Рішення

від 28.11.2013 по справі 910/18810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18810/13 28.11.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс"

про стягнення заборгованості 19 982,50 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна"

про стягнення 85 113,22 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від ТОВ"ЕФ ЕС Маккензі - Україна" Ткач В.Д.(дов. від 25.12.2012)

Від ТОВ"Сайленс" Пастушенко О.І.(дов. від 14.05.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 91344 від 06.03.2012 у розмірі 19 982,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2013 порушено провадження у справі №910/18810/13 та призначено до розгляду на 17.10.2013.

В судовому засіданні 17.10.2013 було оголошено перерву на 05.11.2013 для встановлення підстав прийняття зустрічної позовної заяви.

В судове засідання 05.11.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Суд розглянув зустрічний позов відповідача за первісним позовом та ухвалою суду від 05.11.2013 прийняв його до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Суд прийшов до висновку про витребування додаткових доказів.

Розгляд справи відкладено на 28.11.2013.

В судове засідання 28.11.2013 прибули представники позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом(позивача за зустрічним позовом), дали пояснення по справі.

Представник позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти зустрічних позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом(позивача за зустрічним позовом) в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити, а зустрічні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом(позивача за зустрічним позовом), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" (далі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, експедитор) і товариством з обмеженою відповідальністю "Сайленс" (далі відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, клієнт) було укладено договір № 91344 про транспортно-експедиційне обслуговування (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Експедитор від свого імені та за рахунок Клієнта зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації, здійснення та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта автомобільним, морським. авіа та\або залізничним транспортом на території України та\або за її межами, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, та інші платежі, передбачені даним Договором, а також обгрунтовані витрати Експедитора (в тому числі і штрафні санкції, неустойки), сплачені Експедитором третім особам із-за неналежного виконання Клієнтом своїх обов'язків).

Пунктами 1.2.-1.4. договору встановлено, що умови надання конкретних послуг, а також перелік конкретних послуг та операцій, що необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються Сторонами в Заявці. Заявка є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови, зазначені в Заявці.

Заявка повинна включати наступні відомості: кількість і тип необхідних транспортних засобів: точні адреси місці, завантаження і розвантаження вантажу; дата й час подачі транспортного засобу під завантаження: вид. вага й обсяг вантажу, спосіб навантаження: адреси проведення митного оформлення при навантаженні й розвантаженні вантажу; строк доставки вантажу вантажоодержувачеві; сума фрахту; маршрут перевезення; інші особливості перевезення вантажу; інша необхідна інформація з урахуванням специфіки перевезення конкретним видом транспорту.

Транспортно-експедиторські послуги та перевезення вантажів Клієнта в рамках даного Договору виконуються відповідно до умов: при автомобільних перевезеннях - Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ 1956 p.). Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенція МДІІ). Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ); при морських перевезеннях - Конвенції ООН про морське перевезення вантажів, 1978 p.. Міжнародною конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент. 25.08.1924 р. з Протоколом від 23.06.1977 р.; при авіа перевезеннях - Варшавською конвенцією 1929 р. з протоколами до неї: а також іншими міжнародними і українськими нормативними документами й актами, що регламентують здійснення автомобільних. морських, авіа та залізничних перевезень та надання транспортно-експедиційних послуг.

20.03.2013 відповідач надіслав позивачу заявку на перевезення вантажу з компанії відправника Anko Food Machine Co. Ltd, Тайвань (відправник з яким у відповідача підписано Контракт №848 від 15.11.2012, Додаток №5 від 26.02.2013, на поставку пельменних автоматів HLT-700 XL та запчастин до них), збірним вантажем морським фрахтом до порту Іллічівськ, Україна.

Перевезення вантажу виконувалося морським транспортом в збірному контейнері № TCNU9774314 по коносаменту № LHKTWNIYV1304010IYV(3a маршрутом Кеєлунг(Тайвань) - Гонк Конг), в контейнері № WHLU4296463 по коносаменту B/L № 0223А3819032(за маршрутом Гонк Конг - Іллічівськ(Україна)) та автомобілем д.н. ВН4556ЕК по CMR № 00843 8(за маршрутом(Іллічівськ - Київ(Україна)).

Вартість наданої послуги склала 19982 грн. 50 коп., для сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № СФ-0002144 від 17.07.2013, акт виконаних робіт № ОУ-0002144 від 30.07.2013, податкову накладну № 2673 від 30.07.2013 та податкову накладну № 2674 від 30.07.2013. Перераховані вище документи Відповідач отримав 12.08.2013.

П.3.5 Договору встановлено, що якщо відправлений Експедитором акт наданих послуг не підписаний і письмово не заперечений Клієнтом протягом 5(п'яти) днів з моменту отримання, він вважається прийнятим без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

У встановлений строк відповідачем за первісним позовом акт виконаних робіт № ОУ-0002144 від 30.07.2013 позивача не підписано, письмових заперечень до акту не направлено.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата за виконані послуги здійснюється без урахування взаємних претензій на протязі 5(п'яти) календарних днів з моменту отримання копій транспортних документів, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Строк сплати рахунків сплив 16.08.2013, в зазначені строки відповідач кошти по рахунку-фактурі № СФ-0002144 від 17.07.2013 не сплатив.

19.08.2013 за № 1-ю відповідачу направлена претензія на яку відповідач відповіді не надав, кошти на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що позивач не доставив йому вантаж в обумовлений термін, у зв'язку з чим відповідач поніс збитки, а тому підстав для оплати наданих позивачем послуг у відповідача немає.

Крім того, в подальшому відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з позивача за первісним позовом 55 113,22 грн. матеріальної шкоди, що складається з 19 982,50 грн. компенсації неустойки та 35 130,72 грн. відшкодування збитків та 30 000,00 грн. моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши думки представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову у зв'язку з таким:

Як вже зазначалося судом, відповідно до договору та заявки без № від 20.03.2013 (в подальшому-Заявка), позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом надані транспортно - експедиційні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом - Кеєлунг(Тайвань) - Іллічівськ - Київ(Україна).

При підписанні Договору та заявки на перевезення вантажу Сторони між собою не обумовили строки доставки вантажу до місця призначення .

Вантаж морським транспортом по коносаменту B/L № LHKTWNIYV1304010IYV доставлений в порт Іллічівськ 17.07.2013, що підтверджується портовим нарядом № 260/9, 24.07.2013 вантаж переважено на автомобільний транспорт і по CMR № 008438 - 26.07.2013 доставлено в м. Київ на митницю позивача за первісним позовом.

Доставка вантажу до порту Іллічівськ була затримана до 17.07.2013 в зв'язку тим, що під час перевезення вантажу в одному із контейнерів витекла невідома речовина в зв'язку з чим виникла необхідність в зачищенні інших вантажів та самого судна від речовини, про що позивачу(відповідач за первісним позовом) було повідомлено 24.05.2013, відразу як було повідомлено позивача за первісним позовом (повідомлення морської лінії WAN НАІ з перекладами додаються до відзиву).

Суд зазначає, що твердження позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач неналежно виконав зобов'язання, несвоєчасно доставив вантаж до пункту призначення є безпідставним з наступних причин:

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк(ст. 919 Цивільного кодексу України).

Не вважається порушенням договору морського перевезення вантажу будь-яке відхилення судна від наміченого шляху з метою рятування на морі людей, суден і вантажів, а також інше розумне відхилення, якщо воно не викликане неправильними діями перевізника(ст. 161 КТМ).

Відповідно до п.1.4 Договору Сторони між собою домовились, що транспортно - експедиційні послуги та перевезення в рамках Договору виконуються відповідно до умов: - при морських перевезеннях - Конвенцією ООН про морське перевезення вантажів, 1978р.(в подальшому - Конвенція 1978р.), Міжнародною конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент, 25.08.1924р. з Протоколом від 23.06.1977р. (в подальшому - Конвенція 1924р.).

Договір який об'єднує перевезення морем, а також якимось іншим видом транспорту розглядається як договір морського перевезення(п.6 ст.1 Конвенції 1978р.).

Пунктом 2 ст. 5 Конвенції 1978р. встановлено, що затримка в здачі має місце, якщо вантаж незданий в порту розвантаження, передбаченому в договорі морського перевезення, в межах строку, прямо визначеного угодою, або при відсутності такої угоди - в межах терміну, який було б розумно вимагати від турботливого перевізника з урахуванням конкретних обставин.(Договором строк доставки вантажу не узгоджувався).

Міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України(ст. 10 Цивільного кодексу України).

Перевезення(надання послуг) вантажу морським шляхом виконувалося на підставі Договору № 1906/08-1 від 19.06.2013, який відповідачем(позивач за первісним позовом) було укладено з агентом морської лінії WAN HAI LINES LTD - ТОВ «Сілк Рут Шиппінг». Строки доставки вантажу в договорі не обумовлені.

За перевезення вантажу морським шляхом відповідач(позивач за первісним позовом) розрахунки проводив з ТОВ «Сілк Рут Шиппінг» відповідно до рахунку фактури № 1307071 від 15.07.2013 та акту прийому - здачі наданих послуг(виконаних робіт) від 15.07.2013. Сплата за морське перевезення відповідачем сплачена платіжним дорученням № 10761 від 17.10.2013.

Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені(ст. 135 Кодексу торгового мореплавства України(в подальшому КТМУ).

Перевезення вантажу морським шляхом виконувалось по коносаменту B/L № LHKTWNIYV1304010IYV, умовами якого регулюються змішані перевезення.

Відповідно до п. 9 Умов коносаменту, транспортно-експедиційне підприємство не може гарантувати час прибуття товару. Якщо транспортно-експедиційне підприємство несе відповідальність за затримку поставки, непрямі збитки чи шкоду, що відрізняється від збитків чи шкоди, заподіяної товарам, відповідальність транспортно-експедиційного підприємства обмежується до подвійного фрахту для перевезення, що покривається цим Коносаментом, чи вартістю товарів, визначених Пунктом 3, залежно від того, що складає менше.

Відповідачем відповідно до Договору та Заявки перевезення вантажу виконано , вантаж відповідно до домовленостей доставлено до пункту призначення.

Враховуючи той факт, що умовами договору, коносаменту та міжнародними нормативними актами не передбачено строки доставки вантажу , вантаж доставлений до пункту призначення, слід вважати, що відповідачем належним чином виконано умови договору без порушення зобов'язання.

Що стосується стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків та моральної шкоди, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 923 Цивільного кодексу України у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 4 Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924р. ні перевізник, ні судно не відповідають за втрати чи збитки, що виникли внаслідок або з'явилися результатом не морехідності, якщо тільки ця не морехідність чи не викликана відсутністю розумної дбайливості з боку перевізника про те, щоб зробити судно морехідним або забезпечити його належне укомплектування екіпажем, обладнання та постачання або пристосувати і привести трюми, рефрижераторні та холодильні приміщення і всі інші частини судна, у яких перевозяться вантажі, у стан, придатний для прийому, перевезення і зберігання вантажу.

Перевізник не несе відповідальності , окрім як за загальної аварії, в тих випадках, коли втрата, пошкодження або затримка в здачі виникли в результаті заходів з порятунку життя або розумних заходів з порятунку майна на морі(п.6 ст. 5 Конвеціі 1978р.).

П. 6.2.f. Умов коносаменту встановлено, що транспортно-експедиційне підприємство, буде звільнене від відповідальності за будь-які збитки чи шкоду, якщо вони були спричинені - причиною чи подією, якої транспортно-експедиційне підприємство не мало змоги уникнути та наслідкам яких воно не мало змоги запобігти, доклавши належних зусиль.

П. 4.3 Договору встановлено, що Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона сталася не з її вини.

Враховуючи те, що ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" не мало змоги уникнути наслідків яким він не зміг запобігти доклавши належних зусиль, вантаж доставлено до місця призначення, договором, заявкою на перевезення, коносаментом, міжнародними нормативними актами не передбачено строки доставки вантажу до місця призначення, слід вважати, що відповідачем належно виконано договірні зобов'язання і він не повинен нести відповідальність за несвоєчасну доставку вантажу та за правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України, відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві0, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України, 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Положеннями Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» встановлене, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно - експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, факт несплати відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача за первісним позовом оплатити позивачу за первісним позовом винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 19 982,50 грн.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено факту неналежного та несвоєчасного виконання договірних зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом, а тому останній не повинен нести відповідальність за несвоєчасну доставку вантажу та за правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Автозаводська, буд. 18, код ЄДРПОУ 22954177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" (04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ак. Щусєва, буд. 36 або 03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. М.Грінченко, буд. 2/1, Бізнес-парк «Протасів», код ЄДРПОУ 33835710) 19 982(дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу та 1 720(одна тисяча сімсот двадцять тисяч) грн. 50 коп. судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сайленс" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 03.12.2013