Постанова

від 27.11.2013 по справі 826/17297/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року 12:42 № 826/17297/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лекснавігатор» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участю представників сторін:

від позивача:Філіпов О.В. (довіреність) від відповідача:Терещенко Ю.М. (довіреність) ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекснавігатор» (надалі - Позивач/ТОВ «Лекснавігатор») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.10.2013 р. №0005362201.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначав про недотримання Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) під час винесення 25.10.2013 р. податкового повідомлення-рішення №0005362201. Крім того вказує, що перевірка була проведена Відповідачем протиправно та за відсутності визначених законом підстав для її проведення.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в їх задоволенні відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначав, що перевірка ТОВ «Лекснавігатор» проводилась правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. При цьому вказав, що правовідносини у період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. між ТОВ «Лекснавігатор» та ТОВ «ТСТ Трейд» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст було виголено та підписано 02.12.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лекснавігатор» зареєстроване 28.05.2004 р. Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 22.06.2004 р. Крім того, відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №766144 основними видами діяльності є діяльність у сфері права, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, консультування з питань комерційної діяльності й керування, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

09.09.2013 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві до Позивача було направлено запит №4241/10/22-01 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження», в якому Відповідач просив надати в десятиденний строк з моменту отримання вказаного запиту первині документи з питань взаємовідносин із ТОВ «ТСТ Трейд» (код ЄДРПОУ 37868196) за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.

За результатами опрацювання вказаного вище запиту, 18.09.2013 р. ТОВ «Лекснавігатор» надано відповідь із доданими копіями первинних документів щодо взаємовідносин із ТОВ «ТСТ Трейд», зокрема: договори про надання послуг від 03.04.2012 р., акти приймання-передачі робіт від 31.05.2012 р., податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках за 2012 р., картки рахунків, а також виписки з банківського рахунку.

Поряд із цим, у період з 07.10.2013 р. по 11.10.2013 р. Відповідачем на підставі повідомлення від 07.10.2013 р. №5553/10/22-01 та наказу від 07.10.2013 р. №1095, виданих ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 та п.79.2 ст.79 ПК України була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Лекснавігатор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТСТ Трейд» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., за результатами якої було складено акт №252/1-22-01-32957269 від 10.10.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лекснавігатор» (код ЄДРПОУ 32957269) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТСТ Трейд» (код ЄДРПОУ 37868196) за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.» (надалі - Акт перевірки №252), в якому викладено наступні виявлені порушення ТОВ «Лекснавігатор», а саме:

ь п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 53 333,00 грн., у тому числі за травень 2012 р. на суму 53 333,00 грн.

15.10.2013 р. Позивачем подано до Відповідача заперечення на Акт перевірки №252, яке рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.10.2013 р. №6261/10/22-01 було залишено без задоволення.

Крім того, 25.10.2013 р. на підставі Акту перевірки №252 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0005362201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ розміром 66 666,00 грн. (з яких 53 333,00 грн. за основним платежем, 13 333,00 грн. за штрафними санкціями).

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Лекснавігатор» під час проведення перевірки, опісля, при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Лекснавігатор» (Замовник) та ТОВ «ТСТ Трейд» (Виконавець) були укладені договори про надання послуг, а саме:

ь Договір №12/5/3 від 03.04.2012 р. (надалі - Договір №12/5/3), згідно якого Виконавець приймає на себе обов'язок за рахунок Замовника надати послуги (що включають в себе представництво інтересів Замовника у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, консультування, повне оформлення/виготовлення та подання всіх необхідних документів, а також виконання інших дій стосовно договірних обов'язків) з оформлення та погодження проекту розпорядження (рішення) Білоцерківської міської ради про поновлення договорів оренди земельної ділянки за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, 96-А (надалі - Земельна ділянка) строком на 5 років для ТОВ «Трансбуд». Загальна вартість зазначених послуг згідно із п.2.1 Договору складає 261 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 500,00 грн.), строком надання до 29.05.2012 р. (включно);

ь Договір №12/5/3-01 від 03.04.2012 р. (надалі - Договір №12/5/3-01), згідно якого Виконавець приймає на себе обов'язок за рахунок Замовника надати послуги (що включають в себе представництво інтересів Замовника у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, консультування, супроводження процедури укладення договору оренди, повне оформлення/виготовлення та подання всіх необхідних документів, а також виконання інших дій стосовно договірних обов'язків) з оформлення, погодження та підписання з Білоцерківською міською радою договори оренди Земельної ділянки строком на 5 років для ТОВ «Трансбуд». Загальна вартість послуг згідно із п.2.1 вказаного Договору складає 59 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 833,33 грн.), строком надання до 29.05.2012 р. (включно).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, за надані послуги відповідно до укладених Договорів від 03.04.2012 р. ТОВ «ТСТ Трейд» були виписані Позивачу податкові накладні на загальну суму 320 000,00 грн., а саме:

ь до Договору №12/5/3: №82 від 25.05.2012 р. на суму 48 333,33 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 666,67 грн.), всього - 58 000,00 грн.; №85 від 28.05.2012 р. на суму 48 333,33 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 666,67 грн.), всього - 58 000,00 грн.; №93 від 29.05.2012 р. на суму 23 333,33 грн. без ПДВ, (ПДВ - 4 666,67 грн.), всього - 28 000,00 грн.; №101 від 30.05.2012 р. на суму 48 333,33 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 666,67 грн.), всього - 58 000,00 грн.; №113 від 31.05.2012 р. на суму 49 166,67 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 833,33 грн.), всього - 59 000,00 грн.;

ь до Договору №12/5/3-01: №114 від 31.05.2012 р. на суму 49 166,67 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 833,33 грн.), всього - 59 000,00 грн.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Перевіркою встановлено, що на підставі зазначених вище податкових накладних до складу податкового кредиту з контрагентом у травні 2012 р. згідно із поданої ТОВ «Лекснавігатор» декларації №9035119546 від 20.06.2012 р. Позивачем віднесено суму ПДВ у розмірі 53 333,00 грн.

Крім того, розрахунки за надані ТОВ «ТСТ Трейд» послуги відповідно до укладених Договорів від 03.04.2012 р. Позивачем проводились у безготівковій формі за системою «Клієнт-Банк», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з рахунку ТОВ «Лекснавігатор», з яких вбачається проведення наступних операцій:

ь за Договором №12/5/3: №88 від 25.05.2012 р. на суму 58000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.); №90 від 28.05.2012 р. на суму 58000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.); №91 від 29.05.2012 р. на суму 28000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4666,67 грн.); №94 від 30.05.2012 р. на суму 58000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.); №96 від 31.05.2012 р. на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.);

ь за Договором №12/5/3-01: №98 від 31.05.2012 р. на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.).

Поряд із цим, як вбачається з п.1.3 та п.3.4 Договорів від 03.04.2012 р., факт надання послуг Виконавцем підтверджується актами наданих послуг, підписаними Сторонами. При цьому, Виконавець зобов'язаний протягом одного робочого дня з дати закінчення виконання послуг надати Замовнику акт наданих послуг для підписання.

Так, на виконання вищевказаних вимог Договорів від 03.04.2012 р., в якості доказів отримання ТОВ «Лекснавігатор» в повному обсязі наданих ТОВ «ТСТ Трейд» послуг, Позивач надав акти здачі-прийняття надання послуг, зокрема:

ь №310512-1 від 31.04.2012 р. (до Договору №12/5/3) щодо надання послуг з оформлення та отримання рішення Білоцерківської міської ради щодо договору оренди Земельної ділянки Замовника терміном на 5 років. При цьому, до вказаного акту додано копію витягу з рішення Білоцерківської міської ради №539-24-VI від 12.04.2012 р., де вказано про поновлення договорів оренди ТОВ «Трансбуд»;

ь №310512-2 від 31.04.2012 р. (до Договору №12/5/3-01) щодо надання послуг з оформлення та погодження із Білоцерківською міською радою проекту договору оренди Земельної ділянки терміном на 5 років.

Суд звертає увагу, що згідно із абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Водночас, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

В пп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, в пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. зазначено, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 КАС України.

Водночас, звертаємо увагу, що ухвалою суду від 15.11.2013 р. витребовувались від Позивача документи по справі, які, на думку суду, є необхідними для встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції, зокрема: докази представництва інтересів Замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування (довіреності, штатний розпис виконавців наданих послуг, інше); проект договору оренди Земельної ділянки, що є предметом Договору №12/5/3 (докази щодо його узгодження); докази наявності розробленої ТОВ «ТСТ Трейд» документації, а також докази надання всієї відповідної до предмету Договорів від 03.04.2012 р. інформації та документації; акти звірок взаєморозрахунків, що передбачено у п. 2.3 укладених Договорів; копії (або докази) наданих Замовником документів, які необхідні Виконавцю для виконання своїх обов'язків; докази консультування; належні докази укладання договорів оренди Земельної ділянки; докази надання інших послуг, направлених на виконання умов укладених Договорів; а також оборотно-сальдові відомості; оригінали (не копії, що були надані суду) банківських виписок, тощо. При цьому, Позивача (як і Відповідача) попереджалось про положення ст.114 КАС України, зокрема про вирішення справи на підставі наданих сторонами документів.

Так, на виконання вимог ухвали суду, представником Позивача були надані документи, які, на його думку, в повному обсязі посвідчують реальність господарських операцій між ТОВ «Лекснавігатор» та «ТСТ Трейд», що, в свою чергу, не були прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

В акті здачі-прийняття надання послуг №310512-1 зазначено про те, що Земельна ділянка належить Замовнику, однак, з огляду на надану копію витягу з рішення Білоцерківської міської ради №539-24-VI від 12.04.2012 р. не вбачається жодного посилання стосовно ТОВ «Лекснавігатор», оскільки даним рішенням поновлено договір оренди землі ТОВ «Трансбуд». При цьому, копії повного тексту рішення Білоцерківської міської ради №539-24-VI від 12.04.2012 р., а також докази представництва ТОВ «ТСТ Трейд» інтересів ТОВ «Трансбуд» відповідно до укладених Договорів від 03.04.2012 р. суду надано не було.

Крім того, в акті здачі-прийняття надання послуг №310512-2 Виконавцем зазначено встановлену Договором №12/5/3-01 загальну вартість за надані в повному обсязі послуги (а саме: послуги з оформлення, погодження та підписання з Білоцерківською міською радою договори оренди Земельної ділянки), на підтвердження чого представником Позивача був наданий договір оренди землі №67 від 27.06.2012 р., укладений між Білоцерківською міською радою та ТОВ «Трансбуд» щодо Земельної ділянки. Однак, суд критично ставиться до зазначених доказів, оскільки посилань в акті №310512-2 саме щодо підписання договору оренди Земельної ділянки як завершальної стадії не вказано, від так, зазначена Виконавцем загальна вартість встановлена лише за частково надані ТОВ «ТСТ Трейд» послуги, а не в повному обсязі.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п.2.3 укладених Договорів від 03.04.2012 р. кінцеві розрахунки проводяться у відповідності з актами взаємозвірки розрахунків між Сторонами, опісля чого підписується підсумковий акт взаємозвірки, однак зазначені акти, що підтверджується представником Позивача, між ТОВ «Лекснавігатор» та ТОВ «ТСТ Трейд» не підписувались.

При цьому, з огляду на надані вищевказані банківські виписки за рахунком Позивача, оплата за надані ТОВ «ТСТ Трейд» послуги згідно Договору №12/5/3 здійснювалась частками та до підписання акту здачі-прийняття надання послуг №310512-1, але за які саме послуги та на підставі яких розрахункових документів представником ТОВ «Лекснавігатор» пояснень надано не було.

Крім того, судом спростовуються доводи Позивача про те, що оскільки предметом укладених з ТОВ «ТСТ Трейд» Договорів від 03.04.2012 р. є надання юридичних послуг, тому на підтвердження їх виконання було надано всі необхідні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Поряд із цим, суд критично ставиться на посилання представника ТОВ «Лекснавігатор» про те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, оскільки наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована встановленими судом обставинами, від так надані Позивачем документи не посвідчують реальність існування господарських відносин між ТОВ «Лекснавігатор» та ТОВ «ТСТ Трейд».

Поряд із цим, як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В якості доказів необхідності укладення Договору №12/5/3 та Договору №12/5/3-01 про надання послуг стосовно Земельної ділянки ТОВ «Трансбуд» представником Позивача надано наступні документи:

ь Договір про надання послуг №1 від 29.03.2012 р. (надалі - Договір №1), укладений між ТОВ «Трансбуд» (Замовник) та ТОВ «Лекснавіготор» (Виконавець), згідно якого Виконавець приймає на себе зобов'язання за рахунок Замовника надати послуги: з оформлення та погодження проекту розпорядження (рішення) Білоцерківської міської ради про поновлення договорів оренди Земельної ділянки Замовника строком на 5 років; отримання розпорядження (рішення) Білоцерківської міської ради про поновлення договорів оренди Земельної ділянки Замовника строком на 5 років; державна реєстрація договорів оренди. Вказані послуги включать в себе представництво інтересів Замовника у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, консультування, супроводження процедури укладення договору оренди, повне оформлення/виготовлення та подання всіх необхідних документів, а також виконання інших дій стосовно договірних обов'язків.

ь Додаткову угоду №1 та від 03.05.2012 р. та Додаткову угоду №2 від 30.05.2012 р. до Договору №1, згідно яких видами звітних документів за наданими послугами є розпорядження (рішення) Білоцерківської міської ради та додаткова угода щодо поновлення договору оренди землі або договір оренди землі (нотаріально посвідчене) підписаного Сторонами й зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Проте, суд критично ставиться до зазначених документів, оскільки на Додаткових угодах №1 та №2 відсутні печатки ТОВ «Трансбуд» (Замовника). Крім того, відповідно до п.1.4 Договору №1 фактом надання послуг Виконавцем підтверджується актами наданих послуг з доданим нотаріально посвідченим, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі оригіналом (а також нотаріально завірену копію) договору оренди Земельної ділянки, але суду вказані необхідні документі надані не були.

Водночас, посилання представника Позивача на надану копію договору оренди землі №67 від 27.06.2012 р. як на факт наданих послуг судом не береться до уваги, оскільки вказаний Договір був укладений (27.06.2012 р.) вже після того, як ТОВ «ТСТ Трейд» (Виконавцем) (згідно акту здачі-прийняття надання послуг №310512-2 від 31.05.2012 р.) були надані відповідні послуги. При цьому, зазначена копія Договору нотаріально не посвідчена, відсутні реквізити Орендаря (Замовника за Договором №1) ТОВ «Трансбуд», а також вказана дата державної реєстрації Земельної ділянки (04.07.2012 р.) є пізнішою від дати укладання цього правочину.

При цьому, суд звертає увагу, що в п.2.2 Договору №1 вказано, що Замовник проводить оплату за надані Виконавцем послуги після підписання акту приймання-передачі, однак, як вбачається з наданої Позивачем копії банківської виписки від 29.05.2012 р., ТОВ «Трансбуд» було проведено оплату за док. №127 від 29.05.2012 р. вартість послуг за Договором №1 згідно Р №СФ-1304121 від 03.05.2012 р. в розмірі 350 400,00 грн., однак, відповідні послуги були надані ТОВ «ТСТ Трейд» (з огляду на акти здачі-прийняття надання послуг №310512-1 та №310512-2) лише 31.05.2012 р. Крім того, в матеріалах справи відсутні виписані Позивачем ТОВ «Трансбуд» податкові накладні за надані послуги, які, між тим, були включені до реєстру виданих податкових накладних відповідно до поданої декларації з ПДВ від 20.06.2012 р. №9035119546.

В свою чергу, суд приймає до уваги доводи Відповідача про те, що контрагент Позивача, що не спростовано представником ТОВ «Лекснавігатор», зобов'язувався надавати саме юридичні послуги, але основним видом фактичної діяльності, яким займається ТОВ «ТСТ Трейд» є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, що також підтверджується наданим актом перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області №87/22-00/37868196 від 19.07.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТСТ Трейд» (код ЄДРПОУ 37868196) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків травень 2012 р.», підставою проведення якої була постанова про порушення кримінальної справи.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Натомість, в межах даного спору судом не встановлено реальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «ТСТ Трейд», не встановлено мету їх подальшого використання в своїй господарській діяльності, не надано жодних пояснень щодо відсутності обов'язкових належних чином складених первинних документів, які б посвідчували відповідні правовідносини ТОВ «Лекснавігатор» із контрагентами.

Водночас, на обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі складеного протиправно Акту перевірки №252 за результатами перевірки ТОВ «Лекснавігатор», яка проведена незаконно, мотивуючи тим, що в наказі Відповідача зазначено норми ПК України, які не визначають підстав для проведення відповідної перевірки, а лише визначають особливості її проведення, тому перевірка проводилась протиправно та за відсутності визначених законом підстав для її проведення. Однак, суд не приймає до уваги вказані доводи з огляду на наступне.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із п.79.1 та п.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, у пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2013 р. Відповідачем було надіслано на адресу ТОВ «Лекснавігатор» запит №4241/10/22-01 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «ТСТ Трейд» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., зокрема документи, що підтверджують придбання ТМЦ (послуг), на виконання вимог якого Позивачем 18.09.2013 р. були подані документи, згідно яких у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києва виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, а додаткових документів та пояснень на спростувань таких висновків ТОВ «Лекснавігатор» подано не було. Тому, на підставі наказу начальника податкового органу№1095 від 07.10.2013 р. та повідомлення №5553/10/22-01 від 07.10.2013 р., які були отримані директором ТОВ «Лекснавігатор», була проведена документальна невиїзна перевірка.

Суд, звертає увагу на те, що посилання Позивача на процедурні порушення (не зазначення в наказі Відповідача норми ПК України) не спростовують встановлених перевіркою висновків податкового органу щодо безпідставно сформованого податкового кредиту за перевіряємий період, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України. При цьому, суд звертає увагу, недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними. Такий висновок суду відповідає аналогічній правовій позиції Вищого адміністративного суду України та викладена у постанові від 17.05.2012 р. у справі №К-37554/09-С.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами від 03.04.2012 р. за перевіряємий період, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій наявністю трудових, офісних приміщень, необхідними за цими Договорами документами, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону №996 пов'язують виникнення у ТОВ «Лекснавігатор» права на спірну суми податкового кредиту з ПДВ розміром 53 333,00 грн., відповідно, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 р. №0005362201 не встановлено, від так, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекснавігатор» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін