Рішення

від 25.11.2013 по справі 922/4115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 922/4115/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова (м. Харків) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (м. Харків) та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м. Харків) до Слобідського козацького війська (м. Харків) про стягнення 45986,25 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Кравцов В.І. (посвідчення №012799 від 06.11.2012 р.);

позивача (ХМР) - не з'явився;

позивача (УКМП ДЕКМ ХМР) - Воронова Ю.В. (довіреність №258 від 11.01.2013 р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення з відповідача, Слобідського козацького війська, на користь міського бюджету заборгованість в розмірі 45986,25 грн., з яких: 41775,44 грн. - сума основного боргу, 4210,81 грн. - пеня. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди №4613/2011 від 25.10.2011 р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

25.12.2013 р. за вх. №43566 до канцелярії суду від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій прокурор просить суд стягнути з відповідача, Слобідського козацького війська, на користь міського бюджету заборгованість за договором оренди №4613/2011 від 25.10.2011 р. в розмірі 54591,64 грн. станом на 01.11.2013р. та пеню в розмірі 6924,75 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши надану прокурором заяву про збільшення позовних вимог, вирішив за можливе прийняти її та подальший розгляд справи вести з її урахуванням.

Прокурор у судовому засіданні 25.12.2013 р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник першого позивача (ХМР) у судове засідання 25.12.2013 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №023747/1, яке долучено судом до матеріалів справи.

Представник другого позивача (УКМП ДЕКМ ХМР) в судовому засіданні 25.12.2013 р. підтримав збільшені позовні вимоги прокурора і просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №023747/3, яке долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.10.2011 р. між Комітетом у справах сім"ї, молоді та спорту по Дзержинському районі (орендодавець) та Слобідським козацьким військом (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613.

Відповідно до п.1.1. договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 238,5 кв.м., далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Леніна, 5 та знаходиться на балансі Комітету у справах сім"ї, молоді та спорту по Дзержинському району.

Відповідно до п.2.1. договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п.3.2. договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. №208/07 (далі - Методика).

Відповідно до п.3.7. договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., орендна плата перераховується: 70% на розрахунковий рахунок орендодавця, 30% до бюджету.

Факт передачі орендарю нежитлового приміщення (будівлі), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Леніна, 5, підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 25.10.2011 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

01.01.2012 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Слобідським козацьким військом (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №4613/2011 від 25.10.2011 р.

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 238,50 кв.м., далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Леніна, 5 та знаходиться на балансі Комітету у справах сім"ї, молоді та спорту по Дзержинському району (у подальшому іменоване "Балансоутримувач"). Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації №1871 від 25.1.2011 р.

Розділом другим додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р. сторонами передбачено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Харкова, а орендар користується ним протягом строку дії договору. Майно зараховується на позабалансової рахунок орендаря із зазначеним, що це майно є орендованим.

Відповідно до п.3.1. додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р., вартість об"єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 293000 грн. станом на 23.09.2011 р.

Розділом третім додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р. сторонами передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. №566/11 (далі - Методика). Орендна плата за січень 2012 р. становить 3684,48 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 15%. Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата перераховується: 30: на поточний рахунок балансоутримувача, 70% до міського бюджету.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2012 р. Слобідське козацьке військо передало, а Комітет у справах сім"ї, молоді та спорту по Дзержинському району прийняло нерухоме майно площею 238,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Леніна, 5.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2012 р. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради передало, а Слобідське козацьке військо прийняло у орендне користування нерухоме майно площею 238,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Леніна, 5, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу відповідача направило лист від 27.05.2013 р. з вимогою щодо сплати заборгованості за договором, але свої зобов"язання Слобідське козацьке військо не виконало.

Суд зазначає, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, передав нерухоме майно відповідачу в оренду, проте Слобідське козацьке військо в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору оренди №4613/2011 від 25.10.2011 р., не сплатило в дохід міського бюджету орендну плату за період з січня 2012 року по 01 листопада 2013 року в розмірі 54591,64 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заявлені вимоги Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі Закону), так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо оплати в термін, встановлений договором оренди, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 54591,64 грн., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, на підставі чого підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6924,75 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.10 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення внесення орендної плати, прокурором було заявлено до стягнення з відповідача 6924,75 грн. пені за період з 16.11.2011 року по 18.11.2013 року. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення 6924,75 грн. пені за період з 16.11.2011 року по 18.11.2013 року обґрунтовані, перевірені судом, в зв*язку з чим, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою. Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 610, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 284-286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19 "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Слобідського козацького війська (61003, м. Харків, Київський район, майдан Конституції, будинок 21, кімната 3 А; код ЄДРПОУ 26202333) на користь Харківського міського бюджету (одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 37999649, р/р №33213871700002) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4613 від 25.10.2011 р. в розмірі 54591,64 грн. та пеню в розмірі 6924,75 грн.

Стягнути з Слобідського козацького війська (61003, м. Харків, Київський район, майдан Конституції, будинок 21, кімната 3 А; код ЄДРПОУ 26202333) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.