ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
19 грудня 2006 р.
№ 6/118-06-3211
Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого,
Стратієнко Л.В.,
Катеринчук Л.Й.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
СГП ТОВ “Вікторія”
на постанову
Одеського апеляційного
господарського суду від 31 серпня 2006
року
у справі
№ 6/118-06-3211
господарського суду
Одеської області
за позовом
СПД -фізичної особи ОСОБА_1
до
СГП ТОВ “Вікторія”
про
стягнення 78 350 грн.
за участю представників сторін
від позивача -ОСОБА_2.,
від відповідача -не з`явився
В С Т А Н О В
И В:
СПД -фізична особа ОСОБА_1звернувся
до господарського суду Одеської області із позовом до СГП ТОВ “Вікторія” про
стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 60 350 грн.,
а також штрафу у сумі 18 100 грн.
В обгрунтування позовних вимог
позивач посилався на ст.ст. 230, 231, 232 Цивільного кодексу України, на
невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу партії
товарів від 11.09.2003 всупереч ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.
525, 526 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського
суду Одеської області від 26.06.2006 у справі №6/118-06-3211 (суддя Демешин
О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що у
відповідача на час вирішення спору відсутня будь-яка заборгованість по договору
купівлі-продажу партії товарів від 11.09.2003, зобов'язання по сплаті грошових
коштів умовами договору купівлі-продажу партії товарів від 11.09.2003 не
передбачено, а в частині розміру штрафних санкцій договір є неукладеним.
Постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 31.08.2006 у справі
№ 6/118-06-3211 (колегія суддів:
головуючий - Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення
господарського суду Одеської області від 26.06.2006 скасовано, позов задоволено
частково, стягнуто 60350 грн. заборгованості, в решті позовних вимог
відмовлено.
Постанова мотивована тим, що вимоги
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу партії товарів від
11.09.2003 є обґрунтованими і підлягають задоволенню відповідно до ст.693
Цивільного кодексу України, за якою якщо товар за договором не переданий
продавцем у встановлений строк при одержанні суми попередньої оплати за нього,
покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої
оплати. В частині позову про стягнення штрафних санкцій апеляційна інстанція
погодилася з висновком місцевого господарського суду, що договір в частині
розміру штрафних санкцій є неукладеним.
У касаційній скарзі відповідач
просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від
31.08.2006 та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від
26.06.2006 у справі № 6/118-06-3211 з огляду на те, що у відповідності до
ст.173 Господарського кодексу України умови договору купівлі-продажу партії
товарів від 11.09.2003 були конкретизовані та розширені, а отже всі договірні
зобов'язання між сторонами були виконані у повному обсязі і у встановлені
строки з врахуванням внесених змін.
Вищим господарським судом України
ухвалою від 31.10.2006 у справі №6/118-06-3211 порушено касаційне провадження.
В судовому засіданні 21.11.2006
оголошено перерву в порядку ст.77 ГПК України до 19.12.2006.
Розпорядженням Першого заступника
Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 18.12.2006 у справі
№ 6/118-06-3211 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко
С.С. -головуючий (доповідач), судді Стратієнко Л.В., Катеринчук Л.Й.
В судовому засіданні 19.12.2006
справу №6/118-06-3211 розглянуто заново у вищенаведеному новопризначеному
складі суддів.
Відповідач процесуальним правом
участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції
19.12.2006 не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача,
пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги,
правильність застосування норм матеріального та процесуального права
апеляційним господарським судом та місцевим господарським судом, колегія суддів
Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Господарськими судами попередніх
інстанцій встановлено, що 11.09.2003 між позивачем та відповідачем укладено
договір купівлі-продажу партії товару загальною вартістю 60 350 грн. строком до
повного взаєморозрахунку сторін, відповідно до умов якого продавець
(відповідач) зобов'язаний передати у власність покупця (позивач) належну
продавцю партію товару -насіння соняшника у кількості 71 тонни, а покупець прийняти
вказаний товар та оплатити його у вигляді 100 % передоплати.
Відповідно до досліджених
матеріалів та встановлених обставин справи господарськими судами попередніх
інстанцій позивач своє зобов'язання за договором виконав, перерахувавши на
рахунок відповідача попередню оплату за товар у сумі 60 350 грн. згідно
платіжного доручення НОМЕР_1
Апеляційним господарським судом
встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують
виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 11.09.2003.
Відповідач вважає, що ним було
передано позивачу продукцію згідно видаткових накладних на підставі актів
звірок за договорами, укладеними між сторонами у 2003 році, включаючи договір
купівлі-продажу партії товару від 11.09.2003, з чим погодився місцевий
господарський суд.
За
результатами розгляду касаційної
скарги судом касаційної інстанції встановлено, що
фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з`ясовано
судами першої та апеляційної інстанцій з недостатньою повнотою, що є порушенням
норм процесуального права, зокрема, ст.43 ГПК України, допущено помилки у
застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим
вказані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням
справи на новий розгляд згідно п.3 ст.1119 ГПК України до місцевого господарського
суду.
Колегія суддів Вищого
господарського суду України звертає увагу на те, що матеріали справи містять
дві різні за змістом копії договору купівлі-продажу від 11.09.2003. Вказаному
попередні інстанції дали оцінку неповно, визначивши, що в частині розміру
штрафних санкцій договір є неукладеним.
Вищий господарський суд України
звертає увагу на статтю 34 ГПК України, яка регулює питання належності і
допустимості доказів.
Судами не досліджено та не
враховано належним чином питання належності і допустимості доказів у даній
справі, не з`ясовано дійсні правовідносини сторін з огляду на існування різних
редакцій договору купівлі-продажу від 11.09.2003, не дано повного та всебічного
аналізу наявним у справі документам щодо виникнення та припинення зобов`язань
між сторонами у 2003 році з огляду на предмет спору.
Відповідно до ст. 1117
ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого
чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, суд
касаційної інстанції скасовує рішення місцевого та постанову апеляційного
господарського суду і передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи
місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним
чином наведені питання, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому
процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти відповідне рішення.
Враховуючи викладене та керуючись
ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111
Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СГП ТОВ “Вікторія”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської
області від 26.06.2006 та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 31.08.2006 у справі № 6/118-06-3211 скасувати.
Справу № 6/118-06-3211 передати на
новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя С.
Самусенко
Судді:
Л. Стратієнко
Л.
Катеринчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 357422 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні