Вирок

від 11.10.2013 по справі 716/1897/13-к

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1897/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 Заставнівський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді - Стрільця Я.С.

при секретарі - Задорожняк О.М.

з участю сторони обвинувачення:

прокурора - Єгорова П.В.

з участю сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1

з участю представника потерпілого - ОСОБА_2Ф

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013270050000780 від 09 вересня 2013 року за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює приватним підприємцем, раніше не судимого:

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.361 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

В літку 2009 року, точну дату та час органами досудового розслiдування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства «Іф-Ікс» (код ЄДРПОУ №38647025, юридична адреса м.Чернiвцi вул. 28 Червня, 62), надаючи мешканцям м.Чернiвцi та Чернівецької областi послуги доступу до мережi «Інтернет», тобто функції провайдера телекомунікацій, здiйснюючи таку дiяльнiсть, в порушення вимог ст.ст. 38,39,42 Закону України «Про телекомунікації», без отримання ліцензії на надання послуг з експлуатації телекомунiкацiйних мереж i без вiдповiдного договору, встановив на даху будинку №62 по вул. 28 Червня в м.Чернiвцi, в напрямку с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернівецької областi телекомунiкацiйне обладнання, а саме: один дiйовий радiоелектронний засiб широкосмугового доступу - приймально-передавальний пристрiй марки «Nano Bridge М5», яке працювало приблизно в діапазоні радiочастот 5 ГГц, i було пiдключене до виділеної лiнiї (технологія передачі даних типу «Еthernet») з метою передачs інтернет трафіку.

В подальшому, в лiтку 2009 року, точна дата i час органами досудового розслiдування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, дiючи на виконання ранiше поставленої мети надання мешканцям с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернівецької областi, послуги доступу до всесвітньої мережi «Інтернет», без дозволу встановив на даху житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Петрюка, 8 с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернівецької області, в напрямку м.Чернiвцi, телекомунiкацiйне обладнання, а саме: два дійових радiоелектронних засоби широкосмугового доступу - приймально-передавальні пристрої марки «Rocket М5» та «Air Grid М5», якi працювали згiдно протоколу iнструментальної оцiнки параметрiв виявленого незаконно дiючого РЕЗ №73.5-8.1/15396 вiд 03.09.2013 року, в дiапазонi радiочастот 5500,55 МГц, з шириною смуги частот випромiнювання 19100 КГц i були пов'язанi з дiйовим радiоелектронним засобом широкосмугового доступу приймально-передавальним пристроєм марки «Nano Bridge М5», який знаходився в м.Чернiвцi про вул. 28 Червня, 62.

Обвинувачений ОСОБА_4, ддл досягнення своеї мети, направленої на надання мешканцям с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернiвецької областi, послуг доступу до всесвiтньої мережi Інтернет, без дозволу встановив на даху житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Петрюка, 8 с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернiвецької областi, в напрямку с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернiвецької областi, телекомунiкацiйне обладнання, а саме: один дiйовий радiоелектронний засiб широкосмугового доступу - приймально- передавальний пристрiй марки «Nanostation М5», який працював згiдно протоколу iнструментальної оцiнки параметрiв виявленого незаконно дiючого РЕЗ №73.5- 8.l/l5397 вiд 03.09.2013 року, в дiапазонi радiочастот 5109,70 МГц, з шириною смуги частот випромiнювання 37300 КГц, i був пов'язаний з дiйовими радiоелектронними засобами широкосмугового доступу приймально-передавальними пристроями марки «Rocket М5» та «Аir Gгid М5».

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4, володiючи спецiальними знаннями в областi телекомунiкацiй, усвiдомлював, що він, як користувач радiочастотним ресурсом України, діє в порушення ст.ст. 1, 5, 25, 30, 42 Закону Украши «Про радiочастотний ресурс», а також п. 3 Інструкції про порядок надання дозволiв на експлуатацiю абонентських радiоелектронних засобiв, затвердженої наказом УДЦР вiд 04.07.2007 року №240, оскiльки здійснює користування радiочастотним ресурсом України та експлуатацiю радiоелектронних приймально-передавальних засобiв мережi передачi даних шумоподiбними сигналами без отримання лiцензiї на користування радiочастотним ресурсом України протягом з лiта 2009 року по l8.09.2013 року з вул. 28 Червня, 62 м.Чернiвцi в с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернівецької областi, а також у межах визначених смуг, номiналiв радiочастот i без отримання дозволiв на експлуатацiю радiоелектронних приймально-передавальних засобiв протягом вказаного періоду часу. Також, здiйснюючи зазначену дiяльнiсть, ОСОБА_3 був достовiрно обiзнаний, що в зонi дії встановлених ним абонентських радiоелектронних засобiв знаходиться обладнання радiо доступу типу «ВгееzеNеt-В» моделi «BU/RВ-B (10МО)», яке належить ПрАТ «Київстар» та встановлено на даху ПАТ «Концерн Галнафтагаз» по вул.Шевченка, 13 с.Стрілецький Кут Кiцманського р-ну Чернівецької областi, і усвiдомлював, що встановлення та експлуатація ним даних абонентських радiоелектронних засобiв приведуть до виникнення перешкод при виконаннi функцiй системою радiочастотного монiторингу, а саме типу «ВгееzеNеt-В» моделi «BU/RВ-B (10MO)», однак, при цьому свiдомо продовжував експлуатацiю встановлених ним вище вказаних абонентських радiоелектронних засобiв широкосмугового доступу.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 умисно, несанкцiоновано, з порушенням встановленого чинним законодавством України порядком, а саме за відсутності дозвiльних документiв, передбачених ст.ст. 38, 39, 42 Закону України «Про телекомушкації», п.27, 28 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабiнету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, ст.ст. 1, 5, 25, 30, 42 Закону України «Про радiочастотний ресурс» вiд 24.06.2004 року, а також п.3 Інструкції про порядок надання дозволів на експлуатацію абонентських радiоелектронних засобiв, затвердженої наказом УДЦР вiд 04.07.2007 року № 240, здiйснив втручання в роботу мереж електрозв'язку, а саме - обладнання радiо доступу типу «ВгееzеNеt-В» моделi «BU/RВ-B (10MO)», яке належить ПрАТ «Київстар» та встановлено на даху ПАТ «Концерн Галнафтагаз» по вул. Шевченка, 13 с.Стрілецький Кут Кіцманського р-ну Чернівецької області, тобто, здійснив вплив на дану роботу за допомогою встановлених i експлуатованих ним абонентських радiоелектронних засобiв широкосмугового доступу, тим самим здiйснював несанкцiоноване втручання в роботу мереж електрозв'язку, а саме - обладнання радiо доступу типу «BreezeNet- В» моделi «BU/RВ-B (10MO)», яке призвело до блокування iнформацiї в мережах електрозв'язку, тобто припинення доступу до неї.

18 вересня 2013 року в ходi проведення санкцiонованого обшyку на даху будинку №8 по вул.Петрюка в с.Шубранець Заставнiвського р-ну Чернтвецької областi, було виявлено та вилучено три дiючих радiоелектронних приймально- передавальних пристрої (засоби ) марки «Nanostation М5», «Rocket М5» та «Аir Gгid М5», якi з'єднані з радiоелектронним приймально-передавальним засобом широкосмугового доступу «Nano Вгidgе М5», яке було пiдключене до виділеної лiнiї (технологiя передач даних типу «Ethernet») з метою передачi Інтернет трафiку, якi були встановленi влiтку 2009 року обвинуваченим ОСОБА_4 для надання послуг доступу до всесвітньої мережi Інтернет.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкцiоноване втручання в роботу мереж електрозв'язку, що призвело до блокування інформації.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 досягнуто та підписано угоду від 30.09.2013 року про примирення, за змістом якої сторони погодили, що ОСОБА_1 за ч.1 ст.361 КК України понесе покарання у виді штрафу в розмiрi сімсот неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, що становить 12250 грн., без позбавлення права займатися підприємницькою дiяльнiстю пов’язаною з наданням послуг «Інтернет» з конфіскацією радiоелектронних засобiв «Air Grid М5», «Nanostation М5», «Rocket М5», «Nano Bridge М5», на що сторони дають свою згоду. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361 КК України, у вчиненому щиро розкаюється. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_2 суду пояснив, що ПрАТ «Київстар» претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, зазначену угоду укладали добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просить затвердити зазначену угоду.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті. Зокрема, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до правопорушень середньої тяжкості, дане кримінальне провадження виражене у формі приватного обвинувачення, згідно ст.477 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Представнику потерпілого роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України представнику потерпілого зрозумілі. Після таких роз'яснень він не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України не має.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження, а також призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 вересня 2013 року про примирення між сторонами кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України та призначити узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання у виді штрафу в розмiрi сімсот неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, що становить 12250 грн., без позбавлення права займатися підприємницькою дiяльнiстю пов’язаною з наданням послуг «Інтернет» з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, а саме радiоелектронних засобiв «Air Grid М5», «Nanostation М5», «Rocket М5», «Nano Bridge М5».

Роз’яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

СУДДЯ Стрілець Я.С.