Рішення

від 03.12.2013 по справі 914/4039/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              03.12.2013 р.                                                          Справа № 914/4039/13 Суддя   О.Запотічняк   при секретарі  М.Драгус розглянула справу   За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-Запоріжжя”, м.Запоріжжя. До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНДЖЕЛ-ГРУП”, м.Львів Про: стягнення  704,37 грн. За участю представників: Від позивача: не з'явився;   Від відповідача: не з'явився;                      Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКО-Запоріжжя” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНДЖЕЛ-ГРУП”  про стягнення  704,37 грн.            Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі наряду-замовлення  від 14.05.2012 року № РЗ008497 він надав запчастини та провів  ремонтні роботи (технічне обслуговування)  автомобіля відповідача на загальну суму 1  593,52 грн. Однак відповідачем було перераховано тільки частину коштів в сумі 889,15 грн.  22.08.2012 року відповідачу було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 704,37 грн. однак вона була залишена відповідачем без  реагування. Станом на дату подання  позову до суду заборгованість відповідачем не погашена та становить 704,37 грн.           Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 29.10.2013 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 19.11.2013року.            13.11.2013 року позивач направив на адресу суду оригінал наряду-замовлення № Н3 008497 та копію акту  виконаних робіт від 14.05.2012 року № Н3008497.           В судове засідання 19.11.2013 року представники сторін не з'явилися, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 29.10.2013 року не виконали.           У зв'язку з неявкою представників сторін та неповідомлення ними причин неявки,  розгляд справи було відкладено на 03.12.2013 року.            02.12.2013 року  на адресу суду від позивача  надійшов лист в якому він просить суд розглядати справу без його участі та  підтверджує, що  станом на 23.05.2013 року у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.           В судове засідання 03.12.2013 року відповідач повторно не забезпечив  явки  уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.            Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а  матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу  за наявними в ній матеріалами.            В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:           14 травня 2012 року  відповідач подав позивачу  наряд-замовлення №НЗ008497 від 14.05.2012р. на надання запчастин та виконання робіт з ремонту автомобіля відповідача «Mitsubishi ASX 2.0 AT Instyle, № кузова JMBXTGA2WBZ000703, 2010 року випуску.           Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.           Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.           Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.           У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.           Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.                Таким чином  наряд-замовлення №НЗ008497 від 14.05.2012р. по своїй природі є договором про надання послуг.           Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.           На виконання наряду-замовлення №НЗ008497 від 14.05.2012р. позивачем було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт  від 14.05.2012 р. Вартість робіт за даним замовленням  та актом виконаних робіт становила 1  593,52 грн.           Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.           Однак відповідачем було перераховано тільки частину коштів в сумі 889,15 грн. в якості оплати вартості наданих запчастини та  виконаних  ремонтних робіт позивачем.           Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.           Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України,  22.08.2012 року  направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 704,37 грн. однак вона була залишена відповідачем без  реагування.           Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.           Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.                Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.           Станом на дату подання  позову до суду заборгованість відповідачем не погашена та становить 704,37 грн.              Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.              З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  суд приходить  до висновку, що позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі та стягнути з відповідача основний борг в сумі  704,37    Витрати по сплаті судового збору  у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону  відповідача  в сумі 1  720,50 грн.    Керуючись ст.ст. 11,218,509,526, 530,610,612,625,626,639,901,903ЦК України, 193 ГК України,   ст. ст.28,  33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.   Позовні вимоги задоволити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНДЖЕЛ-ГРУП” (79058,м.Львів, вул.Циганівка,12, код ЄДРПОУ 37205720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-Запоріжжя” (69008, м.Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 36836338) – 704,37 грн. - боргу,  1  720,50 грн. - судового збору. 3.    Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.            4.    Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.                    Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.12.2013р. Суддя                                                                                 Запотічняк О.Д.