cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.11.13р. Справа № 904/7241/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-ПАК", м. Запоріжжя
до Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 90", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Дніпропетровського обласного управління, м. Дніпропетровськ
про стягнення 26 361 грн. 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Карчевський С.О., дог. б/н від 18.07.13р.;
від відповідача: Пацков М.Л., дов. № 626 від 30.09.13р.;
від третьої особи: Іванова О.В., дов. № 04 від 02.01.13р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-ПАК" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 90" шкоду в розмірі 8 749 грн. 30 коп. та збитки в сумі 26 361 грн. 00 коп., завдані позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Дніпропетровського обласного управління.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.03.2013р. по вул. М. Шосе в м. Бердянську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія Бурсака М.П., який керував автомобілем "КРАЗ 64431" державний номер АЕ9844ВН, що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Спецілізована пересувальна механізована колона № 90», перебуваючи з останнім у трудових відносинах, та водія Болтушенка О.В., який керував автомобілем „Opel Movano" державний номер АР7762СІ, що належить підприємству позивача. Оскільки винним у вказаній ДТП визнано працівника відповідача Бурсака М.П, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Дніпропетровського обласного управління, в якому застрахований автомобіль відповідача згідно полісу № АЕ/0269409 від 01.02.13р., виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 26 840 грн. 23 коп. Позивач із посиланням на норми ст. 1194 ЦК України вважає, що різницю між фактичним розміром шкоди в сумі 35 589 грн. 53 коп., завданої позивачу пошкодженням його майна та страховою виплатою, що складає суму 8 749 грн. 30 коп., повинен сплатити відповідач. Крім того, у зв'язку з пошкодженням відповідачем вищевказаного вантажного автомобіля позивача, який використовувався останнім для здійснення підприємницької діяльності, позивачем 27.03.2013р. із директором ТОВ „КВС-ПАК" Харитоновим І.Г. укладений договір використання власного автомобіля „Mitsubihi" державний номер АР4003СЕ в виробничих цілях, на виконання якого Харитонову І.Г. з каси підприємства виплачені грошові кошти в сумі 26 361 грн. 00 коп. компенсації за використання власного автомобіля у період знаходження пошкодженого в ДТП автомобіля в ремонті з 27.03.13р. по 04.06.13р., чим позивачу завдані збитки у вказаній сумі, які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов та доповненнях до відзиву зазначив, що згідно полісу АЕ/0269409 від 31.01.2013р. страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль відповідача «КРАЗ 64431» державний номер АЕ9844ВН з терміном дії з 01.02.2013р. по 31.01.2014р., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн. 00 коп., що повністю покриває розмір фактичної шкоди, завданої позивачу пошкодженням його майна в сумі 35 589 грн. 53 коп., у зв'язку із чим вимоги про стягнення 8 749 грн. 30 коп. заявлені до неналежного відповідача та повинні бути відшкодовані ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Щодо позовних вимог про стягнення збитків в вигляді компенсації начебто за використання позивачем власного автомобіля директора підприємства в виробничих цілях згідно договору від 27.03.13р. в сумі 26 361 грн. 00 коп., відповідач вважає їх необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими належними доказами. Просив в позові відмовити.
Третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що за фактом пошкодження транспортного засобу „Opel Movano" державний номер АР7762СІ, що належить позивачу, в результаті ДТП, що сталася 26.03.2013р. в м. Бердянськ з вини водія відповідача, Дніпропетровським обласним управлінням ПрАТ «УПСК» на підставі дозволу № ОЦ/007/000/13/0252 від 12.06.2013р. виплачено страхове відшкодування у розмірі 26 840 грн. 23 коп. Оскільки в даному випадку відбулося фізичне знищення транспортного засобу, так як вартість відновлювального ремонту в розмірі 112 478 грн. 26 коп. перевищує вартість транспортного засобу до ДТП - 77 394 грн. 75 коп., розмір страхового відшкодування складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та утилізаційною вартість автомобіля, визначеною згідно звіту № 7796-зал. від 26.04.2013 р., складеного оцінювачем Кацара Ю.В., в сумі 50 554 грн. 52 коп.
19.11.13р. позивачем подано клопотання про залучення в якості другого відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Дніпропетровського обласного управління, мотивоване тим, що в результаті невірного розрахунку та заниження оцінювачем ринкової вартості автомобіля „Opel Movano" державний номер АР7762СІ до ДТП на 16 522 грн. 19 коп., що встановлено позивачем відповідно до звіту про оцінку автомобіля, виконаного ТОВ Український експертний центр „Експерт-Сервіс Авто" від 18.11.13р. № 285, третя особа по даній справі - ПрАТ „Українська пожежно-страхова компанія" недовиплатила позивачу страхове відшкодування у вказаній сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Згідно п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.
З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, господарський суд, розглянувши клопотання позивача, не вбачає достатніх підстав для його задоволення.
25.11.13р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 26 361 грн. 00 коп. у вигляді витрат з використання іншого автомобіля для виробничих цілей, у зв'язку з пошкодженням відповідачем вантажного автомобіля „Opel Movano" державний номер АР7762СІ, який безпосередньо використовувався позивачем у виробничих цілях, відповідно до умов договору використання власного автомобіля в виробничих цілях від 27.03.13р.
Відповідач уточнені позовні вимоги не визнав з підстав, раніше викладених у відзиві та додаткових поясненнях до відзиву.
Згідно ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалися перерви з 19.11.2013р. по 21.11.2013р., з 21.11.2013р. по 28.11.2013р.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
26.03.2013р. в по вул. М. Шосе в м. Бердянську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КРАЗ 64431" державний номер АЕ9844ВН із напівпричепом „МАЗ 9397" державний номер АЕ9844ВН, яким керував працівник ПрАТ «Спецілізована пересувальна механізована колона № 90» (правонаступником якого є ТзДВ «Спецілізована пересувальна механізована колона № 90») Бурсак М.П. та автомобіля „Opel Movano" державний номер АР7762СІ, що належить ТОВ „КВС-ПАК", яким керував водій Болтушенко О.В.
Як встановлено судом, відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2013р. у справі № 175/2048/13-п, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Бурсака М.П., який керував автомобілем "КРАЗ 64431" державний номер АЕ9844ВН.
Вищезазначеною постановою встановлено, що Бурсак М.П. на момент скоєння правопорушення працював у ВАТ СПМК-90 на посаді водія.
Як зазначає позивач, у зв'язку із тим, що пошкоджений в ДТП автомобіль „Opel Movano" державний номер АР7762СІ у період з 27.03.13р. по 04.06.13р. знаходився у ремонті на СТО ТОВ „Люкс Техно", між ТОВ „КВС-ПАК" (підприємство) та Харитоновим Ігорем Геннадійовичем (працівник) укладений договір використання власного автомобіля в виробничих цілях від 27.03.13р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого працівник використовує власний автомобіль „Mitsubihi" державний номер АР4003СЕ для службових поїздок в адміністративно-територіальних межах України для потреб підприємства, а підприємство здійснює компенсаційні виплати працівнику у розмірі 12 000 грн. 00 коп. щомісячно в період використання автомобіля за даним Договором (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 6.2 Договору).
Згідно п. 4.1 термін використання автомобіля складає 3 місяці (максимум 11 місяців).
На виконання умов Договору, 20.08.13р. Харитонову І.Г. з каси товариства виплачено 26 361 грн. 00 коп. компенсації за використання власного автомобіля в виробничих цілях, із розрахунку за березень 2013р. - 1 935 грн. 48 коп., за квітень 2013р. - 12 000 грн., травень 2013р. - 12 000 грн. 00 коп., червень 2013р. - 1 600 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 20.08.13р. та видатковим касовим ордером товариства від вказаної дати.
Як зазначає позивач, ним з вини відповідача понесені збитки у розмірі 26 361 грн. 00 коп. у вигляді витрат з використання іншого автомобіля для виробничих цілей у зв'язку з пошкодженням відповідачем вантажного автомобіля „Opel Movano" державний номер АР7762СІ, який безпосередньо використовувався позивачем у виробничих цілях, у зв'язку із чим із посиланням на норми ст. 22 ЦК України просить суд стягнути з відповідача збитки у вказаному розмірі.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії наступних документів: постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2013р. у справі № 175/2048/13-п, протокол загальних зборів учасників ТОВ „КВС-ПАК" від 26.03.13р., договір використання власного автомобіля в виробничих цілях від 27.03.13р., розрахунок розміру щомісячної компенсації директору Харитонову І.Г. за використання власного автомобіля на виробничі потреби, відповідь ТОВ „Люкс Техно" від 14.11.13р. щодо строку ремонту автомобіля Opel Movano" державний номер АР7762СІ та його вартості, виписку з особового рахунку АБ „Укргазбанк" від 20.08.13р., видатковий касовий ордер від 20.08.13р. тощо.
Доказі сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина перша статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Враховуючи положення ст. 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, яка визначає загальні способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.
В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.
За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування за наявності повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; та вина правопорушника.
Оскільки, позивачем заявлено вимоги про стягнення реальних збитків, сума яких складає 26 361 грн. 00 коп., то на підтвердження їх понесення позивачу необхідно було надати відповідні докази.
Однак, позивачем до позовної заяви та у судовому засіданні не було надано необхідних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: доказів на підтвердження відсутності іншого транспорту на підприємстві; необхідності використання на підприємстві легкового автомобіля, зокрема автомобіля, який належить керівнику підприємства Харитонову І.Г.; належних доказів експлуатації особистого автомобіля в інтересах підприємства та часу його використання в господарській діяльності підприємства; зв'язку використання вказаного автомобіля з веденням статутної господарської діяльності позивача, кількості часів, днів використання вказаного автомобіля в інтересах підприємства, мети, адрес поїздок на вказаному автомобілі в інтересах підприємства, пробігу автомобіля в інтересах підприємства; подорожніх листів, чеків на придбання паливно-мастильних матеріалів, звітів про використання автомобіля, інших документів первинного бухгалтерського обліку, підтверджуючих використання автомобіля в інтересах підприємства; доказів обрунтованності розміру компенсанційних витрат за основу яких слід брати норми амортизаційних відрахувань, що приводить до необхідності документального підтвердження вартості легкового автомобіля, тобто його експертної оцінки перед використанням в інтересах підприємства тощо.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Таким чином, обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення -причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Позивачем не доведені: ні факт понесення ним збитків, ні наявність протиправної поведінки відповідача та його вини, ні наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-ПАК" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 90" збитків в сумі 26 361 грн. 00 коп. є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Одночасно, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 428 грн. 74 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КВС-ПАК" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 26, код ЄДРПОУ 37088012) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 428 грн. 74 коп. (чотириста двадцять вісім грн. 74 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 523 від 12.08.13р., яке знаходиться в матеріалах справи № 904/7241/13.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 03.12.13р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2013 |
Оприлюднено | 04.12.2013 |
Номер документу | 35741871 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дмитренко Анна Костянтинівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дмитренко Анна Костянтинівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні