Постанова

від 03.07.2006 по справі 17/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

03 липня 2006 р.                                                             Справа  № 17/120

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді  Ушак І.Г.  у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача –  Шибаєв А.М., представник за довіреністю;

відповідача – не з'явився

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород  до ТОВ „Карпати М”, м. Рахів про стягнення 5535 грн. адміністративно –господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

          Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України  „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим  санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда,  що становить предмет позовних вимог.

          Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому засіданні,  письмовим відзивом  від 27.06.06 заперечує проти позовних вимог, вважаючи, що обов'язок підприємства працевлаштувати інваліда виникає за наявності  відповідної пропозиції  органів,   які за змістом ст. 18 Закону  зобов'язані здійснювати підбір та працевлаштування інвалідів на створені робочі місця, або у разі звернення інваліда безпосередньо на підприємство.

Оскільки органи працевлаштування інвалідів за змістом  наведеної норми  - Рахівський центр зайнятості, управління праці і соціального захисту населення Рахівської райдержадміністрації, Рахівська міська рада –на протязі 2005 року не направляли на підприємство відповідача інвалідів для працевлаштування, інваліди безпосередньо на підприємство на протязі зазначеного періоду з питань працевлаштування також не зверталися, та враховуючи, що Рахівська міська рада рішенням від 29.03.05 № 337 „Про встановлення нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2005р.” для підприємства відповідача  нормативу не встановила, робоче місце для працевлаштування інвалідів на ТОВ „Карпати М” не могло бути створеним. За таких обставин відповідач вважає відсутнім склад правопорушення товариства, за який можуть бути застосовані штрафні санкції, що є предметом даного спору.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв”язку з неможливістю представником прийняти участь у даному судовому засіданні надіслане на адресу суду телеграмою, суд відхиляє з огляду на відсутність документально обґрунтованих підстав  незабезпечення участі у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, визначеність позиції відповідача щодо  заявленого позову та на  встановлені строки розгляду справ господарськими судами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача  у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог,  виходячи з наступного.

Відповідачеві за змістом  ст. 19 Закону встановлено на 2005 рік норматив створення робочих місць для  працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, оскільки, згідно статистичного звіту відповідача за формою № 10-ПІ „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік”, загальна чисельність працюючих на підприємстві становить 17 осіб.

При цьому, не передбачено будь-якого додаткового механізму встановлення та/або доведення зазначеного нормативу до підприємства, зокрема, шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування, оскільки норматив встановлюється Законом. У зв”язку з наведеним, заперечення відповідача  проти позову з посиланням на те, що Рахівська міська рада не встановила або не довела до  підприємства зазначений норматив, судом не приймаються.

Відповідно до ст.20 Закону підприємства (об”єднання),  установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі та організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Матеріалами справи доведено, що встановлений Законом України норматив працевлаштування інвалідів  відповідачем у 2005 році не виконано підприємством не сплачено самостійно у встановленому порядку  санкції за 1 нестворене робоче місця у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві - 5535 грн. (94100 грн. : 17 = 5535 грн.), тому вимоги позивача про стягнення цієї суми з відповідача правомірні і  згідно ст.ст. 19, 20 Закону  підлягають задоволенню судом.

При цьому суд не приймає заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що недотримання ним нормативу спричинено  невиконанням обов'язків щодо працевлаштування інвалідів органами,   які за змістом ст. 18 Закону  зобов'язані здійснювати підбір та працевлаштування інвалідів на створені робочі місця та відсутністю звернень інвалідів з цих питань безпосередньо на підприємство, з огляду на наступне.

Ст. 18 Закону (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) обов'язок працевлаштування інвалідів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань права і соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Відповідно до ст.ст.18, 19 Закону України „Про зайнятість населення”  для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян створюється державна служба зайнятості у складі, зокрема, системи державних центрів зайнятості, до обов'язків яких віднесено ведення обліку вільних робочих місць і громадян,  що звертаються з питань працевлаштування; надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій у підборі необхідних працівників; направлення для працевлаштування на підприємства, установи, організації  всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості.

За змістом  Закону та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3.05.1995 р. з наступними змінами та доповненнями за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”  на підприємства покладено обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів,  зазначення їх в  колективному договорі, інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а органи працевлаштування –підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

 Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать,  зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних місць для інвалідів.

За змістом ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин  відповідає за невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належним чином, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів у кількості, що відповідає встановленому Законом нормативу, а саме, створено робоче місце для працевлаштування інвалідів та інформовано у встановленому порядку органи уповноважені безпосередньо здійснювати працевлаштування інвалідів, відповідальність на недотримання встановленого нормативу для працевлаштування інвалідів належить покласти на відповідача.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20  Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 18, 19 Закону України „Про зайнятість населення”,  ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 121, 128, 150, 158-163,  Кодексу адміністративного судочинства України,   

суд постановив:   

1.  Позов  задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Карпати М”                                                             (м. Рахів, вул. Карпатська, 6, код 31291713  р/р 26003301265442 Промінвестбанк           м. Рахів МФО 312204)  на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, р/р 31217230500211 в банку УДК у Закарпатській області, МФО 812016, ідентифікаційний код 22107980; код платежу 50070000; символ звітності банку 230) адміністративно-господарські санкції на суму 5535 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень).

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                     Ушак І.Г.