Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/18206/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18206/13 27.11.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС"

про стягнення 6 367,36 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Калінчук В.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з метою надіслання копії позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог на належну адресу відповідачу, надання додаткових пояснень, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС" про стягнення основної заборгованості з орендної плати за фактичне користування приміщенням в сумі 3 183,68 грн. та неустойки в сумі 6 367,36 грн. відповідно до договору № 4357 оренди житлового приміщення від 01.05.2007.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позивач надав суду дві заяви про зменшення позовних вимог. В заяві від 07.10.2013 зазначив, що відповідач сплатив плату за фактичне користування житловим приміщенням в сумі 3 183,68 грн., на підтвердження чого надав копію банківської виписки від 17.09.2013.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки перерахування основного боргу з орендної плати відбулося після звернення позивача з позовом, а тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати в сумі 3 183,68 грн., слід припинити за ознаками частини першої пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про зменшення розміру своїх позовних вимог. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Позивач зменшив розмір неустойки до 3 183,68 грн. та просить стягнути неустойку за період з 01.07.2013 по 31.07.2013.

Позов мотивовано тим, що 01.05.2007 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС", далі Орендар, укладений договір № 4357 оренди житлового приміщення, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1, 1.2 Договору) Орендодавець надає, а Орендар, на визначений у п. 5.1 строк приймає в орендне користування житлове приміщення: квартиру № 13 на вул. Борщагівській, 10 з характеристикою: житлова площа - 24,50 кв.м., загальна площа - 42,30 кв.м. Орендоване приміщення було передано по акту прийому-передачі.

Згідно п. 2.1 Договору за користування приміщенням Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що на підставі рішення Київради від 28.09.2006 №18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 35 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 1 480,50 грн. у тому числі ПДВ. Додатковою угодою № 1 від 17.09.2007 до Договору було змінено розмір орендної плати та встановлено у сумі 1 585,50 грн. за один місяць.

Додатковою угодою № 11 від 14.09.2011 до Договору сторони доповнили Договір пунктом 2.9 відповідно до якого розмір місячної орендної плати відповідачу за користування житловим приміщенням на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 2.3 Договору). Відповідно до п. 2.7 Договору орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю житлового приміщення за актом прийому-передачі.

Пунктом 5.1 Договору встановлено термін дії договору з 01.05.2007 по 31.10.2007. Строк дії Договору було пролонговано на підставі додаткових угод, зокрема, Додатковою угодою № 14 від 09.01.2013 договір оренди продовжено до 30.06.2013. Позивач направив відповідачу заяву про припинення строку дії договору від 01.07.2013 № 056/24-3829.

Після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови Орендаря від оренди житлового приміщення, воно передається за актом прийому-передачі (п.5.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Орендар зобов'язаний звільнити житлове приміщення, яке надано в оренду після закінчення обумовленого цим договором терміну його дії, або в разі його розірвання у порядку, визначеному п.п. 5.4, 5.5 цього Договору. Невиконання цього дає Орендодавцю право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування житловим приміщенням за кожний місяць прострочення. Тому позивач намагається стягнути з відповідача неустойку за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 в сумі 3 183,68 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 29 Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частина 1 ст. 785 ЦК зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спірний договір припинив свою дію 30.06.2013, а об'єкт оренди не повернуто, відповідач продовжує безпідставно займати житлове приміщення, що підтверджується актом про обстеження житлового приміщення від 05.08.2013, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3 183,68 грн. за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 19, 27, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 638, 759, 785 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 80, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС" щодо стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 3 183,68 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА МАРС", 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 34770309, на користь:

- Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", 04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34, код ЄДРПОУ 31454734, неустойку в сумі 3 183,68 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 02.12.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко