Рішення

від 31.10.2013 по справі 103/4688/13-ц

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

31.10.2013 103/4688/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого - судді Атаманюка Г.С., при секретарі - Оленіній Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу Держзеамгенства у Бахчисарайському районі АР Крим, Бахчисарайської міської ради АР Крим про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_2 - її батько, 23 жовтня 2017 року подарував їй житловий будинок та земельну ділянку для його обслуговування в м. Бахчисараї по вул. Стрельнікова, 14. Договори дарування були нотаріально посвідчені. Але у 2013 році їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 отримав новий державний акт на право власності на земельну ділянку. Як з’ясувалося, її батько у зв’язку з його необізнаністю, замість виписки з поземельної книги, отримав новий державний акт від 10 травня 2012 року, який позивач, посилаючись на ст. 152 ЗК України, просить визнати недійсним.

Представник позивача у судовому засіданні на позові наполягає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, пояснивши, що він помилково заявив про видачу йому нового державного акту. Дійсно він подарував своїй дочці ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку. Для оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку він повинен був надати витяг з поземельної книги, але у зв’язку із своєю необізнаністю заявив про втрату державного акту, на підставі чого йому був виданий новий державний акт.

Відповідачі - відділ Держземагенства у Бахчисарайському районі АР Крим та Бахчисарайської міської ради АР Крим, сповіщені належним чином, у судове засідання не з’явилися.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 333525 від 04 грудня 2006 року земельна ділянка площею 0.0639 га по вул. Стрельнікова, 14 в м. Бахчисараї належала ОСОБА_2

27 жовтня 2007 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 житловий будинок в цілому та земельну ділянку, по вул. Стрельнікова, 14 в м. Бахчисараї. Дані договори дарування були нотаріально посвідчені.

Між тим, 10 травня 2012 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯЛ № 855661 на право власності на земельну ділянку площею 0.0639 га по вул. Стрельнікова, 14 в м. Бахчисараї.

Статтями 55, 124 Конституції України, статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 16. Квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» містить роз’яснення, що судам підсудні справи за заявами з приводу визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 120 ЗК України закріплено, що в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що знаходяться у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки відповідно до договорам дарування від 23 жовтня 2007 року, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Стрельнікова, 14 та на земельну ділянку за тією ж адресою, яка була надана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і будівель, перейшло до ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.0639 га (кадастровий номер 0120410100:01:003:0205) по вул. Стрельнікова, 14 в м. Бахчисараї, серії ЯЛ № 855661 від 10 травня 2012 року, виданий на ім’я ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бахчисарайський районний суд АР Крим.

Головуючий суддя: Атаманюк Г.С.