Постанова

від 02.12.2013 по справі 809/3460/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 809/3460/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю передставника позивача Пославського М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації

до відповідача: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області

про скасування постанови про накладення штрафу від 12.11.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі-позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 12.11.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова про накладення штрафу від 12.11.2013 року винесена старшим державним виконавцем в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачем не взято до уваги ту обставину, що попередню постанову про накладення штрафу від 31.10.2013 вручено Департаменту тільки 05.11.2013, а також на те, що не сплинув строк її оскарження, управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківські області 12.11.2013 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання боржником рішення без поважних причин. На час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 12.11.2013 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі №809/2593/13-а було виконане. Позивач просив скасувати постанову про накладення штрафу від 12.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином (а.с. 42-43). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положення частини 1 статті 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

В судовому засіданні встановлено, що 24.10.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пилип'юком Я.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №809/2593/13-а виданого 16.10.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_3 з 6 червня 2013 року на посаді провідного спеціаліста Відділу моніторингу, зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та ресурсного забезпечення Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (а.с. 12-13). Виконавче провадження №40412349. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 25.10.2013 року (а.с. 11). Боржнику надано термін для самостійного виконання рішення суду в негайному порядку.

Старшим державним виконавцем 31.10.2013 року за невиконання без поважних причин вищевказаного рішення суду на Департамент екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 15). Постанова про накладення штрафу отримана позивачем 05.11.2013 року (а.с. 14) та оскаржена до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с. 19-23).

Постановою суду від 02.12.2013 року у адміністративній справі №809/3439/13-а скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 31.10.2013 року (а.с. 45). Рішення суду не набрало законної сили.

12.10.2013 року відповідачем за невиконання без поважних причин рішення суду на Департамент екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації накладено штраф у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 15). При цьому, старшим державним виконавцем встановлено, що рішення суду не виконано, не надано документального підтвердження повного виконання рішення суду (акт від 11.11.2013 року).

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що акт від 11.11.2013 року Департаменту не надано, про факт складання такого акту нічого не було відомо.

Таким чином, незважаючи на те, що постанову про накладення штрафу від 31.10.2013 вручено Департаменту тільки 05.11.2013, а також на те, що не сплинув строк її оскарження, управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківські області 12.11.2013 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання боржником рішення без поважних причин.

Суд не може погодитися з правомірністю прийнятого рішення, оскільки на час винесення постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 12.11.2013 року не набрала чинності постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 31.10.2013 року. Тобто, на час винесення оскаржуваної постанови, у державного виконавця не було належного доказу повторності невиконання судового рішення.

Крім того, судом встановлено, що на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі №809/2593/13-а, наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №51-о від 11.11.2013 року, поновлено ОСОБА_3 з 6 червня 2013 року на посаді провідного спеціаліста Відділу моніторингу, зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та ресурсного забезпечення Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (а.с. 44).

Враховуючи наведені обставини, на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 12.11.2013 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі №809/2593/13-а було виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, а позивачем документально підтверджено наявність підстав для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, як наслідок постанову управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 12.11.2013 року слід скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації 172,05 грн. судового збору, сплаченого згідно наявних в матеріалах справи квитанцій (а.с. 3-4).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 12.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76014, вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 38712225) 172 (сто сімдесять дві) гривні 05 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 04.12.2013 року.