Рішення

від 29.11.2013 по справі 904/8831/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.13р. Справа № 904/8831/13

За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, (м. Кривий Ріг) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Центрософт", (м. Кривий Ріг)

За участю у справі Прокурора м. Дніпропетровська, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 7 812, 68 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Прокурор: Ягольник Г.В.

від позивача: Грабильнікова Т.Л. - пров. спец. юрисконсульт (дов. № 72 від 02.08.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Центрософт" (далі-відповідач) за участю у справі Прокурора міста Дніпропетровська про стягнення 7 812,68 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 7 110,74 грн. - заборгованість по орендній платі, 701,94 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3716-ОД від 11.11.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі.

28.11.13р. в судовому засіданні за клопотанням прокуратури для захисту інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, прокурор м. Дніпропетровська вступив у справу № 904/8831/13.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання, яким долучає до матеріалів справи витребувані судом документи.

Клопотання задоволено судом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням № 5001900366145, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, як орендодавець, та Приватним підприємством "Центрософт", як орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3716-ОД.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11 листопада 2009 року до 10 жовтня 2012 року включно (п. 10.1. договору оренди).

Згідно п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення (далі-майно), площею 42,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 1 на першому поверсі одноповерхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ДД УДППЗ "Укрпошта" (далі-балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.10.09р. і становить за незалежною оцінкою 87 663,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди та додаткової угоди до договору від 03.02.12р., майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень.

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. договору оренди).

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання (п. 2.5. договору оренди).

Згідно п. 3.1. договору оренди та додаткової угоди до договору від 03.02.12р., орендна плата у розмірі 1 537,74 грн. (базова за серпень місяць 2011р.), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з вересня, розрахована за «Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.

Пунктом 3.6. договору оренди та додаткової угоди до договору від 03.02.12р. встановлено, що орендна плата згідно розрахунку (додаток № 1) перераховується таким чином:

- 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства у розмірі 1 076,42 грн.;

- 30% - балансоутримувачу у розмірі 461,32 грн.

Також, пунктом 3.6. цього договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами п. 5.2. договору оренди, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п. 3.6. цього договору.

Відповідно до п. 5.4. договору оренди та додаткової угоди до договору від 03.02.13р., щомісячно не пізніше 25 числа звітувати орендодавцю та балансоутримувачу про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету та на розрахунковий рахунок балансоутримувача з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку.

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором і є його невід'ємною частиною (п. 7.1. договору оренди).

Виконуючи умови вищезазначеного договору, орендар прийняв вказане у п. 1.1. договорі оренди нежитлове вбудоване приміщення в користування, що підтверджено актом приймання-передачі від 11 листопада 2009 року, копія якого додається до позовної заяви (а.с. 17).

Позивач зазначає, що в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 3.6., 5.2., 5.4. договору оренди від 11.11.09р. № 12/02-3716-ОД, відповідач не виконував свої зобов'язання, не сплатив своєчасно орендну плату за користування державним майном.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати за даним договором оренди перед позивачем станом на 07.08.2013 року становить у загальному розмірі 7 110,74 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості, копія якого додається до позовної заяви (а.с. 20), який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати відповідно до договору оренди, що становить у загальному розмірі 7 110,74 грн.

Доказів виконання заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3716-ОД від 11.11.2009р. у загальному розмірі 7 110,74 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, але згідно розрахунку заборгованості з орендної плати, підписавши його, визнав основний борг у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі у загальному розмірі 7 110,74 грн.

Відповідно до п. 3.8. спірного договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі п. 3.8. договору оренди, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 09.02.13р. по 07.08.13р. в загальному розмірі 701,94 грн., згідно розрахунку, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 21).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені, відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 1609.02.13р. по 07.08.13р. в загальному розмірі 701,94 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Центрософт" (50019, м. Кривий Ріг, вул. Мондрівська, 1; код ЄДРПОУ 13446016) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області (49000, м. Днвпропетровськ, вул. Комсомольська, 58; р/р 31110094700026 банк ГУ ДКСУ у Дніпропетрровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032222) - 7 110 (сім тисяч сто десять) грн. 74 коп. заборгованість з орендної плати, 701 (сімсот одна) грн. 94 коп. пені.

Стягнути з Приватного підприємства "Центрософт" (50019, м. Кривий Ріг, вул. Мондрівська, 1; код ЄДРПОУ 13446016) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункти 2.1. з таблиці ставок судового збору, за якими визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 02.12.13р.