cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.12.2013 Справа № 905/7415/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА», м. Маріуполь Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ» м. Маріуполь Донецької області
про: стягнення суми боргу у розмірі 25817,17 грн.
За участю уповноважених представників :
від позивача: Вінтоняк Д.О. (за довіреністю № 265/01 від 13.05.2013р.);
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПРАВИ:
Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА», м. Маріуполь Донецької області звернулось Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ» м. Маріуполь Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 25817,17 грн., пені - 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором на відпущення теплової енергії № 88 від 01.10.2005р. з оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних та пені.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір на відпущення теплової енергії № 88 від 01.10.2005р. з додатками; розрахунок суми боргу; правоустановчі документи; лист від 19.07.2002р.; акт на включення опалення від 24.10.2012р.; акт від 24.10.2012р.; рахунки-фактури; реєстри на вручення рахунків-фактур.
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: лист № 603/01 від 30.10.2013р. у якому зазначено, що станом на 30.10.2013р. між тими ж сторонами за тими ж підставами у провадженні іншого судді відсутня розглядувана справа; лист № 604/01 від 30.10.2013р., у якому зазначено, що договір № 88 від 01.10.2005р. діє та заяв щодо його розірвання не надходило; акт зведення взаєморозрахунків з 01.10.2012р. по 01.11.2013р. та докази його надіслання на адресу відповідача; письмові пояснення № 605/01 від 30.10.2013р.; рішення господарського суду Донецької області № 5006/35/57/2012 від 03.09.2012р.; акт на включення опалення від 27.10.2011р.; банківські виписки; заяву №637/01 від 18.11.2013р.; розрахунок позовних вимог; лист № 432/01 від 08.08.2013р.; рішення № 321 від 16.11.2011р.; відзив на клопотання відповідача б/н б/д.
Відповідач до канцелярії суду надав заяву, в якій визнав суму основного боргу в розмірі 25817,17 грн. та просив відмовити в частині стягнення штрафних санкцій, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.
04.12.2013р. позивачем надано заяву б/н б/д, у якій останній відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн. та судового збору у розмірі 1720,50грн. Надав копію платіжного доручення № 210 від 22.11.2013р., на підтвердження оплаченої відповідачем суми судового збору.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2005р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) був укладений договір про відпущення теплової енергії №88 (а.с.10-11) (далі договір), згідно умов п.п. 1.1., 3.1., 3.2. якого Постачальник зобов'язався подавати теплову енергію для об'єктів Споживача, перелічених у додатках до цього договору, забезпечувати безперебійне постачання тепловою енергією об'єктів Споживача у відповідності до умов договору, а Споживач зобов'язався, щомісячно оплачувати послуги теплопостачання у відповідності з об'ємами теплоспоживання.
Згідно п. 4.1. договору, Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.
У випадку зміни тарифів, нові є обов'язковими для застосування сторонами та повідомлення відповідача про зміну тарифів підтверджується копією реєстру листів про зміну тарифів (п.4.6 договору).
За приписами п. 4.3. договору передбачено, що у разі несплати рахунку у визначений термін Споживачу нараховується пеня відповідно до Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.1 договір укладено строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені по взаємній угоді сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не піде заява однієї із сторін про відмову від дійсного договору або його перегляді.
Як вбачається з матеріалів справи, актом від 24.10.2012р. здійснено підключення опалення за адресою пр. Нахімова 158 (а.с. 21).
Відповідно до акту від 24.10.2012р. 15.10.2012р. подано опалення у житловий будинок за адресою: пр. Нахімова 158. У приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ», розташованому на першому поверсі, усі опалювальні прилади прогріваються. Споживач категорично відмовився від підпису у акті про включення опалення, мотивуючи температурою зовнішнього повітря та відсутністю калькуляції.
На виконання до умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія та відповідно до умов договору виставлені рахунки-фактури: за листопад 2012р. № 11-10029/01 від 23.11.2012р. на суму 7918,55грн. (а.с. 23); за грудень 2012р. № 12-10029/01 від 24.12.2012р. на суму 5114,07грн. (а.с. 25); за січень 2013р. № 01-10029/01 від 28.01.2013р. на суму 5114,07грн. (а.с. 27); за лютий 2013р. № 02-10029/01 від 22.02.2013р. на суму 5114,07грн. (а.с. 29); за березень 2013р. № 03-10029/01 від 25.03.2013р. на суму 5114,07грн. (а.с. 31); за квітень 2013р. № 04-10029/01 від 24.04.2013р. на суму 2557,04грн. (а.с. 33).
Крім того, до матеріалів справи додані копії реєстрів як докази направлення відповідачу рахунків-фактур.
З огляду не виконання зобов'язання зі сплати боргу за спожиту теплову енергію у період листопад 2012р. - квітень 2013р. позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 25817,17 грн., пені - 1709,58 грн., 3 % річних - 523,28грн.
25.11.2013р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява №637/01 від 18.11.2013р., у якій останній просив зменшити розмір позовних вимог, а саме стягнути з відповідача: суму боргу у розмірі 25817,17 грн., пені - 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн.
Заявою б/н б/д позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що заява позивача про відмову від позову підписана повноважним представником Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» Вінтоняк Д.О., якій відповідно до довіреності № 265/01 від 13.05.2013р. надано таке право, відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб, тому господарський суд приймає таку відмову Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» в частині стягнення пені у розмірі 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн.
Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви б/н б/д, про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 25817,17 грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.
За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.
В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:
По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;
По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 18) на вчинення такої процесуальної дії особою;
По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише позивач та відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про відпущення теплової енергії № 88 від 01.10.2005р..
Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про відпущення теплової енергії № 88 від 01.10.2005р.
Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору про відпущення теплової енергії № 88 від 01.10.2005р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитої теплової енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що рахунки-фактури на спожиту теплову енергію були отримані останнім.
Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством під час розгляду справи не заперечувалось та визнано.
З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25817,17 грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму судового збору, то питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження у справі в частині вимог Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА», м. Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ 33760279) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ» м. Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ 20362641) про стягнення пені у розмірі 1333,94грн., 3 % річних - 523,25грн.
2. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА», м. Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ 33760279) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ» м. Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ 20362641) про стягнення суми боргу у розмірі 25817,17 грн. задовольнити у повному обсягу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНЗИТ» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 158, ЄДРПОУ 20362641) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, б.1, ЄДРПОУ 33760279) суму боргу у розмірі 25817,17грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 04.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2013р.
Суддя Я.О. Левшина
Вх: 29998/13
387-59-08
надруковано 3 прим.:
1 - ГСДО,
1 - позивачу
1 - відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 05.12.2013 |
Номер документу | 35753200 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Я.О. Левшина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні