Постанова

від 28.11.2013 по справі 805/12301/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року справа №805/12301/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представника позивача Бєкасова Є.Ю.

третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 805/12301/13-а за позовом Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування постанови про накладення штрафу №383/2-13П від 26.07.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське міське управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області (далі - Держсанепідслужба) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

30.09.2013р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить скасувати постанову про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стягувачів у виконавчому провадженні ВП № 37783526 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Держсанепідслужбою 08.08.2013р. була отримана постанова № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу у розмірі 1 020,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.

11.03.2013р. ними було отримано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі № 805/241/13-а, якою головного санітарного лікаря м. Маріуполя та Держсанепідслужбу було зобов'язано здійснити перевірку фактів, викладених в заяві родини ОСОБА_6 від 03.05.202012р. про порушення санітарних норм, відповідно до покладених повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності. Зазначає, що вказана постанова не містила конкретних строків виконання, а саме щодо проведення перевірки - планова чи позапланова вона повинна бути.

З 18.03.2013р. по 05.04.2013р. було проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ПАТ "ММК ім. Ілліча"), під час вказаної перевірки було досліджено питання дотримання санітарного законодавства, в тому числі з розділу охорони навколишнього середовища, в програму перевірки були також включені питання щодо організації санітарно-захисної зони підприємства, на що вказує родина ОСОБА_6 у своїй заяві від 03.05.2012р.

Зауважує, що за результатами перевірки за порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони навколишнього середовища притягнуті до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб підприємства.

Таким чином, вважає, що вимоги постанови Донецького окружного адміністративного суду, викладені в постанові від 20 лютого 2013 року по справі № 805/241/13-а були ним належним чином виконані, а тому, відповідач не повинен був відкривати виконавче провадження за даною постановою суду та постанова про накладення штрафу від 26.07.2013р. № 383/2-13П підлягає скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, Держсанепідслужба подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позовної заяви.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу третіми особами в справі висловлено згоду з висновками суду першої інстанції та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Маріупольське міське управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області, ідентифікаційний код 38532965 (а.с.39) звернувся до відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, що реалізує надані йому Законом України "Про державну виконавчу службу" та Законом України "Про виконавче провадження" повноваження, тобто у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, з позовом про скасування Постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013 року та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013 року Донецького окружного адміністративного суду.

20 лютого 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом було винесено постанову (а.с.9-12), в якій зазначено, що постановою від 07 вересня 2012 року по справі № 2а/0570/6915/2012 Донецький апеляційний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги, заявлені до головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя - Гусакова Георгія Миколайовича, зобов'язав Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності.

Крім того, вказаною постановою зазначено, що позивачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1, яка належить до санітарно-захисної зони ПАТ "ММК імені Ілліча".

Рішеннями Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 13.04.1983р. № 219 "Про затвердження меж санітарно-захисної зони металургійного заводу ім. Ілліча", від 31.03.1989р. № 95 "Про затвердження результатів перепису проживаючих в сан зоні комбінату ім. Ілліча", від 21.02.1990р. № 57 "Про знесення жилих будинків і відведення земельної ділянки під облаштування санітарно-захисної зони металургійного комбінату ім. Ілліча" визначені межі санітарно-захисної зони, для улаштування якої ПАТ "ММК ім. Ілліча" виділена земельна ділянка та покладений обов'язок, зокрема, щодо подання обласній комісії матеріалів техніко-економічного обґрунтування зносу жилих будинків на відведеній ділянці, надання особам, що підлягають відселенню, квартир і відшкодування вартості будинків і земельних насаджень.

03.05.2012р. позивачі звернулись до Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича з заявою про порушення державних санітарних правил. На зазначену заяву 11.05.2012р. Головним державним санітарним лікарем м. Маріуполя Гусаковим Георгієм Миколайовичем надана відповідь, згідно якої: інформації щодо будівництва по пр. Карпова підприємства з ремонту залізничних цистерн, що перевозіть отруйні речовини він не володіє. В частині розгляду цього питання заява направлена до Головного управління містобудівництва та архітектури Маріупольської міської ради за належністю; ПАТ "Азовелектросталь" згідно з вимогами ДСП 379/1404-96 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" віднесене до 2-го класу з нормативною санітарно-захисною зоною розміром 500 м. Санітарна зона підприємства витримана. Підприємством організований відомчий лабораторний контроль якості атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони. Згідно діючого на підприємстві дозволу на викиди, яке видане Держаним управлінням охорони навколишнього середовища в Донецькій області, в 2012 році передбачене обладнання електросталеплавильних печей газопилоочисним обладнанням; щорічно санітарно-епідеміологічною службою надсилається інформація міському голові, відділу екології виконкому Маріупольської міської ради та до прокуратури з пропозиціями щодо організації санітарно-захисної зони промпідприємств. Щорічно планом соціального та економічного розвитку м. Маріуполя передбачаються заходи по благоустрою санітарно-захисної зони ПАТ "ММК ім. Ілліча" (без відселення). Врегулювання питання в частині відселення мешканців можливе лише на законодавчому рівні.

Зазначеною постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року постановлено: "Зобов'язати Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області (87534, м. Маріуполь, вул. Бахчіванджи, 57, код ЄДРПОУ 38532965) здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_3 (ід.№ НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ід.№ НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ід.№ НОМЕР_3), ОСОБА_6 (ід.№ НОМЕР_4) від 03.05.2012 року про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності" (а.с.11).

За наслідками розгляду вказаної справи було видано виконавчий лист від 19.04.2013р., в якому вказано, що судове рішення набрало законної сили 22.03.2013р. (а.с.69).

Листом від 17.04.2013р. № 497/2 позивач повідомив про виконання постанови від 20 лютого 2013 року по справі № 805/241/13-а, зазначив, що ним було проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", під час вказаної перевірки було досліджено питання дотримання санітарного законодавства, в тому числі з розділу охорони навколишнього середовища, за результатами перевірки за порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони навколишнього середовища притягнуті до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб підприємства. Окремо повідомлено, що рішенням Маріупольської міськради від 25.09.2012р. за № 6/22-2462 затверджена Програма з охорони та оздоровлення навколишнього середовища м. Маріуполя на 2012 - 2020 роки (а.с.13).

Постановою від 29.04.2013р. було відкрито виконавче провадження ВП № 37783526 по виконанню виконавчого листа від 19.04.2013р. по справі № 805/241/13-а (а.с.15).

Листом від 08.05.2013р. № 632/2 позивачем надано відділу державної виконавчої служби інформацію, ідентичну тій, що надавалась Донецькому окружному адміністративному суду - про проведення планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (а.с.18).

03.07.2013р. відповідачем винесено вимогу державного виконавця, в якій останній вказує на необхідність Маріупольському міському управлінню - філії Головного управління Держсанепідемслужби у Донецькій області здійснити перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобіганню шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності в строк до 12.07.2013р. (а.с.19).

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що державним виконавцем конкретно не визначено у вимозі, чому вжиті позивачем заходи не є виконанням рішення суду та що конкретно йому слід виконати.

На вказану вимогу позивач надав відділу державної виконавчої служби відповідь від 11.07.2013р. № 1128/2-1, в якій вказав, з урахуванням викладеного вище, що він вважає постанову Донецького окружного суду від 20 лютого 2013 року виконаною (а.с.20).

26.07.2013р. у зв'язку з невиконанням вимоги, державним виконавцем було повторно винесено вимогу про необхідність виконання рішення суду та виконавчого листа по справі № 805/241/13-а та винесено постанову від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником (а.с.21-23).

Вказана постанова про накладення штрафу від 26.07.2013р. № 383/2-13П є спірною у даній судовій справі.

21.08.2013р. у зв'язку з невиконанням позивачем постанови від 26.07.2013р., відповідачем було винесено повторну постанову про накладення штрафу від 21.08.2013р. в розмірі 2 040,00 грн., а також направлено подання в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" до Жовтневого райвідділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.80-83).

02.09.2013р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з неможливістю виконання рішення без участі боржника (а.с.64).

Вказані постанови та подання від 21.08.2013р. не оскаржуються при розгляді даної справи, а є предметом розгляду в адміністративній справі № 805/12800/13-а за позовом Маріупольського міського Управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р., зобов'язання закрити виконавче провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р.

Так, позивач як на підставу для задоволення позову посилається на те, що ним відповідно до наказу від 25.01.2013р. № 2/1 "Про проведення у 1 кв. 2013 р. планових перевірок дотримання санітарного законодавства" та доданого до нього плану заходів на 1 квартал 2013 року, повідомлення від 04.03.2013р. № 239 та програми перевірки (а.с.24-28), було проведено планову комплексу перевірку ПАТ "ММК ім. Ілліча", про що складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 05.04.2013р. (а.с.29-32). За наслідками складання акту перевірки було винесено постанову про накладення штрафу від 06.04.2013р., протокол про порушення санітарних норм, припис від 11.04.2013р. № 453/03 (а.с.33-38).

Позивач вважає, що при проведенні вказаної перевірки ним було досліджено питання, на які посилалися в своїй заяві від 03.05.2012р. треті особи, а тому, ніяких додаткових заходів він проводити не повинен.

Згідно статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606-ХІV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 Закону № 606-ХІV державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону № 606-ХІV, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обов'язками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обов'язки випливають зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ст. 32 Закону № 606-ХІV заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону № 606-ХІV у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що позивачем було розглянуто саме заяву третіх осіб та надано відповідь на неї з застосуванням відповідних заходів упереджена, оскільки як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції було надано відповідь Держсанепідслужби № 497/2.1 від 17.04.2013 року на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, в межах компетенції Держсанепідслужби, про розгляд заяви родини ОСОБА_6 від 03.05.2012 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року не містила конкретних строків виконання, а також який саме вид перевірки (планова чи позапланова) повинен бути. Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта щодо належного виконання рішення суду шляхом дослідження питання дотримання санітарного законодавства під час здійснення з 18.03.2013р. по 05.04.2013р. планової перевірки ПАТ "ММК ім. Ілліча", оскільки в програму такої перевірки дійсно були включені питання щодо організації санітарно-захисної зони підприємства, на що вказує родина ОСОБА_6 у своїй заяві від 03.05.2012р. (а.с.27зв.).

За наслідками перевірки позивачем в рамках своєї компетенції було вжито відповідних заходів, про що свідчать:

- акт перевірки дотримання санітарного законодавства ПАТ «ММК ім. Ілліча» від

05.04.13р.;

- заходи адміністративного впливу з питань не виконання заходів з організації санітарно-захисної зони (протокол про порушення санітарних норм, постанова про накладення штрафу);

- припис на адресу керівника ПАТ «ММК ім. Ілліча» № 453/3 від 11.04.13р., в який включено питання розробки проекту санітарно-захисної зони меткомбінату;

- інформації до органів виконавчої влади та прокуратури, у т.ч. з питання

організації санітарно-захисних зон підприємств у м. Маріуполі.

Судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що рішення інших питань, що освітлені в заяві ОСОБА_6 від 03.05.2013 року (відселення з санітарно-захисної зони жителів, будівництво нового підприємства, робота підприємства без газоочисного устаткування) не входить до компетенції органів Держсанпідслужби згідно діючого законодавства.

Тобто, Держсанепідслужба в рамках закону та своєї компетенції виконало постанову суду Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року (в тому вигляді, як викладено в резолютивній її частині), про що були надані своєчасні відповіді до Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року та до державної виконавчої служби № 632/2 від 08.05.2013 року № 1128/2.1 від 11.07.2013 року з копіями підтверджуючих документів про виконання даної постанови суду, а саме: програма комплексного обслідування об'єктів ПАТ «ММК ім. Ілліча» в період 18.03.2013 по 05.04.2013 року, згідно якої одним з заходів є організація санітарно-захисної зони (в т.ч. за постановою суду від 20.02.2013 року у справі № 805/241/13-а (а.с.27-28)), акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 05.04.2013 року підрозділами ПАТ «ММК ім. Ілліча» тощо.

Пунктом 4 частини першої статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу.

В той же час, вимогою апеляційної скарги є також закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013 року Донецького окружного адміністративного суду. Такі вимоги не можуть бути задоволені апеляційним судом, оскільки виключну компетенцію щодо цього питання мають органи державної виконавчої служби, а суд не має повноважень втручатись у виключну компетенцію суб'єкта владних повноважень, тому апеляційна скарга задовольняється частково.

Повний текст постанови складений 2 грудня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 805/12301/13-а - скасувати.

Позов Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування постанови про накладення штрафу №383/2-13П від 26.07.2013 - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. на Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідемслужби у Донецькій області.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов