Рішення

від 27.11.2013 по справі 919/1230/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року справа № 919/1230/13

За позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

(пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03115)

в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

(вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш"

(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9)

про стягнення заборгованості у розмірі 8093,09 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Берестовенка Р.Г., довіреність б/н від 07.08.2013;

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Державне підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" про стягнення заборгованості за договором №52/П-12 від 31.07.2012 у розмірі 6 750,49 грн, з яких: 6679,90 грн - сума основного боргу, 70,59 грн - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 11.11.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 27.11.2013.

25.11.2013 від представника позивача у порядку статті 22 ГПК України було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 8093,09 грн, з яких: 8014,42 грн - основний борг та 78,67 грн - пеня. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 27.11.2013, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - вул. Шостака, 9, м. Севастополь, 99045, яка відповідає відомостям, що містяться на веб-сайті державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" - Пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за зазначеною адресою не значиться". Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 між державним підприємством "Дельта-лоцман" (далі - підприємство, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (далі - агент, відповідач) укладено договір № 52/П-12 (далі - Договір) (арк.с.12-15).

Відповідно до пункту 1.1 Договору підприємство зобов'язалось за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є судновласник в розумінні статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується своєчасно подавати на адресу підприємства заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, руху суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном глибоководного судового ходу та послуг служби регулювання руху суден.

Згідно із пунктом 2.1.2 Договору підприємство зобов'язалось надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.

Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 Договору встановлено обов'язок відповідача здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у вільно конвертованій валюті, а під прапором України - в національній валюті України, вказуючи в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Порядок оплати встановлений пунктами 4.2.1, 4.2.2 та 4.3 Договору, відповідно до яких, до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки, остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання рахунку, за реквізитами, зазначеними у такому рахунку. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.

Відповідно до п.5.4. Договору у разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п.4.2.2 і п.4.3 цього Договору, агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Розділом 8 договору сторони визначили термін дії договору, договір діє з 01.07.2012 до 31.12.2013.

Додатковою угодою від 18.06.2013 до договору № 52/П-12 від 31.07.2012, укладеною між ДП "Дельта-лоцман", ТОВ "Атлантик Фиш" та ДП "Адміністрація морських портів України" в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою, сторони домовились про заміну з 13.06.2013 ДП "Дельта-лоцман" на ДП "Адміністрація морських портів України", як зобов'язану та управнену сторону у Договорі. Відповідач у пункті 2 Додаткової угоди підтвердив згоду на заміну сторони у договорі.

Отже, починаючи з 13.06.2013 всі права та обов'язки за Договором перейшли від ДП "Дельта-лоцман" до ДП "Адміністрація морських портів України".

Неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден, які знаходились під агентуванням відповідача стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 92 Кодексу торговельного мореплавства України, з метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах вод цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно державними морськими лоцманами.

Наказом Міністерства транспорту України "Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" від 15.04.2004 № 312 на державне підприємство "Дельта-лоцман" з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 покладено здійснення функцій з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Статтею 106 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Відповідно до пунктів 4.8.-4.11. Положення про морських лоцманів (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 №292, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2013 за № 920/23452, із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону.

Лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника (фрахтувальника або оператора), з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг.

У квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції (арк.с.16).

Зобов'язання судновласника (фрахтувальника або оператора) і капітана судна щодо сплати лоцманського збору, окремої винагороди і штрафів, установлених відповідно до чинного законодавства, можуть здійснюватись морським агентом. Останній повинен перебувати в договірних відносинах з лоцманським підприємством, яке надало ці послуги.

Згідно із пунктом 4.17. Положення, лоцманський збір, окремі винагороди і штрафи, передбачені цим Положенням, стягуються лоцманськими підприємствами і включаються в їх дохід.

Статтею 110 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

Під радіолокаційним обслуговуванням мається на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання.

Частиною першою статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України, передбачено, що із суден, які користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно з пунктом 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2001 № 340, служби регулювання руху суден (надалі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, з наступними змінами і доповненнями, затвердженні збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, та передбачено, що збори та плата справляються у портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором, у тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання рухом суден.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач за договором №52/П-12 від 31.07.2012 зобов'язався оплачувати виставлені підприємством рахунки у повному обсязі протягом десяти банківських днів з дати отримання рахунку.

На виконання п.2.1.2. Договору позивачем на адресу відповідача були надіслані рахунки №№ СР-0000224 від 15.07.2013, СР-0000311 від 24.07.2013, СР-0000343 від 03.08.2013, СР0000421 від 18.08.2013, СР-0000504 від 30.08.2013 на оплату наданих послуг на загальну суму 6 679,90 грн (арк.с.21-36), отримання яких підтверджується копіями поштових повідомлень про отримання поштового відправлення (арк.с.47-49).

Як вбачається із матеріалів справи рахунки №№ СР-0000224 від 15.07.2013 на суму 1473,48 грн, СР-0000311 від 24.07.2013 на суму 710,69 грн, СР-0000343 від 03.08.2013 на суму 1032,02 грн відповідач отримав 19.08.2013, рахунок № СР0000421 від 18.08.2013 на суму 1916,41 грн - 23.08.2013, рахунок № СР-0000504 від 30.08.2013 на суму 1547,30 грн - 11.09.2013 (арк.с.47-49).

Проте, у визначений Договором строк отримані рахунки відповідачем оплачені не були. Отже, відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасної оплати послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 6679,90 грн (1473,48 +710,69+1032,02+1916,41+1547,30).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1448 від 20.09.2013, яка також була залишена без задоволення (арк.с.50-51).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить також стягнути заборгованість за послуги з лоцманського проведення та послуги з регулювання руху суден судну Риболов 1, надані на підставі Договору № 52/П-12 від 31.07.2012 за вересень 2013 року на суму 1334,52 грн

Фактичне надання позивачем послуг підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден, що містяться в матеріалах справи (арк.с.130, 131, 135, 136).

Для оплати наданих послуг, на виконання п.2.1.2 Договору, відповідачу також були виставлені рахунки № СР-0000601 від 06.09.2013 та № СР-0000644 від 18.09 2013 на загальну суму 1334,52 грн, які оплачені не були.

Отримання рахунків підтверджується реєстрами одержаних рахунків та повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 138, 139).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за отримані та несплачені послуги складає 8014,42 грн (6679,90 + 1334,52).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" основної заборгованості за Договором у розмірі 8014,42 грн підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 78,67 грн з урахуванням збільшених позовних вимог.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.4 Договору у разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п.4.2.2 і п.4.3 цього Договору, агент, за вимогою підприємства, несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Згідно із п.5.5 Договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

Відповідно до ст. ст. 1 , 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунки позивача пені та вважає за необхідне привести власний розрахунок, який здійснюється за формулою: пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 365 днів х кількість днів прострочення.

№ рахунку Дата рахунку Сума боргу Період прострочення Кількість днів простроченняСума пені за період прострочення СР-0000224 15.07.2013 1473,48 02.09.2013- 10.10.2013 38 21,48 СР-0000311 24.07.2013 710,69 02.09.2013- 10.10.2013 38 10,35 СР-0000343 03.08.2013 1032,02 02.09.2013- 10.10.2013 38 15,04 СР0000421 18.08.2013 1916,41 07.09.2013- 10.10.2013 31 22,80 СР-0000504 30.08.2013 1547,30 11.09.2013- 26.09.2013 15 8,90 СР-0000601 06.09.2013 597,78 11.09.2013- 26.09.2013 17 3,90 СР-0000644 18.09 2013 736,74 11.09.2013- 26.09.2013 17 4,80

Всього: 87,27 грн

Отже з урахуванням вказаного розрахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 87,27 грн. В той же час, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 78,67 грн суд вважає за необхідне стягнути саме заявлену суму, оскільки відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може виходити за межі позовних вимог лише якщо про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача, отже, з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9, ідентифікаційний код 33366082, р/р 26000055100106, АТ "Пиреус Банк МКБ", МФО 300658, або з інших рахунків) на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код 38727770, р/р 260091640, ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, або на інший рахунок) заборгованість за Договором № 52/П-12 від 31.07.2012 у розмірі 8093,09 грн (вісім тисяч дев'яносто три грн 09 коп), з яких: 8014,42 грн - основна заборгованість, 78,67 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. ДП "Адміністрація морських портів України"

(01135 м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) - простим

2. філія "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - простим

(54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27) простим

3. ТОВ "Атлантик Фиш" - реком. з повід.

(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9)