Рішення

від 03.12.2013 по справі 925/1674/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 925/1674/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шульженко О.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до селянського (фермерського) господарства "Кордон",

с. Криштопівка, Драбівського району, Черкаської області

про стягнення 97 055 грн. 54 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до селянського (фермерського) господарства "Кордон" про стягнення з відповідача збитків в розмірі 97 055 грн. 54 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 жовтня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 жовтня 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 15 жовтня 2013 року, від 24 жовтня 2013 року та від 07 листопада 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 грудня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1674/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 30 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №951 найменування позивача було змінено на державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг") (лізингодавець) та селянським (фермерським) господарством "Кордон" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №23-08-408 бфл/159.

Відповідно до умов п. 1. вищевказаного договору лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно додатку №1 до договору предметом лізингу є зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич".

Свої зобов'язання за договором фінансового лізингу позивач виконав та передав відповідачу комбайн, що підтверджується копією акту приймання - передачі №10 від 12 серпня 2008 року.

Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років (п. 8.1. договору).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 липня 2010 року у справі №13/33 договір фінансового лізингу №23-08-408 бфл/159 від 30 липня 2008 року розірвано з моменту набрання рішенням законної сили.

Зобов'язано селянське (фермерське) господарство "Кордон" повернути відкритому акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" сільськогосподарську техніку - комбайн КЗС-9-1 "Славутич" згідно договору фінансового лізингу №23-08-408 бфл/159 від 30 липня 2008 року.

29 жовтня 2010 року відповідачем було повернуто позивачу предмет лізингу, що підтверджується копією акту приймання - передачі. В акті вказано, що технічний стан, зокрема, зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич" зав. №993, незадовільний, потребує технічної оцінки спеціаліста.

Керівник відповідача від підписання вищевказаного акту відмовився.

Відповідно до ст. 809 Цивільного кодексу України та пункту 5.3. договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач.

Частина 2 ст. 806 Цивільного кодексу України визначає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Стаття 779 Цивільного кодексу України визначає, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника (п. 3.4.2. договору).

Пунктом 3.4.8. договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний забезпечувати збереження предмету лізингу, як власного майна, та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що в разі припинення дії договору лізингоодержувач в тижневий строк відшкодовує лізингодавцю збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмету лізингу , недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.

Частиною 1 ст. 807 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Основні засоби в розумінні пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (далі - Положення) це - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що амортизація предмету лізингу нараховується лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу , згідно з нормами амортизації, у відповідності до чинного законодавства України.

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання - передачі між сторонами та постачальником (п. 2.2. договору).

Пунктом 26 Положення визначено, що за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Тобто сторони в договорі фінансового лізингу визначили для себе, що строк корисного використання об'єкта основних засобів дорівнює строку лізингу.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів до кінця строку лізингу, лізингоодержувач повинен був сплатити кошти в частині відшкодування вартості техніки в сумі 670 000 грн. 00 коп.

На виконання умов п. 4.3. договору відповідачем було сплачено позивачу попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості техніки (15% вартості предмету лізингу) в сумі 100 500 грн. 00 коп.

Вартість техніки, що залишилась розподіленою у графіку сплати лізингових платежів складає 569 500 грн. 00 коп. (670 000 грн. 00 коп. - 100 500 грн. 00 коп.).

Станом на дату повернення техніки позивачу у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості техніки в сумі 179 958 грн. 46 коп.

Лізингові платежі в частині відшкодування вартості техніки, строк сплати яких на дату повернення техніки не настав, становить 389 541 грн. 54 коп. (569 500 грн. 00 коп. - 179 958 грн. 46 коп.) (залишкова вартість).

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 Положення).

Згідно з висновком оцінки агентства нерухомості "Оцінщик майна" повернутого зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич", зав. №993, ринкова вартість становить 292 486 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Різниця між залишковою та ринковою вартістю складає 97 055 грн. 54 коп. (389 541 грн. 54 коп. - 292 486 грн. 00 коп.).

Позивач заявив позов про відшкодування даної різниці між залишковою та ринковою вартістю об'єкта лізингу саме як збитки, у зв'язку з неналежною експлуатацією та зберіганням комбайну.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частинами 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе , що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання .

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідач жодного разу не з'явився до суду, своїм правом на захист не скористався, проти позову не заперечував, належними і допустимими доказами відсутність своєї вини суду не довів.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позову, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 97 055 грн. 54 коп. збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 23-08-408 бфл/159 від 30 липня 2008 року. При цьому судом враховано, що за період з 12 серпня 2008 року по 29 жовтня 2010 року предмет лізингу знаходився у користуванні відповідача на підставі договору лізингу, а зважаючи на зміст пунктів 3.4.2, 5.3 договору, суд констатує, що зменшення вартості предмета лізингу до розміру, який є меншим, ніж його залишкова вартість, сталося з вини відповідача, у зв'язку з неналежною експлуатацією та зберіганням техніки. Тобто, наявне порушення останнім пункту 3.4.2 договору та завдання внаслідок цього позивачу 97 055 грн. 54 коп. збитків.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Кордон", вул. Київська, 32, с. Криштопівка, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32418393 на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, ідентифікаційний код 30401456 - 97 055 грн. 54 коп. збитків та 1 941 грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 04 грудня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович