Рішення

від 03.12.2013 по справі 901/3728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.2013Справа № 901/3728/13 За позовом Малого приватного підприємства «Агропромресурси»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя»

про стягнення 51 396, 75 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

Представники сторін:

Від позивача - Кучерявий О.Л., довіреність № б/н від 17.07.2013, представник

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору : Позивач - Мале приватне підприємство «Агропромресурси» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», у якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 51 396, 75 грн., в тому числі 41086,80 грн. основного боргу, 2092,59 грн. пені, 8217,36 грн. штрафу. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору (поставки довгостроковий) № 85 від 15.05.2013 р. у частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

15.05.2013 р. між сторонами був укладений договір (поставки довгостроковий) № 85.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що Продавець зобов'язується поставляти у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними у накладних, що засвідчують передачу приймання товару від Продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що вартість партії поставленого товару визначається сумарною вартістю товарів, яка вказується у накладній.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Продавцем товару, не пізніше 14 календарних днів з моменту її передачі.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом року (дванадцять місяців).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № РН-000018239 від 07.06.2013 p., позивач поставив, а відповідач прийняв товар (рибна продукція) на загальну суму 41 086, 80 грн.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач в порушення умов Договору (поставки довгостроковий) № 85 від 15.05.13 не здійснив оплати товару поставленого згідно товарно-транспортної накладної № РН-000018239 від 07.06.2013 р. На момент подачі даної позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 41086,80 грн., що також підтверджується актом взаєморозрахунків за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, підписаним та скріпленим печатками сторін.(аркуш справи 14)

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання. Зобов'язання виникають на підставі, встановлених статтею 11 справжнього кодексу, а в частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України вказано, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори і інші операції.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачене, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 41086,80грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобов'язання за період з 22.06.2013 по 07.11.2013 у розмірі 2092,59 грн. та штрафу у розмірі 8217,36 грн.

Відповідно до пункту 4.5 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за пунктом 4.3 даного договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.6 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за пунктом 4.3 даного договору, більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% від несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 2092,59 грн. та штрафу у розмірі 8217,36 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.12.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 04.12.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя» (вул. Крилова, 155, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, ІПН 322341001284 п/р 26003054902344 КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32234102) на користь Малого приватного підприємства «Агропромресурси» (вул. Котовського, 127-А, м. Умань, Черкаська обл., 20300, ІПН 228033823058 п/р 260052088883 ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» м. Умань, МФО 380805, код ЄДРПОУ 22803389) 41086,80 грн. основного боргу, 2092,59 грн. пені, 8217,36 грн. штрафу та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова