Рішення

від 02.12.2013 по справі 910/20095/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20095/13 02.12.13 За позовом Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району"

до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська"

про стягнення 2 553,35 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Бараболя В. І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" заборгованості за Договором про надання автотранспортних послуг № К 4/11 від 15.11.2011 року в розмірі 2 553,35 грн. основного боргу.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № К 4/11 від 15.11.2011 про надання автотранспортних послуг позивачем надано на користь відповідача послуги з перевезення вантажу на суму 2 553,35 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору, зобов'язання з оплати послуг відповідач не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року порушено провадження по справі № 910/20095/13, розгляд справи призначено на 18.11.2013 року.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.11.2013 представника відповідача розгляд справи відкладено на 02.12.2013.

Представник позивача у судове засідання 02.12.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвал суду.

Також до суду повернувся конверт, який адресований відповідачу, з довідкою пошти про причину повернення кореспонденції: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.12.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.11.2011 між КП "Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (виконавець) та КП "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" (замовник) укладено договір про надання автотранспортних послуг № 4/11 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1 договору предметом договору є надання виконавцем автотранспортних послуг для перевезення вантажів вантажним автомобілем, який належить виконавцю, а саме автомобіль марки КАМАЗ 45143, вантажопід'ємністю 10 тон (15м. куб).

В Додатку № 1 до договору сторони погодили тариф на перевезення вантажів.

Згідно з п. 3.6 договору замовник до 10 числа місяця наступного за звітним в повному обсязі здійснює оплату за надані автопослуги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця згідно рахунку та акту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0003289 від 30.11.2011, № ОУ-0003555 від 31.12.2011 на загальну суму 2553,35 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0003561 від 31.12.2011 та № СФ-0003307 від 30.11.2011 на оплату наданих послуг з перевезення вантажу на суму 2553,35 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2553,35 грн.

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0003289 від 30.11.2011, № ОУ-0003555 від 31.12.2011 на загальну суму 2553,35 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажу становить 2553,35 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6 договору розрахунки за здійснені перевезення вантажу проводяться відповідачем до 10 числа місяця наступного за звітним

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав, а заборгованість відповідача становить 2553,35 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2553,35 грн. на підставі договору за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

КП "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2553,35 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" (04112, м. Київ, вулиця Олени Теліги, 9; ідентифікаційний код 34966191) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (04050, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 15-Б; ідентифікаційний номер 30723632) основну заборгованість у розмірі 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 04.12.2013

Суддя Грєхова О.А.