТІ 05.02.2010р. об'єкт нерухомого майна за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2 складався із будівлі хімлабораторії літ. И-1, загальною площею 389,7 кв.м., огорожі №1-3, замощення №1, та належав державі в особі Міністерства вугільної промисловості України, в повному господарському веденні ДП "Укрвуглеякість" за рішенням Господарського суду Донецької області від 05.11.2009р. №31/99пн. За договором купівлі-продажу від 11.03.10р. відчужено будівлю хімлабораторії літ. И-1, загальною площею 389,7 кв.м. за адресою по вул.Г.Димитрова №2. Рішенням Будьонівської районної ради м.Донецька зазначеній будівлі присвоєна адреса: вул.Г.Димитрова №2б. Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 19.05.10р. припинено право спільної часткової власності на 4/100 частки від будівель, розташованих за адресою: вул.Г.Димитрова №2 та вул.Г.Димитрова №2б.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 41 Конституції України та ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та ст.ст. 317, 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Крім того, ч.5 ст.22 ГК України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно із ст.137 ГК України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до ч.3 ст.136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Одним із способів захисту цивільного права, згідно ст. 20 ГК України, являється визнання права.

Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є речове право на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Відповідно до ч. 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача на праві господарського відання перебувало майно, що належить державі, а саме будівля хімічної лабораторії "Мушкетівська" площею 389,7 кв.м., що складає 4/100 ідеальної частини від будівель загальною площею 10299,1 кв.м., яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2.

Право власності у ТОВ "Якість Плюс" на зазначене майно виникло на підставі правочину, а саме - договору купівлі-продажу від 11.03.2010р.

В подальшому за рішенням суду Товариству з обмеженою відповідальністю «Якість Плюс» виділено в натурі будівлю хімлабораторії літ. И-1, площею 389,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2, визнавши за ним право власності на зазначене майно, при цьому склад майна не змінювався.

За рішенням Виконавчого комітету Будьонівської районної ради №125/11 від 12.05.2010р. спірному об'єкту нерухомості було присвоєно адресу: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2б.

Отже, з наведених документів та наданих КП БТІ м.Донецька документів інвентаризаційної справи вбачається, що будівля хімлабораторії за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2, що належала позивачу на праві власності є тим самим об'єктом нерухомості - будівля хімлабораторії за адресою: м.Донецьк, вул. Димитрова Георгія, б. 2б, що на теперішній час належить на праві власності ТОВ "Якість Плюс".

Рішенням суду від 01.04.13р. по справі №905/470/13-г, з урахуванням ухвали суду від 08.10.13р. про внесення змін до рішення, зокрема, був визнаний недійсним договір купівлі-продажу майна від 11.03.2010р., укладений ДП "Укрвуглеякість" та ТОВ "Якість Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Анікіною І.О. за реєстровим номером 471.

В силу ст.35 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.04.13р. по справі №905/470/13-г набрало законної сили, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання, а створені ним наслідки не можуть не прийматися судом до уваги.

Відповідно до п.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.1 ст.236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, враховуючи те, що виникнення права власності у ТОВ "Якість Плюс" пов'язано з укладанням договору купівлі-продажу майна від 13.03.2010р., який за рішенням господарського суду визнаний недійсним, підстави належності права власності на спірне майно у відповідача відсутні.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Укрвуглеякість" м.Донецьк підлягають задоволенню.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 11, 15, 16, 216, 236, 317, 319, 321, 328, 386, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 22, 133, 136, 137 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 41, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4, 4-6, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Укрвуглеякість" м.Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс", м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, про визнання права власності - задовольнити.

Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс" на об'єкт нерухомого майна: будівлю хімлабораторії, площею 389,7кв.м., яка розташована за адресою: Донецьк, вул.Георгія Димитрова, б.2Б.

Визнати право власності за державою в особі Міністерства вугільної промисловості України з правом повного господарського відання за Державним підприємством "Укрвуглеякість" на об'єкт нерухомого майна: будівлю хімлабораторії, площею 389,7кв.м., яка розташована за адресою: Донецьк, вул.Георгія Димитрова, б.2Б.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість Плюс" (83017, м. Донецьк, бул.Шевченка, б.44/49; код ЄДРПОУ 35237902) на користь Державного підприємства "Укрвуглеякість" (83053, м. Донецьк, вул.Димитрова, б.2Б) судовий збір у розмірі 17781 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 42 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2013 року.

Головуючий К.С. Харакоз

Судді Р.М. Колесник

О.В. Говорун