Рішення

від 12.11.2013 по справі 917/1830/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.11.2013р. Справа № 917/1830/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", бульвар Т.Шевченка, вул. Пушкінська, буд. 8/26,м.Київ,01008; адреса для листування: вул. Жовтнева, 19, м. Полтава, 36000,

до Приватного підприємства "Технокомплекс -Сервіс", с. Підгора, вул. Колгоспна, буд. 14Б, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2044097,39 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

від позивача:

Тищенко С.Ю. дов.№ 241/11.5.2. від 17.06.2013 року

Решетник С.І. дов. №240/11.5.2 від 17.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_1

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 2044097,39 грн., із яких борг за кредитом - 1871166,56 грн., борг за процентами - 172930,83 грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 5 ухвали суду від 12.09.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвала суду від 12.09.2013 року яка була направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві (с. Підгора, вул. Колгоспна, буд. 14Б, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200) повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

12.11.2013 року за вх. канцелярії суду №16187 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до суду пояснення по суті предмету спору в якому останній проти позовних вимог не заперечує. Суд подане пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене суд належним чином повідомляв сторін про місце, дату та час слухання справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Відповідно до матеріалів справи між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ВТБ БАНК» (далі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) 07 вересня 2012 року було укладено Генеральний договір №28 (далі - "Генеральний договір"), на підставі якого Банк надає Позичальнику (ФОП ОСОБА_1) кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, договорами про відкриття кредитної лінії та договорами про надання овердрафту, укладених в межах Генерального договору і які є його невід'ємними частинами (том І а.с.15-19).

Згідно п. 1.2. Генерального договору Позичальнику встановлюється ліміт надання Позивачем кредитних коштів, який в будь-який момент під час дії цього Генерального договору не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2002000,00 грн. (два мільйона дві тисячі гривень) за офіційним курсом Національного банку України.

Відповідно п.1.3. Генерального договору Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти, що були надані йому відповідно до кредитних договорів, укладених в межах Генерального договору в повному обсязі 06 вересня 2022 року або достроково у випадках, передбачених кредитними договорами.

07 вересня 2012 року між Позивачем та Позичальником в рамках Генерального договору було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 179.181-28/12-М544 (в подальшому - "Кредитний договір"), відповідно до якого Позивач надав Позичальнику кредит в сумі 2 002000,00 грн. (том І а.с.20-33)

Як зазначено в п.3.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 06 вересня 2017 року або достроково у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно п.З.4.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Позивачем за процентною ставкою у розмірі 27,25 % річних, з урахуванням можливості автоматичного її збільшення або зменшення згідно з відповідними пунктами Кредитного договору.

Як вбачається з п.3.5. Кредитного договору, спосіб повернення кредиту та сплати процентів - щомісячне повернення кредиту відповідно до Графіка повернення Кредиту (том І а.с. 34-36). Повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами починаючи з жовтня 2012 року. Проценти сплачуються регулярними щомісячними платежами за фактичну кількість днів користування кредитом.

Відповідно п.4.4. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Виходячи з п.5.2.1. Кредитного договору Позивач має право відмовити Позичальнику в наданні кредиту або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором у випадках, передбачених Кредитним договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів направлених на сплату Процентів та/або повернення кредиту, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Кредитного договору.

В п.5.3.1. Кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути Позивачу отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором.

Банк свої зобов"язання виконав належним чином, що підтверджується Меморіальним ордером №26250 від 12.09.2012 року на суму 644 000,00 грн. та Меморіальним ордером №40975 від 10.09.2012 року на суму 1 357 999,50 грн.

07 вересня 2012 року між ПАТ "ВТБ Банк" та Приватним підприємством "Техкомплект-Сервіс" (Відповідач) з метою забезпечення виконання зобов"язань, що виникають з Договору про відкриття кредитної лінії від 26.06.2012р. №179.181-28/12-М544, було укладено Договір поруки №179.181-28/12-ДП5 ( далі Договір поруки).

Згідно п.1.2 Договору поруки, Поручитель (ПП "Техкомплект-Сервіс") поручається перед банком за виконання Позичальником зобов"язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому. Сторони Договору поруки встановили, що зобов"язання Поручителя перед Банком є безумовними і для їх виконання дотримання інших умов, крім передбачених цим Договором та Кредитним договором , не потребується. Укладенням Договору поруки, Поручитель дав згоду на зміну зобов"язань за Кредитним договором внаслідоок чого збільшиться обсяг його відповідальності на розмір збільшення зобов"язань за Кредитним договором. Сторони Договору поруки у п.2.1, визначили, що у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов"язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов"язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків, пов"язаних з порушенням виконання зобов"язань Позичальником за кредитним договором. Пунктом 2.3 Договору поруки встановлено, що у разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов"язань за Договором поруки Банк має право звернути стягнення на майно Поручителя згідно з нормами чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.5 Договору поруки, у випадку порушення Позичальником зобов"язань (будь-якого із зобов"язань) за Кредитним договором Банк має право звернутися до Поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов"язань в повному обсязі чи частково.

У випадку порушення Позичальником зобов"язань за Кредитним договором Відповідач зобов"язується виконати їх у строк/термін, зазначеній у письмовій вимозі Банку, шляхом перерахування коштів на рахунок Банку (п.2.6 Договору поруки).

Банком на адресу поручителя 04 лютого 2013 року була направлено Лист -вимогу (том. І а.с.46,49 поштові повідомлення том І а.с. 47, 50), щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, яка станом на день направлення вимоги становила 1 921 921,83 грн.

Вказані вимоги залишені Поручителем без належного реагування.

Станом на день подачі позову до суду за Кредитним договором обліковується заборгованість за кредитом 1 871 166,56 грн. з яких: 100 100,01 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1 768 433,31 грн. - поточна заборгованість за кредитом, 439,27 грн. - 3% річних, 2 193,97 грн. - пеня; за процентами 172 930,83 грн. з яких 125 856,97 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 43 245,03 грн. - поточна заборгованість за процентами, 638,14, грн. - 3% річних, 3 190,69 грн. - пеня.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 19 ЗУ «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Пунктом 8.5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 № 02-5/602 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Таким чином, законодавством не встановлені обмеження щодо можливості одночасного подання до суду позовів з вимогами до Боржника щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами та Заставодавців - третіх осіб з вимогами щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

З вищенаведених статей, вбачається, що на предмет застави та / або іпотеки може бути звернено стягнення і грошові кошти отримані від його реалізації зараховуються в рахунок погашення заборгованості Боржника, незважаючи на існування спору про стягнення заборгованості з Боржника, оскільки наявність судового спору про стягнення заборгованості з Боржника не припиняє його зобов'язань щодо погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

12.11.2013 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до суду пояснення по суті предмету спору в якому останній проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Технокомплекс-Сервіс"(39200, Полтавська область, Кобеляцький район, с. Підгора, вул. Колгоспна, буд.14Б, ідентифікаційний код 36379128; п/р № 26007620399 у ПАТ "Полтава-банк" код банку 331489) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, р/р № 37392000002074) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 179.181-28/12-М544 від 07.09.2012р. у розмірі 2 044 097,39 грн. , з яких борг за кредитом - 1 871 166,56 грн., борг за процентами - 172 930,83 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 40 881,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.11.213р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.