Рішення

від 21.11.2013 по справі 919/1114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року справа № 919/1114/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(вул. Вороніна, буд. 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи"

(вул. Хрустальова, буд. 29, кв. 67, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 178 291,49 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

прокурора - Махині В.В. - прокурора відділу прокуратури міста Севастополя, службове посвідчення № 015753 від 21.03.2013,

позивача - Тельнової К.П. - представника за довіреністю від 09.01.2013,

відповідача - Дюкарева Д.С. - директора, наказ № 12 К від 05.03.2010.

Суть спору:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" про стягнення 173 922,00 грн розміру пайової участі за договором № 345/11ф від 19.05.2011 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, 3 568,98 грн пені та 3% річних у розмірі 800,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаного договору, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед позивачем, у зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" було нараховано пеню та 3% річних.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав відзив на позов від 21.11.2013, в якому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за вищезазначеним договором про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 173 922,00 грн та 3% річних у розмірі 800,51 грн.

Також у цьому ж відзиві на позов відповідач погодився зі стягненням з нього пені лише у розмірі 3 564,21 грн, вказавши на те, що у поданому позивачем розрахунку була допущена арифметична помилка.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" (далі - відповідач) був укладений договір № 345/11ф про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору замовник (відповідач) здійснює пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у зв'язку з будівництвом та обслуговуванням адміністративно-виробничої будівлі за адресою пр. Ген. Острякова, 13-А, шляхом перерахування грошових коштів до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (далі - цільовий фонд).

Згідно з пунктом 2.1 договору замовник перераховує суму пайової участі у розмірі 196 531,00 грн на рахунок цільового фонду відповідно до розрахунку.

Розрахунки за цим договором здійснюються замовником до введення об'єкта в експлуатацію (пункт 2.3 договору).

З матеріалів справи убачається, що 23 липня 2013 року Інспекцією ДАБК у м. Севастополі зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" на виконання умов вищезазначеного договору сплатило заборгованість лише частково у сумі 22 609,00 грн, що підтверджено виписками Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі від 02.06.2011 та від 03.06.2011 про зарахування відповідних коштів на рахунок позивача.

Таким чином, решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 173 922,00 грн (196 531,00 - 22 609,00), яка у добровільному порядку сплачена не була.

Позивач надіслав на адресу ТОВ „Телекомунікаційні системи" вимогу № 01-15/2528 від 28.08.2013 про сплату заборгованості не пізніше 02 вересня 2013 року.

Проте відповідач вищезазначену вимогу позивача залишив без відповіді та належного виконання.

Наведене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання. Так зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивачем було нараховано відповідачу 3 568,98 грн пені та 3% річних у сумі 800,51 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3 568,98 грн пені за період з 24.07.2013 по 18.09.2013 суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") .

Відповідно до пункту 3.1 вищезазначеного договору за порушення строків внесення платежів замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожен день прострочення.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки при розрахунку пені за серпень 2013 року позивачем було застосовано облікову ставку НБУ 7,0%, в той час як з 13.08.2013 вже діяла ставка 6,5%, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 3 564,21 грн.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3 564,21 грн, тому в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4,77 грн повинно бути відмовлено.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд визнав його вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 800,51 грн.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 173 922,00 грн розміру пайової участі за договором № 345/11ф від 19.05.2011 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, 3 564,21 грн пені та 3% річних у розмірі 800,51 грн документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищезазначеному відзиві від 21.11.2013 на позов.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" (вул. Хрустальова, буд. 29, кв. 67, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 31968149, п/р № 26003945200381 в СФ АКБ „Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, п/р 31517921700001 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, отримувач - місцевий бюджет, код платежу - 24170000, або на інші рахунки) 178 286,72 грн, у тому числі 173 922,00 грн розміру пайової участі, 3 564,21 грн пені та 3% річних у розмірі 800,51 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційні системи" (вул. Хрустальова, буд. 29, кв. 67, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 31968149, п/р № 26003945200381 в СФ АКБ „Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 324195, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету міста Севастополя (рахунок: 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 23013519) 3 565,73 грн судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2013.

Суддя С. М. Альошина