Ухвала

від 27.11.2013 по справі 2а-1496/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 2а-1496/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Южбабенка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

28 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (далі - ТОВ "Агрохолдінг") звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2012 року №0000201504 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 53556,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 31498,00 грн. та листопад 2011 року на 22058,00 грн., та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 26778,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 15749,00 грн. та листопад 2011 року на 11029,00 грн. та №0000211504 щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 112897,00 грн.

Обґрунтовуючи позов ТОВ "Агрохолдінг" посилалося на те, що висновки акту перевірки ТОВ "Агрохолдинг" щодо нікчемності укладених угод з контрагентами ПП "Берс-Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро Лайн" ґрунтуються виключно на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів і при цьому податковий орган ніяким чином не спростовує надані до перевірки усі первинні документи, які відповідно до вимог податкового законодавства передбачають право платника податків формувати податковий кредит, визначати в подальшому показники від'ємного значення з ПДВ та заявляти до бюджетного відшкодування надмірно сплачений ПДВ. Перевіркою не встановлено факту формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, які визнані недійсними. Позивач вважає, що наявність усіх первинних документів, у тому числі ТТН, які оформлені за наслідками здійснених господарських операцій, підтверджують реальність виконання обов'язків за угодами, укладеними позивачем з вказаними контрагентами, при цьому недоліки подальшої фінансово-господарської діяльності контрагентів не можуть впливати на встановлення порушень з боку позивача в силу відсутності вини та індивідуальної відповідальності платників податків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року позов ТОВ "Агрохолдинг" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року №0000201504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 53 556,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 26 778,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року №0000211504 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 112 897,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (ідентифікаційний код 32809496) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1396,75 грн. (одна тисяча триста дев'яносто шість гривень 75 коп.).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ "Агрохолдинг".

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача Южбабенка І.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" зареєстроване рішенням Херсонського міськвиконкому 21.01.2004 року за №14991050002001399, взято на податковий облік 06.02.2004 за №6244. Відповідно до свідоцтва №30576944 від 12.02.2004 року є платником податку на додану вартість.

На підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 , пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 , п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агрохолдінг" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року, заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів, про що було складено акт від 20.03.2012 року №187/15-4/32809496 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки було встановлено :

1. порушення ст.198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 20l Податкового кодексу України , в наслідок чого завищено суму податкового кредиту на 31 498,00 грн. за вересень 2011 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 31 498,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року на 31498,00 гривень за даними перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх. №9011802340 від 21.11.2011 року), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року (вх. №9011491185 від 14.03.2012 року);

2. порушення cт. l98, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту у жовтні 2011 року на 18 251,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 18251,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011 року на 22 058,00 гривень, та порушення ст. 198 , п. 200.1, 200.3 , 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , щодо завищення суми податкового кредиту у листопаді 2011 року на 112 897,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 3 807,00 грн. за даними перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року (вх. № 9012899947 від 21.12.2011 року), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року (вх. № 9002403475 від 30.01.2012 року).

На підставі вищевказаних висновків були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 року:

- за №0000201504 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 53 556,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 31 498,00 грн. та листопад 2011 року на 22 058,00 грн., та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 26 778,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 15 749,00 грн. та листопад 2011 року на 11029,00 грн.;

- за №0000211504 щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 112 897,00 грн.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, суд першої інстанції вірно виходив з того, що для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець ) та ПП "Берс-Агро" (за договором - продавець), судом першої інстанції враховано, що між ними був укладений договір №700211 від 09.02.2011 року про придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих, українського походження. Згідно підписаним до вказаного договору додаткових угод №10 від 14.09.2011 року, №11 від 23.09.2011 року, №12 від 14.10.2011 року ПП "Берс-Агро" здійснив на умовах СРТ - ТОВ "Агропродукт -Херсон" ( м.Херсон, Бериславське шосе, 38-В) поставку висівок пшеничних не гранульованих у вересні 2011 року на суму 148127,65 грн., в т.ч. ПДВ 24687,94 грн. та у жовтні 2011 року на суму 312 922,65 грн., у т.ч. ПДВ 52 153,78 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи.

Між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець) та ПП "Фірма "Агро-Люкс" (за договором - продавець) був укладений договір №1050811 від 29.07.2011 року щодо придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих, українського походження. Згідно підписаної до вказаного договору додаткової угоди №3 від 15.09.2011 року ПП "Фірма "Агро-Люкс" здійснив на умовах СРТ - ТОВ "Агропродукт - Херсон" (м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В) поставку висівок пшеничних не гранульованих у вересні 2011 року на суму 36 680,20 грн., в т.ч. ПДВ 6 113,37 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними, а також товарно-транспортними накладними щодо факту перевезення товару. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи

Між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець) та ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" (за договором - продавець) був укладений договір від 27.10.2011 року за № 811011 щодо придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих. Згідно підписаних до вказаного договору додаткових угод № 3 від 09.11.2011 року, № 4 від 21.11.2011 р., № 5 від 21.11.2011 р. ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" здійснив на умовах FCA - Засельське ХПП, Черкаский ХПП поставку висівок пшеничних не гранульованих у листопаді 2011 року на загальну суму 677 379,00 грн., в т.ч. ПДВ 112 896,50 грн. що підтверджується видатковими та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи.

Факт подальшого використання висівок пшеничних не гранульованих у господарській діяльності позивача підтверджується ДПІ шляхом відображення в акті перевірки аналізу експортних операцій з поставки висівок пшеничних гранульованих.

Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що копії первинних документів позивача (договори, податкові та видаткові, накладні, банківські виписки на оплату товарів (послуг) з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання товарів у ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро-Лайн", зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість. Також не встановлено, що господарська операція, за наслідками якої сформовано податковий кредит, що враховувався при визначенні від'ємного значення з податку на додану вартість, не мала реального характеру, а навпаки наявні у справі первинні документи, які були предметом дослідження ДПІ в ході перевірки підвереджують реальність їх здійснення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції на рахунок того, що не слід вважати обґрунтованим відображення ДПІ в акті перевірки на стор. 31 висновку щодо неможливості встановити факт перевезення постачальником - ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" висівок пшеничних не гранульованих згідно умов договору, у зв'язку з тим, що не повністю вказана адреса пунктів навантаження та розвантаження товару. Адже, метою складання перевізних документів є підтвердження правомірності відображення замовником транспортних послуг в податковому обліку витрат, пов'язаних з реальністю їх надання, як це передбачено пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 7 серпня 1996 року N228/253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 року за N483/1508, зокрема, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту необхідними є: подорожній лист вантажного автомобіля та товарно-транспортна накладна.

Таким чином, відповідач при встановлені неправомірного формування податкового кредиту у листопаді 2011 року по постачальнику ТОВ ТЗК "Агро Лайн" у сумі 112896,50 грн. інших доводів, крім недоліків при оформлені товарно-транспортних накладних, не наводить, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне зменшення позивачу від'ємного значення суми ПДВ на вказану суму за декларацією з ПДВ у листопаді 2011 року.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України перевірці підлягає, по-перше, правомірність формування від'ємного значення платником податків та, відповідно, правомірність формування податкового кредиту, та, по-друге, факт сплати податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, або до Державного бюджету України, а в разі отриманні від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отриманні від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Проте, податковий орган в акті перевірки зробив висновок про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування у жовтні та листопаді 2011 року на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс" про визнання угод нікчемними.

Вирішуючи питання про правомірність висновків акту перевірки у цій частині, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги той факт, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом. Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не може бути обізнаним щодо господарської діяльності свого безпосереднього контрагента та чи дотримується останній норм податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності, зокрема податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Судом першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно наявних в матеріалах справи первинних документів зобов'язання за договорами, укладеним між позивачем та його безпосередніми контрагентами (ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс"), виконувались сторонами належними чином.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу .

Таким чином судом правильно зазначено про те, що визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків.

Крім того колегія суддів згідно ч. 1 ст. 72 КАС України враховує постанову Херсонського адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, якою був частково задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за наслідками перевірки податкової звітності за 2011 рік по взаємовідносинам позивача з ПП "Берс-Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс". За висновком судів обох інстанцій надані позивачем докази свідчать про те, що ДПІ безпідставно зменшила позивачу витрати на податковий кредит за результатами господарських операцій із вказаними підприємствами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що формування податкового кредиту у вересні, жовтні, листопаді 2011 року по постачальникам ПП "Берс-Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро Лайн" ґрунтувалося на нормах чинного законодавства та відбулося цілком правомірно. Факт оплати вартості отриманого товару, а саме висівок пшеничних не гранульованих, підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками та не заперечується відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Агрохолдінг".

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов